АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Вiдшкодування шкоди, заподiяноi порушенням законодавства про охорону тваринного свiту»
Украхнська державна юридична акадешя
РГ6 од
2 7 НШН 1994 ш правах рукописУ
»
Еремеева Натал1я БалерПвна
В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗА1ЮД1ЯН01 ГОРУШЕННЯЫ ЗАК0Н0ДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ТВАРИННОГО СВ1ТУ
Спещальн1сть 12. СЮ. Об - сиасъкогосподарське право; вемельне, во дне, люне 1 Прниче право; еколопчне право
АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на адоОуття наукового ступени кандидата юридичних наук
Харк1в - 1994
Дисерташя вкконана у В1дд1л1 прэдювих проблем екологп та -аграрного права 1яституту держави i права 1м. ЕД Корецького HAH Украши.
Науковий кер1вник - акадешк HAH Укра1ни
Шэмшученко Юр1й СерПйович
0ф|ц1йк1 опоневти - доктор юридичних наук, професор Кравченко Св1тлана Шкода! вна
кандидат юридичних наук, доцент Гетьман АнатолИ* Павлович
Пров 1 дна установа - ЮридичниЯ 1нститут Одеського державного ушверситету 1м. 1.6. Мечн1кова
Захист В1дбудеться 1994 р. о годин1 на
заслданн! спещал1зовано1 вч^но! ради Д 068.25.01 по аахисту ди-сертащй на здобуття наукового ступени доктора юридичних наук в Укра1нськ1й дер*авн1й юридичшй академп (310024, м. Харк1в, вул. Пушкшська, 77).
3 дисертащею мохна ознайомитись у бюлютет Укра1нсько1 державно! вридично! академп.
Автореферат розюланий т/^^-е^ . 1994 р.
Вчений секретар спец1аызовано1 вчено! ради
AaiMOB Ч. Н.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальшсть теми доошлення. Оусшльна практика вкаэуе на те, пр будь-яка господарська Д1яльн1сть, яка пов'язана з актив-ним втручанням у природне сере довита, порушуе еколопчя! зв'яа-ки. Збереження всього комплексу взаемов!дносин м1ж И елементами стае одн1ею !з основних вимог 1снування та сийкого розвитку сусшдьства.
Саме необх1днють у запоб1ганн1 небезпеки деградац! I навко-лшнього середовища спонукае юридичну науку та практику вдоско-наяшати п норми, котр! стимуловали б еколопчно беапечну по-вед1нку суб'екпв сусшльних в1дносин. Така стимулююча функшя характерна для норм юридично! й!дпов1дальност1, якими визнача-ються критери нале лага г повед!нки у в1дпов!дн1й сфер!, а також санкцп за 1х порушення.
Аная1з нормотворчого процесу останн!х рок!в дозволив прийти до висновку, щр природоохоронне законодавство Укра!ни перебував зараз на новому еташ розвитку. У 1991 роц1 прийнято Закон "Про охорону навколишнього природного середовща" /В1 домоет! Верховно! Ради Укра!ни, 1991, N 41, ст. 546, 1993, N 26, ст. 277/, щр регулюе широке коло еколого-правових виносин. Прийняття закону загального характеру передбачав подальшу регламенташю його основних положень в окремих норштивних актах, тобто е основою для формування системи спещалм.ого законодавства. Так, у розвиток Закону "Про охорону навколишього середовида" прийнято Закон "Про природно-запов!дний фонд Укра!ни" /В1домоет! Верховно! Ради Укра1ни, 1992 I! 34 ст. 502/, Закон "Про охорону атмосферного пов1тря" /В1домост1 Верховно! Ради Украиш, 1992, N 50 ст. 678/, Закон "Про тваринний сват" /Рлдомоет! Верховно! Ради Укра!ни, 1993, N 18, ст. . 191/.
Типовим для ус 1х цих акт!в е бланкетний характер норм шрдо в1дпов1дальнсст х. Таке положения законом!рне у вхдношенн! до тих вид!в в!дпов1дальност1 /адмшстративно1, крим1налыю1, дис-цтш- нарно!/, застосування яких у сфер! охорони природи регла-ментуеться в!дпов!дними кодексами. 1накта ситуац!я складаеться при вщпшенн! питань матер!ально! в 1 дпов 1 даль ноет!. то виникаюгь у раз! ,запод1яння шкоди природному середовищу.
У вищэназваних законах б лише загальна вказ!вка на
обов'язок особи, щр загошяла шкоду, компенсувати п. Изложения цивильного права, шляхом застосування яких шшло 1 природоохо-ронне законодавство, однак не в1дображають специф!ку цих в1дно-син. Таким чином, ч!тка система норм, щр визначають принципи, межь П1 детали матер!ально1 в 1дпов ¡.дальности та регулюють порядок в1дшкодування. у законодавств! про охорону природи В1деутня.
У науков1й л!тератур! питаниям юридично! в!дпов!дальност1 у контекст! загалъних проблем охорони навколишнього середовищ приевячен! пращ О. С. Колбасова, а Л. Ыунтяна, ЕЕ. Петрова. ЕТ. Разгельдеева, XI С. Шэмшученко та !нших. В цих роботах розг-лядаються функц! 1, Шдстави, юхасифхкатя в^дпов^альност!, и специф1ка, зумовлена особливостями об'екту охорони, зм!ст понят-тя еколопчного правопорушення. Ш дссл!дження стали теоретичною засадою вивчення проблем застосування окремих вид!в в1дпов1даль-ност! у сфер! охорони природи.
Ряд роб1т присвячено розгляду теоретичних та пракхичних пи-тань матер1ально1 в 1Дпов1 дальности И принципам, мехам, подставам /С. Н. Кравченко/, особливостяы в1дшкодування збитк1в, спричи-нених внасл1док порушення природоохоронного законодавства /В. Е егоров/; проблемам визначення розм!ру в!дткодування, облту негативнее насл1дк1в несприятливого впливу на навколишне середови-ще /М.М. Вринчук, Б. Г. Розовський/; анал!зу !снуючо! практики судового розгляду справ шрдо порушення природоохоронного законодавства /Е Г. бмельянова, Л. А. Заславська/.
Процесуальним питаниям у сфер1 охорони навколишнього сере-довища досить довгий час не прид1лялось належно! уваги. Роботи, присвячен! Ц1й тем!, нещрдавно з'явилися в юридичн1й л!тератур! /А.П. Гетьман/. Однак. у них досл!джуються особливост! еколо-го-процесуальних в!диосин в целому, а процесуальн! форми вирипення проблем в!дшкодування запод!яно1 природному середовищу шкоди детально не розглядаюгься.
Сл1д вазначиги, щр лога розглядом лишаеться багато правових аспект!в охорони живо! природи, в тому числ1 такого и елементу, як тваринний св!т. Деяк! питания потребуюгь теоретичного осмис-лення та практичного вир!шення у зв'язку а прийняттям у 1993 р. Закону "Про тваринний св1т". До них належать також 1 питания в!дшкодування запод!яно! цьому природному об'екту шкоди.
Актуальнють роботи зуыовлена недостатшм законодавчш ре-
гулюванням поставлено! проблеми, В1дсутн1сттю специального мо-нографчного досл1дження.
Щль ДОСЛ1ДХЕННЯ - вивчення матер 1ально-правових та проце-суалышх особливостей в1дшкодування запод1яно! тваринному св1ту шкоди; сучасного стану систеыи норм, шр регулшгь ш в1дносини; виявлення основяих тенденщй IX подальюого розвитку 1 напрямк1в удосконалення.
Щль досл1дяення аумовлюе 1 наступи1 основн! аавдання ди-сертац1йно1 роботи: 1/ розгляд особливостей тваринного св1ту як об' екту правово! охорони; 2/ визначення мюця матер1ально! в1дпов1дальност! у систем! правова! охорони тваринного св!ту; 3/ досл1длення змюту пояяття шкоди, гапод1яно1 об' ектам тваринного св1ту. анал13 шдстав материально! в1дпов1дальност1 у дан1й сфер! в1дносин; 4/ визначення джерела шдвищено! еколопчно! не-безпеки, особливостей в1дшкодування запод1яно1 ним шкоди; 5/ досл!дяэння системи правових способ 1 в в!дшкодування, анал!з умов \х аастосування; 6/ виявлення особливостей цив1льно-процесуаль-но1 та кримшально-процесуально1 форми вириаення спор!в щрдо в1дшкодування эзпод1яно! тварикному св!ту шкоди; анал!з сшрних питань практики розгляду вказано! кате гор и справ; виявлення причин судових помилок; 7/ анал1з тенденцп розвитку та фбрму-вання конкретних пропозид1й здо удосконалення системи норм ма-тер1ально! в 1 дпов 1 дальност 1 у сфер! охсроаи г.чаринного св!ту.
Методолог 1чну та теоретнчну основу досл!дження складае ви-користання у процес1 -роботи кониуэетно- юторичного. системно-структурного, класиф1кац1йного, Сериально-лог 1 чного та !нших метод1в наукового шзнания.
Теоретичн! висновки та-ярактичн1 лропозицп, щр м1стяться в робоп, базугться на анзл!з1 дючого законодавства, досл!дженн! правозастосуваяыго! практики. науково! Л1тератури.
Дисертац!йне доедджения Оазуеться головним чином на матера алах практики розгляду судами '/кра!ни справ щрдо в^дшкоду-вання запод1яно1 внасл1док поруиекня законодавства про охорону тваринного св1ту шкоди, за пер1од 1970-1975, 1980-1985, 1986-1991 роки.
Пршгпгше значения дисертацп. Висновки, отриман1 у процес1 виконанкя досл1д*еняя, можугь бути застосован1 в таких галузях:
1. У процес! нормотворчо! д1ялгност1 при шдготовц! та
прийнятт1 Закону "Про в1дшкодування шкоди, запод1яно1 навко-лишньому природному середовищу", при розробц! методик шдрахунку розы1ру втрати, запод1яно1 в результат! порушення законодавства про охорону тваринного свиу.
2. Для удосконалення компетенцп, форм та метод 1 в д!яль-ност1 спещальних державних орган1в, да зд1йсншгь контроль над використанням та охороною об'екпв тваринного св1ту.
3. Для удосконалення орган!зацН д!яльност1 суд!в, поз'яза-но1 з розглядом спор1в еколоп иного характеру.
4. В учбовому процес! шд час вивчення в1дпов!дних роздшв курсу еколопчного права.
Наукова новизна роботи полягае в комплексному та системному анал1з1 сукупноси матер 1ально-правових 1 процесуальних проблем в1дшкодування шкоди, запод1яно1 тваринному св!ту.
0сновн1 положения, шр захишаоться. Теоретичн1 висновки та практичн1 рекомендацп роботи знайшли воображения в положениях захисту:
1. Визначен1 особливост! та ознаки тваринного св1ту як об'екту правово1 охорони.
2. Розкрито поняття шкоди, запоД1ЯНо"1 тваринному свлу; визначено змют понять "втрата",' "збитки".
3. Сформульован1 критерн протиправно! та винно1 повед1нки особи, яка залод!яла тваринному свиу шкоду, ознаки причинного зв'язку м1ж такою повед!нкою I наявним негативним результатом.
4. Обгрунтовуеться визначення джерела п1двищено! еко-лоПчно! небезпеки, формулшться ознаки, ир дозволяють Ыдносити матер1альн1 об'екти до джерел п1двищено1 еколопчно1 небезпеки.
5. Визначеш умови вибору одного 1з способ 1 в в!дшкодування шкоди, запод!яно"1 тваринному свиу - в1дновлення порушеного стану природного середовита або ж компенсацп збитк1в. Визначено мюце, яке займаоть у систем1 метод1в тдрахування розм1ру втрати такси 1 методики.
6. Запропонован1 правила визначення моменту, на який нара-ховуеться сума компенсацп: загальне - визначення розм1ру збитк1в на момент запод1яння шкоди; спещальнэ- коли час под1й значно передуе результатов! негативного впливу, точкою в1драху-вання визначаеться момент виявлення негативних насл1дк1в.
7. 3 урахуванням специфики предмету запропоноьанй в^днестк
- / -
вимогу про в1дшкодування запод!яно! природному середовишу шкоди до числа таких вимог, на як! не поширюеться позовна давн!сть.
8. Зазначен1 особливост1 процесуально1 форыи вирипення спор!в про в1дшкодування запод1яно1 об'ектам тваринного св1ту шкоди, сформульован! умови цюильно-процесуально! та крим^наль-но-процесуально1 форм розгляду спор1в Ц1В1 категори.
9. Обгрунтована дошльшсть уточнения компетенцп природоо-хоронних орган!в, а саме - остант зобов'язан! у випадку вста-новлення факт!в запод1яння об'ектам природи шкоди пред'являти в1дпов!дн1 позови. 1ы надаеться право за певних обставин стягу-вати в адм!н!стративному поряди суми втрат.
10. Обгрунтована необх!дн!сть прийняття Закону "Про в1дшко-дузання шкоди, запод!яно1 навколишньому природноу середовишу" як нормативного акту штегруючого комплексного характеру.
Запропонована структура Закону "Про в1дшкодування шкоди, запод1- яно! навколишньому середовишу".
11. Обгрунтована дощльнють створеняя спещальних суд1в, щр розглядатимуть еколопчн! спори, в тому числ! 1 справи щодо в!дшкодування запод1яно! природному середовишу шкоди.
Структура роботи обумовлена лапкою взаемозв'язку основних проблем в!дшкодування запод1яно! тваринному св!тов1 шкоди. Ди-сертатя складаеться 1з вступу, двох роздшв, заключения та списку л1тератури.
' . - - .....••. / ЗМ1СТ РОБОТИ
Перша глава дисерташ 1 присвячена питаниям, пов'язаним з особливостями тваринного сй1 ту. як об* егсгу правово! охорони. ос-новним поняттям у дан!й сфер1, систем! способ!в в!дшкодування шкоди.
Наголошуеться на тому, що в1дм!нними властивостями тваринного св!ту, як об' екту природи, виступаеть: 1/видова р!зно-ман!тн1сть; 2/ ст1йкий взаемозв'язок вид!в; 3/ м!нлив!сть стану за часом 1 просторово. в тому числ! 1 генетична и!нлив!сть; 4/ здатнють переходу за певних обставин !з категорп товарно-ма-тер!альних шнностей до категорп елеменпв природи 1 навпаки; 5/ потеншйна кориснють.
Саме поняття тваринного св!ту та критери в!днесення до да-
но! категорП тих чи 1нших жив юс орган18М1в у наш час не сфор-мульован! ч1тно у дючоыу заканодавств 1.
На П1дстав1 аналау положень вакону, а також юнуючих в Л1тератур1 точок вору, эроблено висновок про те, цэ тварини, як1 в!дносяться до об'екмв тваринного св!ту, це жив! оргн!вии, вр належать до вказаних законом тип1в бюлопчно! класиф!кацп, диким /не одомаашеним/ видам, незалежно в!д стади роз витку /ембрюн, яйце, паля та ише/, шр перебуважь у стан! природно! вол! або в невол1, чи в нап1вв1льних умовах, на суш!, у вод1, грунт!, атмосферному пов1тр! в межах просторово1 юрисдикцп дер-жави.
Розкриваеться зм1ст природничо-наукових та правових ознак, на шдстав! яких вроблено вианачения належност! тих або 1ншх орган1зм!в до дико! фауни.
Анал!вуеться статус тваринного св!ту а точки вору в!дносин власност!. Вид!ляються основк1 характеристики права державши, права колективно! або приватно! власност! на об'екти тваринного св1- ту, роэглядаюгься встановлен1 законом обмежеиня у в1дно-шен^! виникнення та реаизацп останнього.
Визначаеться мюце матер 1ально! в1дпов!дальност! у систем! правово! охорони тваринного св!ту. Оск1льки делистн! зобов' язан-ня спрямован! на забезпечення стаб1дьност1 в1дносия м1ж суб' Бктами, аазначасться, ор даний институт орган !чно вв!йшов у систему природоохоронних норм.
Виникнення матер1ально! в1дпов1дальност1 у шй сфер! обу-мовлене наявнютп шкоди, однак саме це поняття до надаго часу не энайшю однозначного визначення.
3 урахуваиням уявлень про шкоду, шр склалися у цив!ль-но-правов!й науц!, як сукупнють несприятливих насл1дк!в зиева-ження та протиправних д1й, спрямованих на благо, пр охороняеться законом, шкода, вашшяна природному середовишу, вианачаеться як сукупнють негативних зм1н в якост1 та структур! навколишнього природного'середовища або його окремих олемедт^в: псування. гните ння, руйнувания об'екпв природи, поруоенр еколопчвих зв'язк!в 1 систем, аагальне попршення стащг природного середовища /виснаязння, вабруднення, в тому' чисд1. негативний ф131олог1чний та генэтичний вялив цк лодиву/. -
Оважапш на сюобдивост!, як! мЩфлх твфинному св!ту,
приходную до висновку. щр шкода, запод1яна цьому об' ектов1 при-роди, е н!цр 1нше, як сукугопстъ негативних иисл!дк!в Судь-яких д1й, щр безпосередаьо вплкваогь на окрених тварин чи на середо-вищэ 1х перебування, умови розмнолення, шляхи м1грацп. Ш ди анаходять воображения у скороченн! чисельност!, порупеши видового р1зноман1ття, взаемозв'язк1в м1ж видами, зм1н1 генетичного фонду, втраи тваринами зд1бност1 перебувати у стан! природног вол! та самост!йно фуикцюнувати як елемент природного середови-ща.
Несприятлиы зм1ни у стан! тваринного свиу спричиняклъ певн1 негативн! майнов! насл!дюс 1/ втрата матер! альних за-соб!в, як1 спрямовувались на шдтримку перебування даного тваринного виду у стан1 природно! вол1; 2/ втрата моадивостг отри-мання природно! сировини /м'ясо, хугро та !нше/; 3/ витрати на в!дновлення порушено1 еколопчно! р!вноваги з урахуванням еко-лопчного значения тварин, яким запод!яна шкода, та 1х поширення з данному регюн!. Тягар цих неблагоприеыних майнових насл!дк1В лягае на конкретних суб' екг!в, як то окремих власник!в, природо-користувач!в, в1дпов1дн1 державн! органи, ^к1лком мохе розгля-датися як втрата внасл!док порушення законодавства про охорону тваринного св1ту. Грошова компенсатя вказаних матер1альних вит-рат складае в даному випадку збигки.
Класична формула умов делисгно! в!датотдальност1 окр!м на-явност! шкоди передбачае також 1 проткправнють повед1нки. внасл1док яко! залоцяна щ<ода, ¡щрисН причинного зв'язку м!ж ц!бв повед!нкоп та «есприяыивими якшдками, вину заподтвача.
Досл!джуючи вибиття шх традиц!йних понять у систем1 регу-лювання в!дносин в обшвг! Йюрони природа, приходимо до висновку, щэ в ц1й сфер+'пдкйнравк» сл!д визнавати повед!вку, яка порушуе встановдев1 »шсШом прхродмхороти вмюги, котр1 явля-пть собою норматимо щкр1плен1 шх1 впливу на нав ко лишне при-родне середовищэ а воку сяв'екма ечмопчних. в 1 дносин. Ц1 вимо-ги поеднують як загалвн! принципя еколопчно! безпеки, так 1 коккретн1 правила природокоркстувами.
Таким чином, будь-яка неналежяа поведтка суб' екта /д!я або безд!яльн1сть/, до суперечить ваконодавству про охорону та ко-ристуваяня тваринним св!том /законам 1 п1дзаконяим актам незале хно в!д IX галузево! належносп/, виэнавться протиправноп без
урахування психолог 1чного вцщошення суб' екта до свогх Д1Й та 1х насл!дк1в, а також до порушених норм.
Протиправнють набувае юридичного значения саме тод1, коли вона мае причинний зв'язок 8 вкнккненняы шкоди. Ч1тка формула тако! задежност 1, яка б давала амогу правозастосувачев1 автоматично вир1шувати дане питания при розгляд1 конкретно! справи, в закош в1дсутня.
Зважаючи на специфику об* екта, встановлення причинного -зв'зку в раз1 шк1дливого впливу на навколишне природне середо-вище утруднюеться шлим рядом обставин: 1/ шкода у багатьох ви-падках б результатом дп декишкох факгор!В; 2/ негативний вплив нер1дко е систематичнкм або таким, шр мае мюце протягом значного перюду часу; 3/ м!ж негативними насл!дками та пове-д!нкою, щр спричинила !х появу, може Сути великий промиок часу.,
В зв'язку 8 наведеним вшце пропонукггься критерп, при на-явност! яких сшвв1дношення*протиправно1 поведшки суб'екту та негативних для об'екгу, щр охороняеться, насл1дк!в може розгля-датися як причинний зв'язок: залежнють М1ж Д1ею та результатов повинна бути односторонньою, необх1дною, а також мати причинний характер. Автор розкривае змют цих понять 1 розглядав умови, за яких р!зн1 типи тако1 залежност! /пряма, непряма/ на-бувають юридичного значения - враховУються при накладенн! в1д-пов1дальност1.
Причинний зв'язок стосовно делишшх в1дносин у сфер1 охо-рони природи сл1д визначати як залежнють М1ж протиправною по-вед!нкою суб'екту 1 настанням шкоди, котра в1дзначаеться тим, щр повед1нка передуе результатов1 га часом, е його необх1дно» причиною, яка або безпосередньо спричиняе виникнення шкоди, або так змшюе навколионю обстановку, щр створоеться конкретна можливють -виникнення шкоди.
Суб'ективним моментом у систем! умов дел!ктно! в1дпов1-дальноси е вина особи, щр запод1яла шкоду. Критер1ями виннос-т1 поведшки е: " ..1/ псих!чний та ф18ичний стан особи /стан осуд-ност1/; 2/ обставини, га якихв1дбуваюгься поди /наприклад, обставини крайньо! необх1дност1 чи нёобх!дно! оборони/.
Виключенням 18 вагального правила, передбаченого формулою умов делксгних г&аъ'язань, е момент, коли акцент Ьлицусться б сторону виникнення шкоди 1 наявност! причинного зв'язкум!» Д1-
ею та негативним насл1дком. Так. в ст. 69 Закону "Про охорону навколишнього природного сере довита" передбачаеться в1дпов1даль-н!сть особи, що волод1е джерелом п1двииенно1 еколопчно1 небеэ-пеки. га запод1яну шкоду незалежно в1д вини.
До д!Ясного часу не юнуе легального визначенвя такого джерела У Л1тератур1 це питания залишаеться дискус!йним. а пов'язана з ним практика суперечлива. В процес1 досл1дження ди-сертант приходить до висновку, шр джерело шдвищвно! еколоПч-но! небезпеки ноже бути визначене як иатер1альний об' ект. який внасл1док його залучення у сферу людсько! д1яльност1 набувае эдатност! до прояву спедифшних якостей, в эв'язку з чим ство-рюеться висока стутнь 1мов1рност1 сильного негативного впливу на навколишне середовгаде. Дяя'нього характерн! так1 ознаки: 1. Залучення до сфери лщсько! д1яльност1, 1 тишки за таких умов властивост! об'екту мають юридичне значения. Д1яльнють тракту-еться в широкому розушши 1 не завжди пов'язана в активним Ц1-леспрямованим впливом на об'егсг. 2. Наявн1сть специф1чних влас-тивостей, що эдатн! запод1яти шкоду. Здатнють запод1яння шко-ди виявляеться в ст!йкому харакгер1 можливост! настання шкоди при використанн! об'екту, а також у здатност1 надавати сильного негативного впливу. 3. Шдвищзна небезпека зазначених об'ек-т!в полягае у високому ступен1 В1ропдност1 негативного впливу на нав ко лишне середовюце, а такох визначаеться самим характером цього впливу (надзвичайно негатиякий). Шкода в даноыу ви-падку проявляеться в недопустиыих н1 з яко! точки зору втратах у природному середовищ! внасл!док його забруднення, виснален-ня, руйнування. попршення стану здоров'я людей.
Окремо розглядаються умови зв1льнення в1д в1дпов1дальнос-Т1 ос1б, щр володшть джерелом тдвищэно! еколог!чно! небезпеки. Кр1М того, Д0СЛ1ДЖУЮТЬСЯ В1ДМ1ННОСТ1 цього виду дел1ктних зобов'язань В1Д обов'язку внесения природокористувачами госпо-дарських плате*« в за експлуатацио об'ект 1 в природи. •
Дисеуигант показуе. по природоохоронне законодавство сприй-мае систему засоб1в в1дшкодування шкоди аналог 1чну цив!льно-правовШ '
Як умови застосування в1дновлення порушенного стану при-;родного середовища вид1 ляються наступи 1: 1/ елемент природа мае властив!сть в1дновлюватись; 2/ пог!ршення його к!льк1сно-як1с-
них характеристик не зазнало необоротного характеру; 3/ особа, щр аалод1яла шкоду, was реальну мозшшють усунути ц! насл1дки в достатньо короткий терм1н.
Розкриваються особливосп застосування цього способу сто-совно об'екпв тваринного свиу, його позитивн! та негативн! сторони. В1дм1чаеться, що при економ1чн!й ощнщ шкода природному середовшцу виникае ряд проблем, як1 пов'язан! а двома трупами причин.
До периюх групи в1дноеиться утруднен i сть на даноыу pibhi розвитку науки i техшки обл!ку bcix негативних насл1дк1в запо-д1яно1 шкоди. Друга трупа причин пов'язаяа а тим, що об'екти природа, будучи результатом еволюци i не являючись продуктом прац1, не маигь вартост1.
Детально досл!джуючи властивост! природних об'екпв , автор приходить до висновку, щр наявнють трудово! та споживчо! вартост1, величина диференц1йно1 ренти, яка виникае при вико-ристанн! з однаковими затратами пращ ресурс1в pidHol якост!, являеться реальное основою 1х економ1чно1 оц1нки. Матер1альн! витрати на в!дшкодування шкоди, запод1яно1 природному середови-щу, в економ!чному вираленн! складаюгь його грошовий екв!ва-лент- збитки. В1дм1чаеться, ю при запод1янш шкоди природному середовщу негативн! насл!дки набуваоть Форш не ильки реаль-них, але i потенц1ааьних абкшв, аналзуеться íx склад. Роз-гяядаеться сшвв!дношення понять об'ем t розм1р в!дшкодування.
Досл1джуеться пит aras npe вявиачення моменту, на який на-раховуеться суш компен09|!1 запод!яно! шкоди. Як аагальне правило пропонуеться рахуват* таким саме момент запод1яння шкоди. В випадках, коли настала» негативного результату вначно в1дсто-1ть в час! в1д д1й, ф tere cnpiwwuunc, »а точку в1драхунку ся1д брати момент вияаопя мгммевних наел 1ДК1 в. Якщо шчдли-вий вплив i його резулмжг ямеь тривалий характер, то в1дшко-дування шкоди набувас виду схс!емагичнкх, кампенсашйних вил-дат з боку дел1квента на користь потершлого, як1 визначаються з моменту запод1яння тот
KpiM того, з урахуваяням специф!кк предмету проповуеться вимоги щодо вщвкодуванв* аюдя, аапод1яко1 природяоыусередови-щу, вшестя до числа таких, ва як1 не поширюеться позовна дав-
hictb.
В1дм!чаеться, шр дел!ктюш зобов'язанням у сфер1 охорони тваринного св1ту притаманний таксовий метод нарахування зйит-к1в. Лосл1д*уеться правова природа такс, мюце такс 1 методик у систем1 васоб1в вюткодування шкоди. розкриваються недол1ки д1ших нин! такс - безсистемнють, розпоровен!сть по численним актам, в тому числ!, В1домчого характеру, цз утруднюе ix вико-ристання на практищ. _
В друг!й глав! розглядаються осоОливост! регулгаання еко-лого-процесуальних в1дносин, щр складаються при вир1тенн1 спо-р!в про в!дшкодування шкоди, аапод!яно! тваринному св1ту.
Опираючись на ааконодавство та правозастосовчу практику, автор детально анашуе процедуру проходаення справ 8азначено| кате гор 11 у суд! i приходить до висновку, шр для вирипення спо-piB про в!дшкодування окоди, запод!яно! тваринному CBiTy, ха-рактерн! наступи1 особливост!:
1. 1х основу складають еколого-правов1 в1дносини, a ix вирипення зд!йснюбться в 1^ш!льно-процесуальн!й форм! в порядку позовного провадження.
2. Метою вступу позивача в процес по дан!й категорп справ е не тальки захист особистого майнового !нтересу, а ! интересу сустльного, пов'язаного з правом громадян на повношнне навколишне середовища.
3. Специф!чний характер штересу, шр захищаеться, впливае на можливють ctopih розпоряджатись сво1ми матер!альними та процесуальними правами - ам1юовати розм1р вимог, в!дмовлятись в!д позову, зак!нчувати справу мирово» угодою.
4. Для розгляду цих спор 1 в 8а певних умов характере роз-ширення повновалэнь суду, щр не типово для справ 1нших катего-р!й. Суд мае право вийти за меж! позовних вимог, якзцо встано-вить, до розм1р д1йсно! втрати витий вазначеного в позовн!й за-
ЯВ1,
5. Процесс доводження самого факту запод1яння шкоди i з'ясування п!дстав його в1дшкод|Гвання для певно1 частини справ эаэначено! категорп виявляеться надзвичайно складниы t вимагае урахування р1зноман1тних бюлопчних, х!м1чних, ф!зичних та 1кших науково-тешчнкх даних.
В дисертед1йн1й робот1 також яосл1джуггься випадки в!дшко- ^ дування ямоди, запод!яшп природному сереяохищу злочинним д!ян- С^J
ням, в рамках кришнального процесу. Автор вид1ляе ряд особли-востей, щр характеризуюсь кришнальяо-правовий дел!кт у сфер! охорони тваринного св1ту та процесуальну форму його розгляду.
1. Пкада запод1яна д1яншш, сусшльна небезпека якого до-сить висока. Критер1ями визначення ступени сусшдьно! небеэпе-ки е: сощальна значим!сть об'екгу посягання; об'ем запод1яно! шкоди; характер та спос1б Д1й особи, щр аапод1яла шкоду.
2. Зг!дно з правилами дел!ктного зобов' язання умовами в!дшкодування шкоди е: визначення кола суб'екпв, щр запод1яли шкоду; можлив!сть 11 в!дшкодування у форм1 компенсащ 1 збит-к!в; пред'явления позову в1дпов1дного характеру.
3. Умови, як! визначають межу застосування кришнально-процесуально1 фор:ж вадоволзння вимог щрдо в1дшкодування шкоди, е наявн1сть чи в!дсутн1сть складу злочину в д!ях дел^квенту.
4. В1дсутн!сть складу злочину в д!ях дел!квенту робить не-можливим розгляд питания щрдо в!дшкодування шкоди в рамках кри-м!нального процесу, але не виключав моашивост! вир!шення ц1б! проблеми в порядку цив1льного судочинства.
5. Шзивач, вступаючи в процес з вимогою в1дшкодування шкоди, запод!яно| тваринному св!ту, захищав не т!дьки св!й май-новий 1нтерес, порушений злочином, а такоас 1 сусп!льний 1нте-рес, пов'язаний з правом громадян на повношнне навколишне се-редовищэ.
6. Позивач 1 в!дпов!дач над!лен! певними специф!чними правами по в!дношенню до 1нших участшв процесу.
7. Крим!нально-процесуальна форма припускав встановлення фактичних обставил, пов'язаних з вимогою в1дшкодування шкоди. методами попереднього сл! детва
В процес! досл!дження иатер!ал!в судово! практики автором виявлен! основн1 помилки, як! допускаються при розгляданн! дано-1 категор11 справ. Ц! помилки виникають з причин як суб' ективно-го, так 1 об' екгивного характеру.
До причин суб' ективного характеру в1дносяться недешки в д!яльност1 конкретних правозастосувач!в.
Причинами об' вшивного характеру являються:
1. Теоретична невирииенють багатьох ся1рннх питань.
2. Нздол1ки правового регулювання в!дшкодування шкоди, запад 1яно1 об'ектам природа, зокреыа, тваринному св1ту.
- 1а -
3. Сам характер матер 1ально-правових в!дносин. шр покладе-Н1 в основу суперечок дано! категорн. Вони виникають з приводу охоронк 1 використання елемект1в природа, шр залучае в орб1-ту цих вютосин Д1ю стих 1 йних фактор!в.
4. Цим визначаеться г особлива скдаднЮть установления фактичних обставив справи.
5. Нгдостатня правова регламентащя д!яльност1 природоохо-ронних орган!в, пов'язано! з в!дшкодуванням шкоди, запод!яно! природному середовищу.
В план! уточнения компетент I природоохоронних оргатв пропонуеться: впровадити !м в обов'язок пред' являти в1дпов1дн1 позови в раз! встановлення факт!в запод!яння шкоди об'ектам природи; надання права вирмаувати питания в!дшкодування збит-к1в в адмхнютративному порядку, якшр !х розм!р не перэвишуе встановленого м!Н!муму. При цьому за порупником повинна бути за-лшена можливють оскарження проведених стягнень через суд. В раз! виникнення спору питания про в^шкодування шкоди сл^д ви-р!шувати в порядку цившного судочинства.
У заключена! резшухлься основн! теоретичн! висновки та пракгичн! рекомендац! I, шр макггь м!сце в робот!.
Проведене досл1длзення дозволяе прийти до висновку, що У питаниях застосування матер!ально! в!дпов!дальност! в сфер1 охорони природи ааконодавство шило шшхом прямого використання традиц!йних !нститут1в д!ючо!. правово! системи. а саме, Институту дел!ктних зобов'язань, розвиток якого в1дбуваеться в рамках цив!льного права, фи перенесешь даного !нституту в систему природоохоронних норм його основн! елементи набуваягь певно! специф1ки, щэ пов'язаш з особливостями предмету правового регулювання.
Однак, саме через особливост! предмета регулювання у сферу природоохоронних в1дносин не молуть бути автоматично перенесен! положения цивишного права, тим б!льше, шр багато диску-с!йних питань до цього часу не знайшли однозначного вир1шення ! 'в ц!й галуз1.
Нэрми природоохоронного законодавства, в тому числ1 ! за-конодавства про тваринний св!т, як! сгосуються майново! в1дпо-в1дальност!, е бланкетними ! загалом мають декларативний характер, а такой незабезпечен! мдпомдним вридичним та мэтодичним
1нструментар1ем.
Регулшання в!дносин цэдо в!дшкодувавня шкоди, аапод1яно! природному середовшу, на сьогодня не являв собой остаточно аформоваиу систему.
Недосконалють ааконодавчо! регламентам и цих питань по-роджуе недолкси в д1яльност1 правозастосовчих орган1в, помил-ки. протир1ччя в судов 1й пракгищ.
Основними проблемами застосування ыатер!алыки в!дпов1-дальяост1 в сфер1 охорони природа е так1:
1. ' В1дсутн1сть норм, як1 б чине закр1плялн принщши, меж! та шдстави в1дпов!дальности
2. Недостатня ваконодавча регламентащя визначення вмюту, об'ему 8апод1яяо1 шкоди. способ 1 в и в1дшкодування.
3. В!дсутшсть спещалъиих норм, цр регулхжтгь порядок до-казування 1 стагнення вкоди.
4. Шдостатньо чика регламентащя компетенцп державних орган 1в, ар зд1йснигоь конроль над використанням «а охоронсю природних об'екпв. Усшшне подолання означених проблем пов'-язане 8 рядом умов, серед яких основними е:
.1.... Розробка самост1йних норм, регулюючих в1дшкодування шкоди. запод1яно1 природному середовюцу.
2. Закртлення науково обгрунтовано! системи визначення розм!ру В1дакодування.
3. Удосконалення д1яльност1 присдикщйнкх'ерган1в, щэ ви-рнаутеь спори про ыдшкодування шкоди, &апод1яно! природном^ середоЕюгу.
Регулювання принципових питань дел1ктно1 в1дпов1дальност1 однотгане по вцдаовенвю до вен природних об'екпв, тому б до-щльюш розробити единий нормахивний акт - Закон '!Лро в1дшкод*г~ вапкя вкоди, вапод1яно1 природному середовищу".
За амютом Закон мае бути актом штегруючого характеру, тобто, регламентувати питания в1двкодування лкоди вгдноско вси. природних об'екпв, а також комплексного характеру - мю-тити матер1альво-правовм процвсуальн! норми.
Структурно Замов мояв складатися з двох основних частив -аагально! 1 особливо!, кожна в яких поеднуе декивка розгшв.
В "Загалыпй чястжи" Закону передбачаеться розкрити поло-гення матер!ально-правового характеру.
До розд1ду "Загальм положения" дошльно включити норми, пр визначаюгь тане коло питаны
- Ц1Л1 1 задач1 матер1ально1 в1дпов1дальност1 у сфер1 охо-рони навколишнього середовища;
- основн! принцип« матер1алъно! в1дпов1дальност1;
- поняття шкоди, аапод1яно! природному середовишу, поняття втрати I збитк!в;
- аагальн! передумови настання делишки в !дпов! дальност! у ц!й сфер! в1дносин;
- - критер11 протиправно! та винно! поведшки суб' ект1в.
В роадш "Особлив! випадки матер!ально1 в!дпов!дальнос-т!" бажано зосередити т1 норми, шр стосуюгься особливостей в1д-шкодування шкоди, а саме:
- шкоди, апричинено! окремиыи видами суб' ект!в (неосудн!, нед1ездатн!, неповнол!тн1), а також в 1дпов1дальн1сть юридичних ос!б;
- шкоди, аапод!яно1 дек! лькома суб' ектами;
- шкоди, запод1яно! в сган1 необх1дяо! оборони та крайньо1 необх!дност!;
- в!дпов!дальност! за шкоду, запод1яну джерелом п!двипрно1 еколопчно1 небезпеки.
В роздш "Засоби в!дшкодування шкоди. запод1яно1 навко-лишньому природному середовищу" пропояуеться сконцентрувати норми, пр закршлюють:
- систему засоб!в в!дшкодування шкоди;
- умови застосування засобу в!дновлення стану порушеного природного середовища;
- правила визначення моменту, на який нараховуеться сума компенсацИ;
- умови застосування такс 1 методик, 1х правову природу, вида витрат, як! в!дносяться до змюту втрати. заф1ксовано1 в текст!.
Цроцесуальн! норми, щр устаяовлиоть порядок та процедуру в!дшкодування шкоди, запод!яно1 навкодишньому природному середо-випу, а також порядок розгляду I- вириаення спор1в про в!дшкоду-вання шкоди сл!д в 1 двести до "Особливо! частини" Закону.
До розд1лу "Адмшстративний порядок в1дшкодування втрати" необх!дно в!днести нории, щр встаковляють:
- умови, ва яких в1дшкодування втрати 8Д1йснюеться в адм1-н!стратквному порядку;
- органи, щр маоть право зд!йснювати стягнення;
- право особи, яка 8апод1яла шкоду, оскаржувати вд!йснен! стягнення шляхом эвернення до суду.
У роздш "Розгляд спор 1 в про в!дшкодування шкоди, запод!-яно1 навколишньому природному середовищу" е сенс сконцентрува-ти норми, вр визначаюгь:
- загалъноправов! та спешальн! принципи розгляду ще1 ка-тегорп справ;
- ирисдикц1йн! органи, щр над!ляюгься правом вир!щувати так! спори;
- коло ос1б. щэ беруть участь у справ1, 1х процесуалыи права ! обов'язки;
- процесуальн! строки;
- стадп розгляду спору;
- повноваження юрисдикц!йного органу при виршенн! спору по сут! справи;
/ - порядок оскарження прийнятого по справ! рипення;
- виконання р!шення, випадки негайного виконання.
Кр!м того, до Закону доц!льно включити розд!л "Провалжен-ня за окрешми категор!ями спор!в", який передбачав би специф!-ку розгляду конкретних вид!в спор!в в!дносно певних природних об'екпв. ''
. Прийняття Закону сприяло б вир1шенню ключових проблем, пов'язаних з в!дшкодуванням шкоди, запод!яно! природному середовищу:
1. Такий нормативний акт став би правовою основою регулю-вання цих в!дносин.
2. Дозволив би. 8 одн!в1 сторони, запоб1гти дублювання ва-гальних положень, а з 1ню1 - урахувати особливоси регяамента-ци пктань ¡црдо вхдшкодування шкоди вхдносно окремих природних Об' 6КТ1В.
3. Дозволив би Л1кв1дувати неузгоджен!сть празоБих
припис1в.
4. Сприяв би усуненню протир!чь б тлумаченн! норм ыайново! в1дпов1дальности у сфер! охорони природа, а в1дпов!дно, 1 про-тир!чь та помилок у практиц! 1х застоеування.
Вианачення в Закон 1 критерпв включения тих чи 1нших вит-рат до розд<лу втрати дозволить, спирашись на широку природни-чо-наукову базу та еконоы1чн1 метода обл1ку. розробити адекват-ну систему такс 1 методик для визначення розм1ру в1дшкодування.
Оск1льки питания в1дпкодування шкоди, залод1яно! природному середовкцу. мать надв1домчий характер, затвердження такс 1 методик сл1д в!днести до компетенцп уряду. Роз робка ж конкрет-них показник1в повинна зд1йенюватись шд епдою М!н!стерства охорони навколишнього природного середовида.
За умови прийняття Закону "Цро в1дшкодування шкоди. запо-д1яно1 навколишньому природному середовищу" як правого 1 основи регулування цих в1дноеин, законодавчого закршлення адекватно! системи визначення розм1ру в!дшкодування. вважаеться дошльним i створення спещальних суд i в. Да компетенцп цих юрисдикц!йних орган1в входило б вирюення еколопчних cuopiB. в тому числ1. справ, пов'язаних 1з запод!янням шкоди природному середовищу.
Впровадження викладених bhchobkíb сприяло б формуванню системи норм дадо матер1ально1 в1длов!дадьност1 у сфер! охорони природи.
Основы i положения дисертацН воображен i в публ!кац1ях:
1. Коментар до Закону Укра!ни "Про тваринний cbít"// П1д-приемництво 1 ринок Укра!ни - 1993, Н 5.
2. Поняття джерела Шдвищено! вколопчно! небезпеки // Те-зи допов1дей i наукових пов!домлень науково-практичноi конфе-ренцп "Проблеми шдготовки нового цив1льного кодексу Укра!ни" - Ки1в, 1993.
3. Проблеми вдосконалення законодавства про в1дшкодування шкоди, запод1яно1 навколишньому природному середовишу // Право-ва система Укра!ни: теор!я i практика. Тези допов!дей i наукових пов!домлень науково-практично! конференцп - Ки!в, 1993.
В1дпо21дагьк;й випускоаий к. I. брофеЕВ
Шдп. до др., Фэрмат 60 х 84 1/16. Пашр друк. Друк офсетний. Умови.- друк. арк. 1,0. Обл1к. вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зак. N 15.
Веэпдатно.
ВДП "ЭКОСИ - Г1дроф18Ика" 335000, м. Севастополь, ву.2. ЯШйа, 28.
