АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Забеспечення всебiчностi, повноти i об'ективностi дослiдження обставин кримiнальноi справи засобами прокурорського нагляду»
KP^Ç^CbKA ЮРИДИЧНА A К A Д E M I Я
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВСЕБ1ЧН0СТ1, ПОВНОТИ I 0Б 6КТИВН0СТ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБСТАВИН КРИМШАЛЬНО! СПРАВИ ЗАСОВАМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
Спещальшсть: 12.00.11 — Прокурорський нагляд;
судоустрШ; адвокатура
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата юридичних наук
На правах рукопису
В1ЛБЧИК ТЕТЯНА БОРИС1ВНА
X а р к i в —
1993
Робота виконана на кафедр1 правосуддя та прокурорського нагляду УкраТнсько! юридично! академа.
Науковий кер1вник:
— заслуженна д!яч науки 1 техн!ки УкраТни, доктор юри-дичних наук, професор Ю. М. Грошевой.
Офщ1йн1 опоненти:
— доктор юридичних наук, професор О. Р. Михайленко;
— кандидат юридичних наук, професор С. А. Альперт. Пров1дна оргашзащя — Одеський державний ун1верситет.
Украшськш юридичнш академп (310024, Харюв, вул. Пуш-юнська, 77).
3 дисертащею можна ознайомитись в б1бл1отец! УкраТнсько! юридично! академп.
Автореферат роз1слано „ ЯГ « 1993 року.
Вчений секретар спещал1зовано1 вченоТ ради кандидат юридичних наук, доцент
С. Ф. ШумШн
•з
ЗАГАЛЬНА ХЛРАКГЁРИТГШСА ГОБОИ
Антуадьн!сть дослтдження. В умовах формуваннл правово! дерта-ви УкраТна законн!сть набувас значения найБаялив1шого оргак!зовую-чсго фактора, даий активно впливае на весь процес пол{ тпчнлх та ,економ!чких ретерм. Реальнхсть цього процзсу - у {/еальностг дсдер-лсанля 3SKCHH0CTÍ, тому суспгльство потребуе офективних заооб!в забезпечення законнее^, одним з яких е прокурорсышй нагл яд.
Ifypc на змгцноння законностг, Рiшучу борстьйу ia элоч:пт$с-тю вимагас пгдвщення рггня правосудия по кргаЛнальннх справах i, .як CJil."CTEO - йдвкг.ення ефектигкостх прокурорського нагл яду. На яаль, внвчення кримгнальних справ, повярнонзсс судами на до дат ко bg розслгдувэиня, а тнкоя справ, по тих втеовн} витравдувальн? вя-роки, винило, гдоу сеот'й б*лыаост! ц! р1шення суду зумовлэн! га;зь-ков кк{ста прмгурорського нагляду за дотримакням закон!в оргаиа\ст дтзнания i попереднього сл4дотва, пасувною позиц! еа■прокурора у судовгос стпдх ях крим{ нального процесу. Основною причиною аанесен-нк незаконна* та каобгрунтованвзс впрок! ч, пх i ран!ше, е неповнота попереднього слтдства. У цьсцу зв'.тзку ссоблкзу актуальность на-бувае наукепз досл!дг1ення проблем зобезпочення эассбемн прокурорського нагляду всеб!чност1, поякотл та об'ективност!' попереднього сл!дства як нэобх!дж>1 умови ишесезшя правосудных р!иень.
У cbítí конц!зиц{ I судотзо-правово! реформ повинн! бути пзрз-оекислен! процееуальняй стан прокурора на окремзк етапах провзд-ження d kpnt.fi нал fchitx с правах, floro повновакокня, поэ'яэен!, аок-рема, ia зпбеэпочення« всеб!чноот!, повноти та об'ективност! дос-л!ддення обставки криминально? справа. Закон УкраПш "Про прокуратуру"» а такоя зм1ии, внесен! до крдаЛналъно-процесуалыгаго зако-нодавствд 15 грудия 1992 року, по-новому гир}иукть проблему про-
"цвсуального стану прокурора у суд!; в!н е р1вноправии.ч учасникоы судового розгляду, сприяе вкконаннв вшог закону про Есеб1чшй, пошягй та об'ективнкй розглдд справ та постанови судових р!шень, що грунтуатьс: на закон!.
йробяеш прокурорського нагледу у крим1нальному судочинст-е! досд!д«увалнсь у працях; С. А. Альперта, МЛ.Банаиова, Д.М.Бакаева, 0.[¿Балашова, В.Г.Еаскова, Л.Л.Бикова, 1.В.Вбрнкдубова, В.0.Галк1нэ, С.А.Голукського, Грошового, В.Г.Даева, А.И.Дол-РовоГ, А.Я.Дубинсьного, Н.В.Ног!на, В.К.Зв!рбуля, В.С.Зеленець-кого, О.Б.Зозулиноького, Н.П.Кан, Д.М.Карнеево!, Г.К.Кожевн1ко-ва, М.А.КЬвальова, Г.Н.1£олбая, Ю.В.Коронэвського, А.М.1шр{на, В.З.Лукшзв1ма, Е.Г.Мартинтжка, М.М.Маршунова, О.Р.Ыкхайяенко, I.¿.Михайлова, М.Ы.Шагобнко, Й.О.Иотовмловкера, В.Т.Нора, 1.Д. Перлона, Н.П.Подолько!, М.Ы.Полянського, й.6Л1оляноького, Д. А. Постового5 М.Ю,Р«г!ис,- чого, А.Л.Рквлхна, В.Ы.Сашцького, А.П. Сафонова, ГЛ .Скр.родоЕ;., М.С.Строговмча, Х.1'.Тода1ева, В.Н.Точк-ловського, К.ОД'руЗхка, 5>Л4.йо'Гкул-к1ла, М.Н.£1л1ппова, В.Д.Йнь-ко, ГЛ.Чангул!, В.Я.Чекашва, В.П.Шийхкя, В.!.Шлнде, Ю.Ыкф-ыанп, ВЛ.&шйна, Г.И.Ясинського та Нших вченж.
Поаитишо оцтнеючи прац! цгк швигя, ян! внесли значнкй1 вклад у розробку теор!? прокурорського нагляду, разом з тим сл!д вионаиити: по-пзрае, функц!ональн1 характеристики д яльност! прокурора в суд! звичайно пов'яоуБались э його нагладними повновакек-ндаи, що ка дакяй час сутаречить чииноку яакоиодаветву 1 вумовлюе наобя!дн!сгь кардинального шроосшслеки« эк!сту функций про-цесуальиого стану прокурора в ¿^гельигР, конструкц!! краниального судочннстна, системнмх характеристик цих функщй в аспект! фор-цув&нкл нормативное основ судово! влади} по-друге, недостатньо пояно вивчен! проблема эабезпечешя засобами прокурорського наг-
ляду над!йнсст! «оказування в р!зтсс процесуалып« стад! я;; потрете - по ц!лоцу раду актуальнее питаиь тесрх! та практики про-курорського наглзду вислоэлон! д! театрально протилеяк! судження, зскрома, заляшаються диекусгйянми проблема м!сця та ^зункц!й про-яуратури у систем! розиод^лу властей.
Вгдзнапеи! обставят! сумовили виб!р теми дисертац11 1 св!д-чать про 11 аотуальк!с?ь. .
.Мета дсслЦпання полягае у комплексна рсзробц! проблем, пов'язених с забезпеченням псеб1чност{, повноти та сб'ектиЕНОст! дослгд'гення сбстас.чн кряздаально! справи засойами прокурорсысого наглдд: ; виявленн! прогалин у правовому регулюваш! цього налрда-ку д! яльноет! прокурора з урахуваиням досстнзиь науки прокурорсько-го нагледу та кримгналького кроцесу; визиаченнг шлят!в п!дыщеккя ефектнвнс т! д!яльчост! орган! в попередньсго розсл!дування, проку» ратурп та суду порно! хксталцП, пов'язано! з зьбезпечвннкм зсе-б!чност!, ноеиоти та еб'екпсшост! розсл!дуЕшшя х розгляду криьй--нальних справ.
ЕкодячИ !з загально1 мети досл!дясэння, необидно було вирг-гаитн таиг конкретн! завдашя. тазначити м!сиэ прокурэтури в систе-м{ роз под {лу аластой; Функц!Я та щюцосуальний стан прокурора у стад!! попереднього розсл!дува1шя ! судового розгляду; еияеитя гкосеолсг!чну ! правову природу виыог крш!нальнс—прсцесуального закону про Есеб1чне, полне ! об'ективке досл!,,яення обстакш спра-вя як необидно? умоеи правом!рност! акт!в правосудия; розробктп с\:гле«г/ поено парень прокурора, як! б забезпе*пш» гсеб|чн!сть, пов~ поту { сб'ентипн!сть розсл!дувашя ! розгляду крклЬгальшсс справ, та запрспо.чувати крш!кально-прсцесуальн1 ызхшйзыл реаМзац! I ц;а гтогнопетень; з'япузати функц! ональне пркзначення ! нот л ту ту по-вернения кр:»!1салыжх справ на додатково розсл!дусшмя.
Методолог!чною основою доелЗ:дяення в положоння д1 алекткко-матер! алх стичнсго методу п! знания соц1альних явюц та його коккре-тизац!я - систекно-структурний п1дххд. Застосувались також метода: статистичшй. пор! ЕНяяьда-правоЕий, логхчнмй, конкретних соц!оло-г}чгак досл1дженЬ.
Нормативну базу дасдхджоння склададтъ: 1юыститущя Укра*ни, проект но#Я Конституцхт,УкраКни, крим1кальне, крим!нально-проце-суе.лъке яакоиодавство та закоКОдавотьо про прокуратуру Укра1ни, дорвав СЦЦ, }вдих зарубание кра!£н, дореволюцгйнс! Рос! *, постанови Пленуму Верховного Суду УкраТнн, нак.ази Генерального прокурора Укра1на та Мх гастра виутр!шшк справ УкраХни.
Автором ш спец!ально розроблен!й методид! узагальнена практика повервешя крин! нальнкх справ на додаткове розсл!дування судами Хер1Йвсько! сбласт!, Варховним судом Укра1ни за перход з 198Ь до 1992 року /в"ччено 770 крим!нальтгг справ, повернених судами на додатково розсл!дувшшд/, а тпкож 340 кримхналыпос справ, поверней» на додаткове розсл1дування прокурором у порядку ст. 229 КПК УкраТни. Результати узагалънення обговоровалися на зас1-дьин! судд^в Харйвського. обласиого суду, а таши на нарадх про-кз'рорсько-сл1дч!а пращвник!в прокуратур« Харкхвсько! облает!. Мзтодом ста1щарткоованог,о хнтерв'ю а питана дослхдженнн выявлена думка 170 прафвнийи сл5дчих орган!в 1 прокуратур та 54 суда!в.
Каукова новизна дисертацхйнр1'0 доелтдження визначаеться тик, що шерле зд!йсиено комплексне монограф{чнё досл!дкення проблема зебезпечення прокурором. всебхчности, повноти ! об'ективнсст! роа-схЛдувшшя та розгляду криы! нальшк справ, а також питань, пов'я-санга э рефорцуванням тнетитуту поверкення кри.М1нальних справ на додатково роэсл!дувалня судом першо! 1нсганц11 у св!тл{ судово-правосо! реформи, що в!дбуваеться в УкраЩ.
Наукова новизна визначасться також тими конкретними результатами, як! Йули одержан} з процос! проведеного досл!дткення ! знай-шли в!дбиття в оснобнюс положениях, що виносяться на захист:
-• на основ! анал!зу м!сця ! функщП прокуратури в систем! роэпод{лу властей обгрунтовуеться висновон про те, що прокуратура не е елементом судовой влади. а повинна д!яти в{д !мек! та за до-рученням законодавчо!' влади ! по п!дноиенню до ц!е1 влади викоцу-вати правоохорокну функцхю;
- на основ! анялгзу полотен'» Закону Укра7нл "Про прокуратуру" та чинного КПК УкраТни, як и я регулюо повноваження прокурора в кри-
налькому судочиштвх, вкявлено специф!ку його функц!й ! визначв-но його процзсуальний стая у р!зних стэдгя?: кргегёнального процесу, зокрвма, аргументусться висновок про то, що в досудовгог стэд!ях крика нального судочинства процссуэлышй стан прокурора пизначавться зд!Псненням ним фун:сц!1 ннглдау за дотриманням звкону органами д!з-нання та попореднього слтдетва; сутнтсть процесуального стелу прокурора в суд! порно! !кстенц11 зумовлвча тим\, що, шдтримуючи державке обвинуваченкя, прокурор «¡ступав кк сторона - учасник судового розгляду, що к стосуетъсп його наглядных повновежень у ц!й процессуальна стздх У, то вони обмеяен! лише !ндив!дуа.иьким актом пра-возастссування, який заверяуе проваднеш!я в щй пропесуальш й стад} Т;
- з урахувякням функц!й прокурора в ст~чд I попереднього роз-сл!дувоннл досл!диэна система повноваясень прокурора, як! зобезпэ-чують над!пн!сть доказуванля по крим!нальн!й спрап!?
- вн&сл!док з'ясування гкосполог!чко! ! правою* природи ви-мог крим!налько.-процесуального закону про всеб!чне, повне ! об'ек-тивне досл!дт.ення обставкн крим!нально!С справи визначасться його функн!опально прлзначекня як необх!дна уыова правом!рност! р!пень, як! приймаються в р!зних стад!ях крим!нального судочинства;
- на' основ! ъчъчетл чинного криьйнально-процасуального ?а-конодавства f узагальнення матер!ал!в практики уточнена прявова система п!дстав поверкення прокурором крнм!налъшх справ на до-датконе розсл!дування в пороху ст. 229 tffiu Укра1ни та зепропопо-вано П нормативно эакртпленнк;
- виягдэно специф!ку pi тень прокурора про попернання криых-
нально! справи на додаткове роз^дуваннд, виэначена правова тфи-
t .'
рода вказ!^ок, що вияосяться ним, а також особливостей крим!налъ-но-процесу&льних е!диосш, що оклэдгооться м!к прокурором та сл!д-пш у зв'язку з прийниттям дакогс р!шешя;
- показан! типов! помилки в д!яльност! прокурора як державного обвщувача i аапропонован! заходи, слрямован! на ид видения ефентивност! тако! д!яльност!|
- вияенено правову сутнхить р!гаень суду паршоХ 1нстанцП про повернення спраьи на додадчсовз розел!дузання та визначвн! вимогн, що првд'язляються до такого ртшекня;
- розроблзн! притер! t, в!дгов!дадьно до кких art дно з чиннлм ааконодавотвом суттева неполнота чч о,цнобгш!сть д! знания або по-иереднього а'лдегва.! мае бути вмзнаня такою, ио не мсяе бути усу-iryve; а/ » стад!! вхддання до суду; б/ птд час судового розгляду;
- йжкачэя! с'сноек! моменти регулввання iHc.tv.TyTy поввркення кримхнальшос справ на додаткове розе л! дуванил судом перло! хнс-танц!! в новоиу кришиально- процееуелььо^ законодавстэ! Укра?ни Зокрема, эверт&оться увага ка те, ¡цо суд повкнен бути позбавлений права поверкення крштнэльнюс оправ на додаткове розслхдув&ння у эй'язцу а суттево» кеповнотсю вд сдностсроьн!стю попераднього роз сл!дугеннп, в оОои'йзки суду кэ повгашо юсодати посерненняетрив н додаткове розсл!дування для установления провини подсудного у новому злочинг, п такс* для встаконлення провини ново? особи; п;одо
необгхднсст! застосувашщ irpnMi кального закону з б! лып тяжкою санкц! с:г> ад суттово! зм! ни обвкнуеачення по фактичнюс обставинах, то в такому випадку суд мае право повертати кргойнальн! справи для впровадкення додаткозого розсл!дування лише з !н!ц!ативи прокурора. Обгрунтовуеться положения про те, що суд першо! 1нстан-rti * мао о'ути наделений правом псверкення кримгнальгсос справ на додаткове розслгдування липе при кяявност! суттсвих порупень крим!-нально-процрсуального закону, яу! допугдзн! органами попарэднього сл!детва, .едсщо щ порушення пои'кзан! s обмелениям прав учасник!в процес ;
- з ургхуванням вивчення матер! ал! в практики зэлропоновано перел!к суттевиг перушоиь кршЫально-процзсуэльного закону, по тягнуть а собою безуьгавнэ повгрненнк крнмхнальних справ на додаткове рсзол!дур.гння судом пэргсо! f четанц! í.;
- на основ! виявлення типергег почило* д!яльност! прокурора, пов'пзаноЛ з зао'езпеченняк всеб!чност!, повноти i об'ективиост! доелгд'яення сбставдн крим*налы.'э1 справи, внгсено пропозицП по smihi ст. 100, 140, 143, 157, IS0, 192, 227, 229, 23Е-, 239, 244, 246, Ж JILií Укра1ни, а також доповнешю глав Ш1К Укра1нн положениями, гдо спрлмован! ,з одного боку, па вдоексналечня кртйналь-но-процесуадьного медян!зму, який эабезпечуе над!йн!сть доказу-пання стад!? лопгредньего розсм}дуигння, з другого -- на вдоскоиа-ления статуту прокурора в досудоЕих стад!ж криминального процзеу í в суд! першо I гноталтцЗ, закрема, реал!зац!ю його повпозаЖень, до зг-Зеэпеауать 'эсе^чиость, повноту i сС)*ективн!сть досл^зння обставилкриминально? справя.
Нлукова ! практична зшешл прад!. Ви хладен! у диссртац!й-кому досл!дязнн! вксновяи та пропознцН, як! спрняпть рзалхзацН вимог кркм!нально-процесуального закону про всеб!чн!сть, по в! юту
1 об'ективн{сть досл!дження обставим крии!надьно1 справи, можуть бути врахоеан! як у процзо! поточно! нормотворчост!, так 1 при рооройцт нового 1фиы!нально-процесуального кодексу.
У дисертац! I про п о ну г. ть с яг ред певних заход! в, слрямованих на п!двщення ефектганостх д!ядьноет! прокурора, пов'язано! з ва-бвзпзчення?/ чад!йност! доказування в р!зних процзсуальких стад! ях, як! п!длягають закр!пленню у ндлазах Гениального прокурора Укра-1ни.
Еиснобки та пропозиц!I, сформулъован! в дисертац! 1, можугь бути використант у практичн!й д!яльност! врокурор!в, як! зд!йсню-ють нагляд за дотриманням закон!в органами д!знания ! попередньо-го сл!дотва, при п!дтриыаин! деряавного обвинувачення в судах, у навчальному процзс! юридичшгх вуз! в та факультет! в, у систем! я!двицення квал!ф!кац!* прокурор!в.
Аггробац!я робота. Основы! положения дисертахц! допов!дались автором ка рег!ональн!й иауково-практичн!й коиференц! I "Правова реформа ! проблени II риал! зад! Iй /^¡раснодар, 1989/; обласн!й коиференц! I молоди* вченкх "Реформа пол!тико-иравово! системи редцаського еустльства ! зм!цкення правопорядку" Дарк!в, 1990/; ьг!жрег!ональн!й конфереиц!! молодих вчених "Прсблеми вдосконален-ня закоиодавства Укра1ни ! практики С.ого використаь^я" /Харк!в, 1.991/5 науково-практич^й конференцх! "Закон Укра1ни "Про прокуратуру: теор!я ! практика Кого эостоеування" Дарк!в, 1992/.
За результатами досл!дження опубл!ковано 10 статей.
Матер!али проведеного досл!д*ення використовуються у навчальному процес! в Укра!нськ!й юридичн! й академЯ.
Структура роботи. Дисертащя склвдаеться з вступу, трьох глав, вксновк!в, списку використано! л!тератури.
ЗМ1СТ ДОЕРТАЦН
У вступ! обгрунтовусться актуальн!сть, практична { теоретична значим!сть роботи, ц{л! ! завдання досл!дження, сформульован! осноей положения., як! виносяться на захист.
Глава перла - "функцН ! процесуальне становище прокурора у криминальному процес!" присвячена досл!дженшз суперечних проблем, пов'язаних з визначенням мхсця прокуратур« у систем! розподхлу властей, Л функций ! процесуального становкца прокурора в окре-мих стад!ях крим!нального судочинства. У ц!й глав! аналхзуиться позначен! п!дходи до з'ясування правового статуту прокуратури у правоь.й держав!. Так, одна трупа вчених включао прокуратуру в систему судоео! влади, обмежуючи при цьому функцН прокуратури впровадяенням криминального пересл!дування ! п|дтриманням державного у,*5винувачення, а такоя зет исто к у суд! иайношсс ! !кпих !нтерес!в особи та дертэБИ /I.Л.Петрухтн, О.б.Сокольский, В.И. Точило веький,' А.К.Тубелець, В. I. Шиша и/, друга - вЕа?.ае, цо прокуратура е органом, д!ючим в!д !мен! законодавчо! влади, ! входить в систему зд!йснення нагляду за законн!стю /й.М.Грошевой, В.В.Долеаан, В.Д.Ломовський, Г.О.Мурашин, П.б.НедбаЯло, М.А.По-тебенько, В. Я.Тащй/; третя-створджуе, що прокуратура в систем! розпод!лу властей повинна займати самост!йне мгсцэ, оск!лыш в!дпов!дно до закону Укра1ни "Про прокуратуру" на нэ1 покладено зд!Лснення вялого нагляду за додержашям ! налелним застосуванням зскон!в/Л.М.Давиденко, В.К.Звирбуль, В.Г.Ыелкумов, С.Г.Нов!ков, Г.1.Петров, М.Ю.Раг!нський, В.М.См1тгснко, О.С.Шемпученко ! др./, при цьому деяк! автора виходять з того, то характэрним для право-во! дерзсави е наявн!сть окремо! контролъио-наглддош! влади, еле-ментом як&1 ними розглдцаеться прокуратура /С.А.Шейфер; В.6.Ч!р-к!н/.
На дашдг диоертанта, прокуратура, виступаючк механ!змом за-конодагаоН влади, локлякана эабезпачкти верховенство закону у bcijt норцотвогч!й та правоуастосоЕН!V д} лдьност!, ад! йснюючк тге/ самим правоохоронну функщю ira контрслъно-!¡аглддову гладу. Ка сучасному етап!, пов: язаному я йор'зувонням лркеових засад право-Sûï дерзав^ м!сцо прокуратуры з систем! деркавшк структур повинно шзНачатися тим, в'ю вош а органом нагляду ¿а законнхстю i 'П функщÏ, з&кр!нлен! в ст. I, 5, 19 Закону Укра*ни "Про прокуратуру", не повинн! бути евуяои!. Цз пов'язаио з тнм, що формуван-кя кравових засад npaBOBOï держагзи обумовлюеться необх!дн!стю, со-зюрше, Cj'Bopoi'o диримання золожеиь закону; по-друге, зд!йензн-ням эасобами прокурорського нагляду охорони прав и законшк !нте-pecin громадш i, «ерш за все, Tier кагегоргîi гроыадяи, когр! пот-ребують п1дг:-т40ш0р0 соцхйльиого эахисту, оакЬчьки, захнет жит-тешх i^HHOc-j'sa Ь одьигл is пргоритетних пглрямк! б роз витку i становления правово! держава; по-трете, у сучасний пер!од, який характеризуемся зростанкям праьспоруиень, у тому числ! i злочинхв, йдсутн! с.ощалън! пркчиго;, котр! обумовлювали б дсц!льи!с?ь зьукешя функций прокуратура.
Критично оц1мо£чй nosiuiiю вченкх, ko'ipî вват.амть, ¡до е правев! й держав! прокуратура повинна буги слемэнтом судово! влади, здобувгч обгруитовуе положения, що прокуратура,внконуе у меха-Hîsid дердави особлнгу, т!лькн 1й властиву фуикщю, ! н! за с-во-!м reKosicoM, hî за призначеачкм, характером ! методами д!яль-Ност! ке мело вхедити дс структура судо во ï влади.
Б л!тератур! приведен! р!ан! точки зору на питания smiсту об'екге. та предмета прокурорського наглядуi ïx анал!з привхв ди-сертгнта до виснську, що п!д об'актом прокурорського нагляду слуг ревучи за»,взпзченнк васобами прокурорського наглдду верховен-
¿о
стеа закону у нормотворч!й та правозастосовнхй д!яльност! з тим, щоб ус! правов!дносинк, що виникають в Д1яльност! п!днаглядних орган!в, органгзацгй, громаде ьккзс об'еднань, поеадовиэс ос!б та громадян формувалися на основ! закону. Понкття предмету нагляду га сво!м призначенняк блиэько до поняття об'екту. Це поняття до-рочно використовувати як конкретизуюче об'зкт нагляду стосовно до галузей прокурорського нагляду, закр!плених у Закон!- УкраТни "Про прокуратуру".
Процесуальке пологке£Шя прокурора в стадг! поперэдньоге роз-сл!дурання в б!льэост! сеоХй визначаеться його функцгя>™. Питания про фушгщI прокурора, у тому числ! ! у дан!Я стад!? крим!-гильнсго_ судсчинстБя, продогтчуе залшатася одним !з найб{льш дис-1С/31 &•.!«• и наущ чк прокурорського нагляду, так х крим!нального пррцесу. Деятп досл!д1шки ствердгувть, що процесуальнэ кер!вницт-во розсл!дуванням а не в! д* емкою чаетино» Тгрокурорського наглдпу за дотркканням закон! в органами д! знания та поперядньогс сл!детва /Д.М.Бакавв, М.В.Жогхн, Г.С.ВДнян, ОЛОар!к, С.Р.УжаЯ-лелко, Л.М.Самщький, Г.I.Сгспродоп, М.С.Строгович, Х.С.Таджиев та хн./. Дмсертант вважне, гдо пердвакнсы с позип!я автор!в /СЛ. Альперт, Д.О.Енкоз, В.Г.Дясп, 0.Х.Долгова, 1 .Я.Щрошниченяо, А.£. Файлов, М.С.'Груб!н та !н./, котр! вважають, що на прокурора в досудових стад!ях криш нального судочинетвг покладено на ляпе $ункц!ю нагляду за додоржаннгл закону органами д!знания ! попе-реднього сл!дства, а про орган! зйц!я> попереднього розсл!дувшшл можна гопорити лише стосовно сл!дчого апарату прокуратур!!, що я стосуетьсл дета« Зушщ!й про!:урор!в по орган!зац!1 розсл!дуван-ня /орган!зац!я розсл!дувягшя групою сл!дчИл та !н./,то суть цн* ловноважень визначаеться його наглдцовимн фунюцями.
К
У дисертацИ анал!зу»ться правов1 засоби прокурореького нагляду у стад!! попераднього розсл!дування, як! вклйчають повнова-кеши прокурора, форми i ыетоди 1т peajiieaitf Т. При цьому п!дк-рескеться, що форми прокурорського нагляду - це види д!яльност! прокурора по виконанкш функщй нагл .еду, обуыовлен! тими рхшеннями, якт вхн упойнова-гений прийняти. Методи нагляду - це засоби, шляхи роал{за1ц1 ыожливостей, передбачених1 формою прокурорського наглвду■ Методи »ключшоть в себе як певн! засоби, заходи здхйс-нення прокурором своЪс повноважень, так ! повноваження прокурора, в яких реал!зуеться його функцхя нагляду.
Використання прокурором фор!.! i метод! в нагляду т!сно по б' я-зано з нлданими йому законом повноважешями. Останн! реал!зу-зотьоя у процес! застосування тих чи !шчос форм i методов нагляду. Разом з тим, форм^' методи нагляду е засобом ре£л!зацП пов-новакень прокурора по од!йсненню вкщого нагляду за додерканням закон! в, вони мозкуть ад! йснюватись т!дьки в гюжох внзначенгес законом поЕковажень. Повноваження прокурора в стадтI попереднъо-го розсл!дування - це виэначен! законом його права та обов'кэки, встановлен! для прийняття вх,дпов!дних процесуальних р!шень по вияЕлению, попзредясенню та усуненню порушен!, закону. Повноваження прокурора несуть владно-розпорадчий характер, о^кхльки прокурор, використовуючи свою владу, безпосередньо я!дновлюз порушену законн!сть.
Детальному досл!д*ешво в дисертацх! пхдлягас питания про процесуальне становище прокурора в стеддI судового розгляду. За умов демократкаац!i сусп!льства i реал!зацН !дей судово-право-зоТ реформи в УкраХн! в!дпов!дь на це питания мао велике практична пначения. Одна трупа вченкх ВЕажае, що прокурор зд!йснюе наг-
ляд за розгладом справ у судах /З.Г.Даев, Ь.ЗЛ'лочков, б.Г.Мартин-чик, М.Юаршунов, 'О.Рагхнський, В.П.Рябцеь, К.Ф.Скворцов, B.C. Тадевосян, О.Л.ЦипгЛн, В.Я.Чеканов та iK./'i друга - що прокурор у судовому розглдц! викокуе одночасно дв1 функцЛ: нагляд за до-держаниям законностх i п!дтримання державного обвинувачення /С.А. Альперт, Н.С.Алзксзев, Б.А.Галкхн, В.1.Басков, 0.Д.Бойков, Л.Д. Кокорев, А.Л,Ривл!н, С.М.Савкцький та !н./; третл - висловлоютьоя за те, що в стгдд! судового розглрду прокурор зд!йснюе т!льки одну функцхю - обвинувачення /ВЛ1.Ео**ев, 1.В.Бергащубов, В.С.Зо-ленецький, A.MJiapiH, R.0 .Нотов}лоЕК2р, I.Д.Перлов, 1.Л.Петрух!н, М.С.Строгович, ГЛ.Чангул!, ВЛ.!!1ишк!ь.та in./.
На думку дисертанта, на прокурора не мояэ бут иокладзко наглед за д!яльн!стю судов!« орган!в, оск!лыси зд!йснеиня такого нарляду суперечило б призиачоннэ та фгуикц!яы суду в систем! роз-под!лу властей i принципа!.) криминального провесу, перш за все, таким як змагальност! та pisHooTi прав учгсник!? процесу. Разом з тим дисертант ъваиае, що сл!д роэр1зн.тги фуккц!* прокурора в судовому розгляд! справи та його фупкцП, яте! зебезиечукть набут-тя законно if сили судового р!шешя як !ндйз!дуьльного праэозасто-совкого акту ! т!льки у г.!дногпенн! до осгакнього праЕОм!рнс стверджувата про подання та протеста прокурора як аяти, в яких реал!зуються його нагладов!. повноваження.
В дисортац!I э'ясовуеться м!ецо ! признаиеинл тако! функц!Т прокурора,як п!дтримання державного обвинувачення i критично оц!-нюються погляди В.Г.Даева, М.М.Маршувова, В.ЯЛеканоЕа та !н., що заперечують наяян!сть функцЛ обвинувачзнкя у кркм!нальному процес!.
В глас! друг!й "Прокурореький нагляд за забезпеченням все-
б!чнсстг, пошоти 1 обЧистивнсст! дослхдкення обставим криминально! справк в стад!! попереднього слхдства" анал!ауеться вимога закону про всеб!чн!сть, повноту ! об*ективн!сть розсл!дування, показаний механ!зм реалгзац!* ловновпжань прокурора по :*д!йснан-на иаглцду за доде.р*анням х^сГ вимоги, розглякутий процесуальниЛ порядок ковернешя прскуророи крим1нальнс! справи для проведения додагкового розсл!дуБэ>шя х умови празом!рност! прийняття такого р!шення.
Проблематика дисертыцЯно! роботи слокукала здобувача критично осьгас. ли погляди, чо висловлен! б теорН,на зк;!ст понять "всзб!чихать", "повнота" ! "об'еетившсть" дослхдкення обставии криминально! справи як едино! эатальноТ вимоги ! проел!дкувати його значокня идноско р!зжи процосуальнизг р!шень.
Ддсеутан? роэглядас еп* вв!днсиення предмету I меж доказу-вакия I п!; реелюс, що меж г доказуваннп визначаються, з одного боку, нормативно в!рним закрхшгунням обставин, що повшш! бути доказан! по криминальна справ!,! швнотэя Хх досл!д«аннн, а в !шого - вот&конленнш сукухиост! дскезхэ, я;:! достокгрно пхдт-верджуть, оокрема, висновок сл!дчого ! прокурора про наявн!сть або втдсутн!сгь факт!а, якх були незван! вкще. Зп!дси випливае, що сукупн!сть доказ!в являе с об ом систему стосовнкх 2 доцусти-Шйс до дано! справи доказ!в, яка в с то Г,! здностх адекватно вх-добрау.ас вс{' елемонтк предмету доказуванни ! тим обумовлюе досягнения об'ектиЕКо! !стилк по крим!нальн! справ!.
Аная!з процесуально! сутх иошэвааень прокурора, що забез -иечувть всеб!чн{сть, повноту ! сб'ектквн!еть досл!дясення обставии прианально* справа в стад!! попереднього розсл!дування, а також вивчення сл!дчо! практики дозволили дисертвнту розробити
систему додаткових повноважень прокурора, иг вабр&яечувть на- . д!йн!сть доказувакня на дан!П процесуальн!й стад!? 1 запролонувя ти кркм!нально-процесуэльн! мвханхзми реал!айц!Х гдах познов«лаж> Так, а матов п!двищення ефективностх прокурЪрського ныл/да в стад! Т поруше"ня крим!няльн-Л спрали доцЫьно, покреиог, дополнит^ ст. 100 10Ш УкраТни правом прокурора при скасупакн! юота-нови сл!дчого про порушеанл крим!налыюХ схтрави доручати сл£дчо-ыу обо органу д!знания прогодатн додаткову пероп!ртсу по заяьзм та иов!домленням про злочини г встанохшзвати терм!и проведения такоГ парезхрки до 20 доб., а такса вказати в ц!й норм!, що при скасуванн! прокурором постанови сл!дчого чи органу дхзнания про в!дмову в порущенн! кримхналъно? справк 1 поверненню матор!ал!п на додаткову перевхрку, наступив в!дмсва у поруаекн! криминально ¥ справи моле мати м1сце лкпе !з агод;; прокурора. Обгруктову-еться доп1 лысеть закр!пленяя в ст. 227 ШЖ УкраХни, а тпкоа в ст.. 9 Закону УкраХни "Про оперативно-рооиукоя^ д!ялнн!сть" права, прокурора на повне ознайомлоння з матер!алами олеративно-роз-шуково" д!яльност! в тих випадках, коли справу поручено по мате-р!алах оперативно-розшукоЕих заходгв, або якщо ця д!яльн!сть проводилась за сказ!вкоо прокурора чп слхдчого; обов'язкм прокурора в ус!х випадках при скасуванн! р!шень слтдчого.зумовленого непов-нотою досл!д«ення фактичних пхдстав прийняття такого р!шення, виночити вмотивовану постанову, в ях!й иказувати обставши, кот-р! нэобх!дно з'яоувати ! сл!дч! д!Х, необх!дн! для установления вказаних вище п!дстав /ст. '227 1ШК УкраХни/, ряд !нших повноважень.
Особливого значения набувае нагляд прокурора за всеб!чнхс-т;о, пошютош ! об'сктивнхстю розсл!дувашя при прлтягненн! грома-дян до криминально! вхдпов' альност! х обрання запобхяного заходу
оск!льки тут мае uicue вторгнення в кенститущйн! права оеобистос-tí. фитично осмислшчи пропозицг í М.М.Маршунова, М.М.Ф!л!ппова та !ншх вченюг про сдержанна слхдчим згоди прокурора на притяг-нення особи як обвинуваченого, дисертант робить висновок, що ця пропозиц1я вступае в протер!ччя з ч. 2 ст. 114 iüLt УкраТни. Разом з ткм ця пропозиц! я здаеться ряц!оналъною при подальшочу притягненн! особи як обвинуваченого в ситуац!!, кол. ctocoeho ц!еГ особи полередкс р!шення про притягноння П як обвинуваченого скасовано прокурором внаслгдок недотримання вимог крим!наль-но-процесуалчюго закону, або ноповноти досл!дження фактичнгес сбставин справи.
Вивчэння прокурорсько-сл!дчо! практики покапало, що неоднозначно bupiuiycTbCH питания про предмет допитулри дач! прокурором санкц!I на арешт. Одн! прокурора в цьому випадку з'ясовувть лише сбставини, пов'язан! з обранням aanctíiiscHoro заходу, !ки! -як обставини, пов'язан! з обранням 3ano6is;Horo заходу» так i законно tí i обгрунтованостх висунутого овинувачения. Реальною пе-редмовои забэзпечзння во обычно с tí , повнот»: i об'ективноот! дос-л!дження обставин справи при Еир1шенн1 питания про дачу санкц! I на арешт Суде еакрхплеиня у шдповхднук нормах закону /ст. 157 ШШ Укра1нн, ст. 31 Закону УкраТни "Про прокуратуру"/ ой'ов'язку прокурора до даvi санкц!I ка арешт вчинити допит кожного обвинуваченого, гйдозргсваного, стосовно якого вир!шуеться питания вэяття пхд варту.
Проведений аналхз матер!алтв практики св!дчить також, що iнод! прокурори приймэють р!шення про продовяення строк!в сл!дст-ва i утримання ЗЕИцуваченю: п!д вартс» при в!дсутност! в клопо-таннях сл!дчого даних про те: а/ як! саче обставини п!длягають установлению в ход! подальшого розслхдування в справ! /5, 'ft/;
б/ як! ел!дч! д!" илануеться аикокати для у^&нор^гкШ цизс обста-вин /13,2л/. Дсречно в!дзначити такой, прокурори а дояикс в:1-пвдкзх при&мають рхшенчя про нродоэтсенкя строк! в сл!дства ! ут-риыашя сбиинувачеш« п!д еартою, коли, а одного4боку, с. п!дста-ви для зркгнчення поперодкього розсл! дування-.! направления спра-ви до суду, а з !ншого - подГбне р!шеш1я лриймаеться ними при на-явност! п!дстав, що тлгнугь за собсга зупшешя слхд-тза Виходячх'з цього, в робот! пропекуеться пергдбачити н Укра!-ни норму, присвячоку арх! твктонт ц! клопотаннн сл!.цчого про прд-дош^ння строк! в слтдства ! утримоння обвинуЕаченого п!д ьертою
Значка увага в дисертацП надана питаниям, що пов'гапк! 2 методикою вивчення прокурором еееб!чност!, повнсти ! сб'ективнсе-т! досл!дкення сбставин справи при парейрн! справи з обвинудальним висновксм. Аргументу(?ться такий п!дсумок, що наттрзвлякчи справу до суду, прокурор повинен бути переконаний. аокрсма, що обставили справи досл+дженг всеб!чно, повно х об'ективно. При вияапеищ неповноти попереднього розслгдування не зправх ставити вирхшення питания про направления справи до суду в залештеть в!д мочсливост! П пополнения в хопг судового здс!дания, а зобоз'яаа-ний поворнути справу но додаткове розсл!дування, або прийняти до свого проваджання.
В робот! обгрунтовуеться доцхльн!сть надшит прокурору права при вивченн* матер!ал!в кримтнаяьнох справи к порядку ст.228 КПК УкраТни ванссити постанову про виклтэння з системи судоних доказхв даних, що одержан! в результат! сл!дчих д!й, при просад-жекн! яяих !стотно порушен! вимоги крим!нально-процесуального закону, якщо ц! дан: п!дтверд*.уються хнгаими материалами справи. Б!дзначазтх
с я | що в 1 мяхиг випадкех справа п!длягае поверненню для
додаткового рогел!дуваяня. Препонуетьея тают надати прокурору праве при перещрц! спраьи з обвинугальнкм писновком проведкти окрен! елгдч! д!1 о метох/ усунешп прогалии попереднього рос-ел! -дування в строк, встановлений ст. Р3.1 15Ж Укра1ни, 1 при вико-Наннх вимог, лер^дГ.ачеж;/. ст. ст. 216-220 121К УкраТни.
В робот! формулюються п!дстаси повзрненнк кр12 ' нальних справ на додаткове рогслхдування прокурором, а токсп пхдетави хювернек-ня справи сл!дчсму дл<? склэдання нового обвинувальногс Еиснсвку, ш! пропонуеться йскр!пкти у в!дпов!дних нормах ЛШ УкраТни.
£ глав! трет!й - "Забезпечегет прокурором есеб!чност!, пов-нотн ! об'ектиеност! доед!дхення сбстаьин крюйнально! справи в суд! перл с К !истина!з'псовуеться роль прокурора в эабезпочен-н! прасон!рнсст! р{п»нь, цо прилыгаться в стад: Г в!ддпння обкину-вачоюго до суду, дослхдясуаться питания, пог'язан; г зябедлечен-Иям прокурором вееб!чност!, повнотп ! об'екгивиоет! дослхджеккя обстевин справи в суд! пероо* хнстанаП креблемм повернення спра-аи на додаткове ромсл!дуванчг ко чинному законодавству, а тахея питания регулюз&нкя дакого !нституту в новому кримхналыю-лроцз-суальному законодавств!
Позитивно оц!нювчи погляаи вчегагх, тс! дсслхдкувалн проблему достатнсст! п!дстас для г;!дда.чнл обвиауваченого до суду, як! роз-р!зьяоть натер!альнс-правэв! та фактичн! п1дставя при Пинт?я такого рвения Д!.1.Ьажанов, 1 .и.Гггльпер!н, "¡О.Ь'.Грошзвой, В.С.Зеле-кодькяй, В.З.^укагаеенч, П.А.¿угашська, И.С.Строгови*-:, Сltlyi.fi-л!н та !н./, дкеертант вхдзиачис, ыо,вихсдячи з цих п!дстав, прокурор повинен вир!пувати питания про правом!рн!сть ршень, як! прийиае суд /суддяУ на ц!й прсцесуаяьн! К стад! I.
В роботу гйддан! ат\л!зу зьпропонован! в л!тератур! критер!!, у в!дпоб!дйост1 з якши суд на стад!! ктддання обьинувареного до
суду повинен ощнюьати прогалияи яопереднього розсл!дувания, як! мо*уть бути пспопкшБан!. ибо не поповнсван! на стад!! судового розгл?ду /1лЛ.Белсаков, 5.Г.Р.ерва-ьох1н, БЛ.Иласйв, Г.Н.КолЗад, О.Р.Мдаайлонно, Я.О.Мотовхловгер, М.С.Строгоеис, С.Ф.ГСум^н-та хн./. здсбувач приходить до 'шснозку, до справа п! длягае. повернен-« газ суддего чи розпорядадо» 1<асз;данням мэ додаткспэ р0яея1дуванн!*, коли усунення неповноти попореднього сд!дства в оуцсвсму розгля-д!:• I/ яоэ'язйно з провадхзшяи ог.ерптивно-розшу^ОЕго: заход! г»; 2/ мо*о лотягти за собой им! ну обвинувачення на бглыл тяяке.чнг ?ак&, що тстстно зм!нюе првд'яглене обэинувачення за фактичними обсташнами, а текоас 3/ при кесбххдноет! призначенкя експэртияи, коли И проьадясеиня в обов'язковлм по закону.
¿иеертйкт виявляо функц!ональне прмзначення погаочалень прокурора в суд! перио! гнс.тлкц! У, внкористог.уючи як!, прокурор сирине суда з забезпеченн: всо6!чност!, новноти х сб'ектиЕНоит! доод!дження обсгавкк крдайчальноТ справи /ст.ст. Э60> 264, 271, 267; ч, I ! 3 316 УкраГни, ст. Эй Закону .УкреГни "Про прокуратуру"/. Оудова практика, на жаль, св!дчнть, цо прскурсри не в ус!х витездках адекватно тпсористовумть так! псБновэження.я« "клопотання" ! "дуыка" п метою згбезпачеиия всеб!чкост!, повноти ! об'чктиеноот! розгляду справ, не оагкди зайнаить актиЕну поэи-ц!ю по .поповнекню прогалин пспяреднього рэзел!дування з ход! пудового розгляду. За донами дассртантав справах, ловернешос судом для додаткового рсзсл!дування, прокурори заявляли клопотання про поверноння справ на досл!дування лкае по 3,4% справ. Саяэляя-чи клопотання про провадкення дадатковис елхдчих д!й в суд!, прокурори не заведи мотивували спгй висновон про 1етотн!оть значения обставин, в пхдтверджения яки* вони вважали за кесбх!дне про-
ведження таких сл!дчих ,мй /17,2Й ёивчснич спрнв/ х тему по даннх справах суди вхдмовлкли в задов! льненн! подхбык клопо-тань /7,4^ оправ/. Раз см а тш, дворта? на себе у вагу, шо вмце-стоящ! судов! хистанц! I, скасовуичк зинеоений у справ! вирсх, зверталн увогу суду пертс* 1 кетанвд '* нг бе;-.п!дставн!сть в!дмови в задов!льненнх под!бних клог.отань прокурора /4,3? справ/. Тому в ст. 296 ¡С!!! УкраТнн повинно бути вкапано, що прокурор забов'я-заний залвляти лише мотивован! клопотьння.
В днсартац! Т доел!джуетьсп функцхональие пркзначеннг !нсти-туту повар' ння крим!нальнис справ на додпткове розелхдування судом перше! !нстанц!1 по чинному крм.:°нально~процесу£ц:.>ному зако-иодаветву як додптконоТ правого!' гарант!!, остановлено! законом, спррмовано* на забезпвчш»<я всеб!чност!, поеноти ! об'ективнсст! роясл!дупання ! рсигляду справ. На п}дстав! вкд!лення отап!в доел!дувак"я простежена специф!ка прывостосунк!в доел!дурання, ройиться висновок про те, по ц! правостссунки носяп'ь як Сагато-ступйневий, так ! багатосуб'сктний характер.
Щдстави поЕернення кркм! нальшк сараи на додаткове резел!-дування в дисертец!! визначаються <тк сформульован! а закон! в узагальнекому виглвд! оботавини, в результат* яких без провад-кення додатковхк сл1дчих' д!й винесення законного ! тбгрунтовано-го вкроку нз мот-тиво. За сбо!м характером п!дстгвк повернення справ на досл!дування вклячають; I/ натерхально-правов!; 2/ фак-тичк!; 3/ процесуилыг!. В робот! ыни^ьунться щ п!дстеви, з'ясо-Буються типое! псмилки суду при новорненн! справ на досл!дування ! пропопуються заходя, с прямо век! на гйдвкцокня ефгктивнсст! про-курорського наглецу за дотримшшям закон! в при винесеннт пказаних р!шень суду.
Зупкняючись на р!зноман!тних судяеннях, Еислосдених в л! те-
ратурх стосорно проблем;!, пов' яаано! з хьрэктеристикои критерии, що дозволяз оц!нити непор.ноту пспереднього р' сл{,г!упашш як таку, що може збо не мохе бути уиуиена судом /В.Х.Власов, 0.Г,Воретьо-х!н, Г.О.Воробйов, С.П.5ф!м!чбв, Л. Захожий, Т.1\!1ордаксва, О.Пз-ту!говський, Т.Б.Чеджемов та !н./» дисертант "пркхоДцть до адснов-ку,-ЩО по чинном"' крш! нал'ьно-процееуальному 5акоцодявст1у> прогалина попврзднього розсл!дування повинн! бути газнаи! ибпсповно-ванши на отадП судового розгляду у випадках: I/ соли для I"' поповнення нсобххдна позукова д!яльн!сть, пов'язана з нових джерел доказхв, чи проведениям таких сл!дчия д!й, эд!Яски-» ти ям в'умовах судового розглдду. неможливо пбо важно; 2/ якщо
усунення прогалки пов'язано з! зы!ною обвикувачоння на бЬпыа тяя-
(
ке вбо таке, ао суттсво зхдахзнясться за факткчними обставинами, а такоя з неозх!дтстп пред'явления нового обвяну варения чм пред'явления обвинувачення йдносно ною* особи; ,3/ коли для усунення прогалин сл!дства необх!дко сначний пер!од часу, на який не мояо бути в!дкладено судовий роягляд.
В робот! досл!ддуються проблеми регулювакня !кституту по-вернення крим!нальнвд справ для додаткового розсл}дувяннл судом пер-ло* !нстанцх! в проект! нового КПК УкраХни. На думку дксер-танта, суд першо* !нстанц!1 вправ! поверт-ати крим!нальнг спрэви на додатковэ розсл!дувакня ли;не за наявнхстэ хстотних порушень прав учасник!в процесу. В дисертец!! приводиться перед!к !стот-них порушень нрдайнально-процесуальнохЧУ' бекону, яккй пропоодеть-ся- закр!глти в проект! Н1Ш УкраТни.
При цьому дисертант 'керувться тш, що норми чинного ШЧ Ук-ра1ни, як! ттокладають на суд зебов'язаиня за своею !н!ц!ативою поповнивати прогалши поперэднъого розсл!дувашя, а такой поруту-зати справу за нобим обвинувачеиням чп у в!дношенн! ново! особи,
вступавть в протир!ччя з суттю судово! влади. •
Рсрглгдадчи диекуетйне питания про nasi зм!ни обпшуг.ачення в суд!, здобувач аргументу? положения, у в!д1.'об!дьосТ1 з як им в ход! судового розглпду зм!ка обвинувяченья на меш тяяке i на нов'азане з !етотними з;4налда обвкнувачення за фактичними обставшими може мати ытсце лише за !н!ц!ативо» прокурора, а в справах приватного обвинувачання - потери! лого. Кмдо itf осг'и под? б них клокоталь не заявили, то суд вир!пуе кркм!нальну справу б межах того сбринувачоння, по якому п!дсудки£ в!дцпний до суду. При не-обх!дност! smIkh обвинувачення на статтг крим! нальисго закону э б!льи tsskuo сшкц! f;o ей о !стотноТ З14ни обвинувачення за фмстич— ними обст&эинамя, поворнзннг. справи на додаткове розсл!дування ыокливэ лило еа ЬпщатиЕОП прокурора. Щ положения дсц!л1.но зак-р!кз!тк в новому 11Ш УкраТни.
У зиснськах п!двадеи! глдсумки, одерлан! дмсертанюм в результат! Л^юв-зденсго досл!джлння, а такох пропозиц!* по удоскона-ленш криы!нально-процо«уального закоиодавства ! закокодаватва пр<; крокурорський нагллд.
По тзи! дисортацН опубл!кован! тек! робота:
1. Ji вопросу с процессуальных основанию? вз^вриче.-шя уголовных дел ш дополнительное расследование //Правовая реформа и проблемы ео реализации.- Краснодар, 19Ь9. С. 226-227.
2. Спорные вопросы возврацэшш уголовных дел на дополнительнее рьсследосаляо судом первой инстанции /Допросы укрепления за-KOfiHOCTii и r/рэЕОШредка, усиления охрЕНи прав и законник интересов гравдан,- ibfoa, 1S69.- С. 61-£5.
3. Спорные вопросы оснований возвращения уголовных дел на дополнительное расследования /Рук. дзп. в ИНИОН АН ССОР 24.04.69 г. Per. JP 3?65б,
4. Прокурорский надзор за законностью и обоснованность» направления уголовных дел на дополнительной рас с Агдокжио //Актуальные проблеш правовой реформы.- Киев, 19:Л. С. Ь1-Ь&.
5. К вопросу о создании суда присяжных /расширенной коллегии. народякх заседателей/ //Проблемы совершенствования правоього регулирования обцест" энкьк отношений в период перестройки.- Клез, 1990. С. 63-65.
6. 1С гюирссу о законности и обоснованности определения суда первой инстанции о направлении дела"на доследование //Реформа.по-литико-правовой системы обцэстяа и укрепления зраюпордака.- Харьков, 1950. 0. 95-96.
7. Направление дела на дополнительное расследование прокурором //Проблеш совершенствования законодательства к практики его применения в современных условиях.- Пиев, "1592. С. 164-169.
8. Некоторое вопросы прокурорского надзора за законностью возбуждения уголовных дел //Проблемы совершенствования законодательства Украины и практики его применения.- Харькоэ, 1901. С.
9. К вопросу о формах и методах прокурорского надзора за исполнением законов органшди предварительного расследования // Актуальные вопросы правотворческой и правоприменительной деятельности.- Киев, 1992. С. 96-103.
10. Некоторые вопроси стадии предания обвиняемого суду // Судебно-правовая реформа в Украина: проблеш и перспективы.-Шэй, 1992 /в печати/.
109-110.
