АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Загальнотеоретичнi основи державно-правового управлiння якiсто навколишнього середовища»
ГБ ОА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І. І .ИЕЧШЮВА
7.«ІОН. .
На правах рукопису
завальшк володашр ВАСИЛЬОВИЧ
ЗАГАЛЬЮТЕОРЩЧНІ ОСНОШ ДЕРЯАЕШ-ПГ'ШОВОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІ СТО НАВКОЛИШНЬОГО. СЕРЕДОВИЩА .
Спеціальність: 12.ОО.ОІ - теорія і історія держави і права;
філософія права; історія політичних і правових вчень
. " Автореферат ' 1 .
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Одеса - 1994
Дисертація виконана на кафедрі теорії і історії держави і права Одеського державного університете. -
Наукові керівники - доктор юридичних наук ' СШШОВ О.В. доктор юридичних наук '■■■■ : ПАВЛОВИЧ З.А. :
Офіційні опоненти - доктор юридичних наук, професор ' ; \ : ; ГОЗИБРА Ы.1. '
. . кандидат..юридичних наук, доцент
. КРИІАЮВСЬКИй А.3>. ; \ . '
Ведуча організація - Інститут держави і права Академії наук
' України , : .
Захист відбудеться " І ” липня 1994 року в 10.00. го
дин на засіданні спеціалізованої Вченої Ради по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата.юридичних наук Д - 068.24.04. при Одеському державному університеті їм. 1.1.Меч никова по адресі: 270056 Одеса -. 56Французький бульвар, 24/26 юридичний інститут, ауд. 60. . . ' , '■
3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського держуніверситете ім. 1.1.Мечникова.
Автореферат розісланий " " 1994 р.
Вчений секретар . Спеціалізованої ради кандидат юридичних наук
, професор , професор
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Однією із найважливіших соціальних і економічних задач на сучасному етапі розвитку суспільства, в вирішенні якої зацікавлені всі народи, являється збереження навколишнього природного середовища. Являючись початковим і незамінним джерелом матеріального виробництва, воно зазнає посиленої антропогенної дії суспільства, яке чинить негативний вплив на стан природних екологічних систем природних,ресурсі в, якість навколишнього середовища людини. .
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки гигтедіяльності людини - невід"ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України*.
З цією мето» Українська держава здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’’я населення від негативного впливу, зумовленого -забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
Нині практично коаному зрозуміло значення проблем охорони навколишнього природного середовища, так як а тій чи іншій мірі відчуваються на собі негативні наслідки науково-технічного прогресу. ‘ . / 7 г : .. ' , ■
Екологічна проблема стала гострим питанням для всіх без винятку. Деякі райони сві.у уже тепер перетворилися в райони еколо-
* Закон УРСР "Про охорону навколишньрго природного середовища"
// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - » 4. - Ст. 546.
гічяої кризи. Наприклад, територія України оголошена зоною екологічної катастрофі!. Чорнобильські події .створили надавичаі.нс небезпечні умовк для здоров"я людей і навколишнього природного середовища, радіаційну ситуацію на значній частині •території країни, що
потребує прийняття невідкладних заходів законотворчого і праворе-
. ' І ' ■ алізуючого процесу .
Основно» проблемою розвитку сучасної цивілізації,, як уке добре відомо, стала проблема управління якістю навколишнього середовища, ' ,
Усвідомлення необхідності і можливості збереження природи для нинішнього і майбутніх поколінь, так звана енвайроментальна революція відбулась на межі 60-70-х років' сучасного століття. Колискою ціаї революції стали найбільш розвинені країни Європи, Північної Америки і Південно-Східної Азії. Її зміст - набуто розуміння того, що подальший зріст так званого антропогенного навантаження на природу без будь-яких обмежень і дотримання умов доцільного природовикориетання неминучим наслідком буде мати екологічну катастрофу. . • ’
Уже на рубежі 1969-1970 рр. відмічається гостра необхідність в дослідженні теоретичних питань права природокористуванню цілому. ■
* Закон УРСР "Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" // Відомості Верховної Ради іРСР. - 1991. - № 16. - Ст. 198; Постанова Президії Верховної Ради УРСР про інформацію Комісії Верховної Ради УРСР а питань здоров”я людини "Про забезпечення охорони адоров"я в умовах радіактивного забруднення те ритор!ї» яке виникло в результаті аварії на Чорнобильській АЕС" // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991, - |а, . Ст. 9.
Ящо раніше люди могли дозволити собі експлуатувати природу, піклуочись лише про підвищення рівня цієї експлуатації, то в инш час суспільство зобоа"яаане, крім цього, где й управляти процесами використанню природних ресурсів. Зміни у відношенні людини до навколишнього середовища потрібно вважати найважливішою задач », так як необхідно подолати ті недоліки в управлінні, які завакають вирішувати екологічні проблеми.
Все більше закріплюється в літературі поняття управління якхст» навколишнього середовища. Як система цілеспрямованого впливу на процеси» які проходять з природі, воно уявляє собою різновидність технічного управління. -Але як система цілеспрямованого впливу на ці процеси з боку держави через суспільні відносини, які склалися в процесі експлуатації різких природних ресурсі з, воно являється різновидністю соціального управління.
У наш час державно-правове управління які ста навколишнього середовища продовжуа залишатися серйозною проблемою. До цих пір ще залишається новирішеним питання, яким повинен бути оптимальний варіант побудови системи державно-правового управління в. області охорони навколишнього' середовища.
Перед1наукою стоїть проблема своєчасного осмислення складних процесів співвідношення природи і суспільства, можливостей спрямованого впливу на дані процеси. Голоаним суб"вктсм такого впливу на сучасному розвитку суспільства являється держава, а найважливішим, засобом - право.
'Охороняти наяколиине1 середовище - значить управляти його якісто. Дана конструктивна основа являється серцевиною природоохоронної діяльніс-гг держави. Підвищення Тї ефективності являється важливим •’авданкя.1 науки і практики.
Дослідження проблем державно-правового управління якістю навколишнього середог.и^а мав велике як теоретичне, так і арзктясне
■ ' 4. .
значення для детального аналізу оперативно-виконавчої форми здійснення функції держави по охороні навколишнього середовища.
Теорія державного управління якістю навколишнього середовища має свій предмет, який в співвідносності з предметом теорії державного управління являється видовим поняттям. В зв"язку з цим теорію управління якістю навколишнього середовища необхідно розглядати не тільки як наслідок, але і як інструмент пізнання управлінської діяльності держави, яка звернена до природоохорони, який в свою чергу, широко використовується для удосконалення цієї діяльності. Розробка теорії управління якості навколишнього природного середовища служить основою підсилення ефективності практики державно-правової природоохорони, відкриваз перед нею широку перспективу. .
Автор в даному дисертаційному дослідженні поставив перед собою задачу шляхом системного аналізу освітити питання державно-правової охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, показати розвиток механізму державного управління якістю навколишнього природного середовища і внести деякі пропозиції по його удосконаленню. При цьому він виходив з того, що державне управління якістю навколишнього природного середовища впливає на всю систему суспільних відносин, прямо чи побічно пов"язаних з природокористуванням, охороною навколишнього середовища.
У даній роботі автор зробив спробу освітити механізм управління якістю навколишнього природного середовища з теоретичних л зицій як сдине системно-функціональне утворення в процесі його формування і дальшого розвитку. -
Управління якістю навколишнього природного середовища можли во розгледати і як механізм активного впливу державних органів природоохоронної компетенції на діяльність державних органів, рі
.' / ■ ' л.5- ■
них громадських, організацій, підприємств і окремих громадян з метоп оптимального бережливого відношення до природи.
Метою управління в галузі охорони навколикнього природного середовища е реалізація законодавства» контроль за додержанням вимог екологічної безпеки^, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища» раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженності дія державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Призначення юридичної науки зводиться перш за все до теоретичного забезпечення вирішення тієї чи іншої проблеми.
З цієї точки зору дослідження проблеми державно-правового управління якістю навколишнього середовища має велике практичне значення. . .; . ■ ■ -
Перед нами складна практична і обумовлена цим не менш значна велика теоретична проблема, розробка якої стає важливим напрямком юридичної науки. І так як для об’єктивного пізнання суспільних явищ необхідні такі соціальні умови, в яких ці явища досягають
* Колбасов О.С. Концепция экологической безопасности // Сов. гос, И»право. - 198Э. - » 12. С.47; Правовое обеспечение охраны
окружающей среда в условиях рыночной экономики* Научная кон^е-ренция // Государство и право. - 1993..- Р II. - С. 26; Тарнав-сккй А.Г. Право граядан на благоприятную окружающую среду // Сов. государство и право. - 1990. - !? 9. - С. 103; Шемшученко В.С. Человек и его право на безопасную /здоровую/ окружакдуп среду // Государство и право. - 1993. - $ Ю. - С,. 1££>, .
найбільш високого ступеня розкриття своєї сутності, правомірним будуть висновки про те, що постановка проблеми державно-правового управління якістт навколишнього середовища в сучасних умовах своєчасно актуальна і об'єктивно визначена.
Сутність наукової розообленності проблеми. За останні десятиріччя зібралася значна кількість еколого-правових досліджень. Особливості цтс досліджень заключаються в тому, що вони носять комплексний, шедисциплінарний характер. Вони ведуться на стику екології і права, в комплексі різних галузей юридичної науки, а разом з тим уявляють собою самостійну галузь юридичних знань, які виражають правові аспекти глобальної наукової проблеми.
Проблема державно-правового управління якістю навколишнього середовища носить комплексний характер і в тій чи іншій мірі торкалася в більшості досліджень по правовій екології.
Так, в еколого-правовій літературі робилися спроби дослідження поняття державно-правового управління якістю навколишнього середовища такими вченими як О.С.Колбасов, С.Н.Кравченко, Н.Р.Мали-шева, В.Л.Мунтян, В.В.Петров, О.В.Сурилов, Ю.С.Шемщученко та інШІ. ' - ; ' ,
Дослідження вказаних авторів мають важливе значення для застосування найважливіших еколого-правових понять і категорій, являються серйозною допомогою у вивченні проблем державно-правового управління якістю навколишнього середовища.
Таким чином, актуальністч, недостатня розробленість, а також відсутність комплексного дослідження цієї складної проблеми і обумовили вибір теми в якості об"екта дослідження.
Мета дослідження. Актуальність проблеми, а також її недостач ня розробленість визначили мету дослідження - вироблення теоретик них положень в якості основи для подальшого дослідження природо-
охоронної державно-правової проблематики. Основна мета дисертаційного дослідження занлючається в визначенні значення державно-правового управління якості навколишнього середовища, яке полягав у здійсненні а галузі охорони природного навколишнього середовища функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контроль прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності і займає особливе місце в ході формування правової держави в Україні.
У відповідності з такою метоп була здійснена спроба вирішити такі задачі: дати комплексну характеристику державно-правового управління якістю навколишнього середовища; проаналізувати діючу систему управління якістю навколишнього природного середовища з позицій теорії і практики природоохоронної діяльності держави; показати роль і значення управління якістю навколишнього природного середовища; розробити науково-обгрунтованх пропозиції, рекомендації по дальшому удосконаленню управління якістю навколишнього природного середовища, зокрема, в Україні; розглянути питання про формування системи управління якістю навколишнього середовища з точки зору історії і сучасності; розкрити сутність і зміст форм і методів управління якістю навколишнього середовища; визначити соціальну необхідність складного державно-правового явища, як правосвідомості в механізмі управління якістю навколишнього середовища. /
Суть розробленості проблеми, особливості об"екта її відображення, необхідність природоохоронної практики визначили предмет дослідження. - ■ ■ ■ ' ■. ■
Предметом даного дисертаційного дослідження являється управління якістю навколишнього природного середовища, як одна із форм діяльності держави в галузі природоохорони; механізм управління
. в..- . ; ■
якістю навколишнього природного середовища; функції, форми і методи управління якістю навколишнього природного середовища; роль і місце правосвідомості в механізмі управління якістю навколишнього природного середовища.
Методологічну і теоретичну основу роботи складають принципи історизму і системно-функціонального аналізу. Опора на принцип історизму дозволила виявити залежність підходів до розуміння управління якістю навколишнього середовища і Його реалізації в галузі . охорони навколишнього природного середовища, раціонального викорис таиня природних ресурсів, забезпечення екологічної .безпеки життєдіяльності людини від різних конкретных ситуацій в певному просторі і часі. ' - - ■ ■ ■ '. ■
Теоретичний аспект державно-правового управління якістю навколишнього середовища в дисертації розкритий у його реальному змісті пери за все, як складна динамічна система, яка складається з багатьох елементів, об"єднаних в ціле внутрішніми /системними/ зв"язками. Про системно-структурний характер об"екта встає питання, коли необхідно вияснити, як зміна даного об"єкта вЗаємозв"я-зана із змінами більш загального цілого* в яке він входить як частина і як зміна однієї частини цілого пов’’г.зана із змінами інших частин. ' ' ■ . ■ ■■ ■:■■■■. ■ ■. ■ . ■ . ■ '
Велике значення в даному випадку має розуміння еліввідносно-'сті між методами наукового; пізнання і методами практичної діяльності в галузі природоохорони. Як уже вказувалося, проблема методології має виключно важливе значення не тільки для теорії, але і для практики в самому широкому розумінні, тобто для тих хто безпосередньо приймає участь в правотворчості і правореалізації. Освоєння методів юридичного пізнання передбачаеться не тільки иа інформативному рівні але і на рівні придбання навиків по їх застосу-
іаиню.
. Юридична наука і практика опирається на визначені принципи, і також використовує визначені методи дослідження інтерисуючої гас дійсності.
В дисертації використані методи: формально-логічний, конкрет-іо-соціологхчиий, порівняльний, кількісного і якісного аналізу. В троцесі пізнання вибрані автором методи використовуються в системі сукупності і взаемодоповненні, Практично немає таких явищ природи, які можна розкрити, користуючись, одним методом. В межах методики різні методи вкріпення даної проблеми взаємодіють між собою. Це виражається в тому, ідо один метод дуже часто спрацьовує тільки через інший метод, який з даному випадку виступає як метод забезпечення. У роботі широко використовуються праці по теорії держави і права таких вчених, як А.Б.Аве'риянова, С,С.Алексеева, Д.А.Керимова, М.І.Козюбри, В.В.Копейчикова, В.А.Корольова, Е.А, Лукашевої, А.С.Пчелкша, С.Н.Пенькова, П.М.Рабіновича, О.В.Сури-лова, А.Ф.Шебанова, Л.С.Явича. . ■ .
Автор опирається на роботи вчених в галузі природоохорони і -екологічного права, перш за все на праці Л.Д.Доегополової, Н.Г. Долматовой, В.В.Дудченко, О.С.Колбасова, С.Н. Кравченко» Н.Р.Мали-іиег.ої, П.П.Цузиченко, В.Л.Мунтяна, В.В.Петрова, О.В.Сурилова, Ю.А. Тихомирова, ІЗ.С.Шешлученко.
Важливим джерелом даної дисертації яалпиться матеріали періодичної печаті, публікації на екологічні теми в журналах і газетах, які відображають динаміку природокористування і природоохорони, екологічні кризи з різних регіонах світу і, зокрема, а Україні, як зони визрівають і протікають, до яких наслідків приводять, як відображаються на якості життя населення.
Також джерелом дисертації являються спеціальні наукові пуб-
• 10.
лі каці? по проблемам управління якістю навколишнього середовища, які належать перу різних авторів.
Наукова новизна даної роботи заключаєтьея в тому, що в ній здійснено комплексний підхід до розгляду проблем державно-правового управління якістю навколишнього природного середовида5 форм і методів його здійснення, на основі, чого висунутий рад нових теО' рєтичних положень. Новими і найбільш суттєвими із них являються ті положення, Де:
- дано теоретичне обгрунтування і концепція державно-правового
управління якістю навколишнього середовища; .
- проаналізовано понятійні засоби, які визначають державно-правове управління якістю навколишнього середовища;
- дана характеристика державно-правового управління якістю навко-лиинього середовища, як з точки зору історії5 так і сучасності;
- визначено механізм державно-правового управління якістю навко-
лишнього природного середовища на сучасному етапі розвитку природоохоронних ВІДНОСИН. ■ . ■ : . : .
На захист виносяться такі положення:
І. Державно-правове управління якістю навколишнього природного середовища - це насамперед управління Його якістю, тобто заснована на нормах права діяльність відповідних державних органів, підприємств* установ і організацій по регулюванню обміну речовин мі» природою і суспільством, яка передбачав забезпечення розвитку країни і створення оптимальних умов для життя і діяльності людини Дослідження проблеми державно-правового управління якістю навколишнього п^и^одного середовища в галузі охорони природи має велике як теоретичне так і практичне значення для детального аналізу оперативно-виконавчої форми здійснення функції держави по охороні навколишнього середовища.
■ II.
2. Теорію управління якістю навколишнього природного середовища необхідно розглядати - вважає автор ~ не тільки як наслідок, але і як інструмент пізнання управлінської діяльності держави, зверненої до природо охорони, яка в свою чергу иироко використовується для удосконалення цієї діяльності. Управління природоохоронної) діяльністю не обмежується границями природоохоронної функції держави, а виступаз в якості надфункціональної системи, як управління якістю навколишнього природного середовища.
3. Управління які ста навколишнього природного середовища в галузі охорони навколишнього середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контроли, прогнозування, інформування, програмування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
4. Якість навколишнього природного середовища залежить від
характеру впливу на неі як позитивних» так І негативних факторів, від ступеня ефективності управління в цій сфері. Ефективність управління якістю навколишнього природного середовища опирається на відповідні критерії якісної оцінки стану природного середовища в сучасних умовах розвитку суспільства. Якість навколишнього природного середовища необхідно оцінювати по результатам впливу шкідливих факторів на людину. :
5. Визначаючим в оцінці державно-правового управління якістю навколишнього природного середовища повинен стати правовий статус особистості. Необхідно виходити перш за все із інтересів особистості, гарантувати громадянам право на сприятливе навколишнє середовище. В нашому випадку без врахування людського фактору ефективне управління практично не можливе.
6. Реалізація державно-правової природоохорони тісно пов"яза-на з такими факторами, як ступінь, характер заінтересованості різних організацій, органів і особливо громадян в тому чи іншому ви-
користанні природних ресурсів, як режим законності в суспільстві, рівень свідомості його членів та ін. Ефективність державно-правового управління якістю навколишнього природного середовища може бути досягнута тільки шляхом всестороннього удосконалення державної управляючої системи і правових засобів управління.
7. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення пооведення ефективних і комплексних заходів, щодо охорони навколишнього природного сере-довид а, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженності дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в тому, що основні теоретичні положення і практичні висновки можуть бути використані в процесі дальшої наукової розробки теоретичних основ управління якістю навколишнього середовища. Дисертація являє собов монографічне дослідження проблем управління якістю навколишнього середовища. На її сторінках запропоновані конкретні заходи щодо підсилення охорони природи, розрахованих на реалізацію як сучасних так і перспективних екологічних проблем.
Положення, висновки і рекшевдації сформульовані в дисертації можуть бути використані в процесі правового природоохоронного виховання, зокрема, В'навчальних закладах.
Апробація результатів де лілження і їх впровадження. Теоретичні, методологічні і практичні положення, висновки і пропозиції, які знайшли своє місце в дисертації, обговорювалися на засіданні кафедри теорії і історії держави і права, на наукових і науково-практичних конференціях.
' . ІЗ.
Результати дисертаційного дослідження відображені в публікаціях >
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох глав, висновку і бібліографії.
ЗМЇСТ РОБОТИ
У вступі дано обгрунтування актуальності теми, визначена методологічна основа роботи, викладені ті положення, які виносяться на захист, вказано в чому полягає новизна дослідження, його мета і науково-практичне значення. ■
В першій главі - "Суттєво-змістовна характеристика управління якістю навколишнього середовища" - дається повна суттєво-змістовна характеристика державно-правового управління якістю навколишнього природного середовища. При цьому вказується, ідо в наш час державно-правове управління якістю навколишнього середовища продовжує залишатися серйозною проблемою. Автор вказує на необхідність вирішення питання, яким повинен бути оптимальний варіант. побудови. системи державно-правового управління в області охо--рони навколишнього середовища. Дисертант підкреслив, що перед наукою стоїть проблема своєчасного осмислення складних процесів співвідношення природи і суспільства, можливостей спрямованого впливу на дані процеси. : , / . ..
Щоб глибше зрозуміти суть певного явища, необхідно знати, як воно в історії виникло, які головні етапи в своєму розвитку це ; явище проходило, і чим дана річ стала тепер. Стосовно до проблеми охорони навколишнього середовища можна сказати, що перші природоохоронні заходи пов"яз8НЇ з появою самої людини.
Усвідомлення необхідності і можливості збереження природи для нинішнього і майбутніх поколінь стало нплідком так званої енванроментальноТ революції, що відбулась на межі 60-70-х років
■ . 14. : :
сучасного століття.
Зацікавленість людства у забезпеченні охорони навколишнього середовища свідчить про глобальне значення проблем взаємодії суспільства і природи. Суть охорони природи полягає в збереженні, відновленні і поліпшенні сприятливих природних умов, необхідних ДЛЯ ЖИТТЯ людей. ■ ' . .. ' ‘
Охороняти навколишнє природе середовище - значить управляти його якістю. В даній главі автор відмічає те, що дослідження проблеми державно-правового управління якістю навколишнього природно-, го середозица має велике як теоретичне, так і практичне значення для детального аналізу функції держави По охороні навколишнього природного середовища. ,
Охорона навколишнього середовища - це насамперед управлішш його якістю. Концепція державного управління якістю навколишнього середовища є закономірним результатом зміни відносин між природою і людиною, переоцінки ролі і місця людини в природі. В нашому випадку без врахування людського фактору ефективне управління практично неможливе. Саме1 поняття людського фактору носить Саг&то&с-пектний характер. Особа відіграє виключно велику роль в розробці і прийнятті управлінських рішень природоохоронного характеру.
Управління природоохоронною діяльністю не обмежується границями природоохоронних функцій держави, а виступає в якості надфун-.кціональної системи, як управління якістю навколишнього природного середовища. Якістю навколишнього природного середовища слід називати таке становище природного середовища, яке б відповідало задоволенню і економічних, і екологічних інтересів суспільства. Якість навколишнього середовища залежить від характеру впливу на середовище проживання людини як позитивних, так і негативних факторів, від ступеня ефективності управління в цій «зфері. Ефектив-
' 15.
ність управління якістю навколишнього середовища опирається на відповідні критерії якісної оцінки стану природного середовища в сучасних умовах розвитку суспільства. До основних критеріїв якості навколишнього природного середовища відносять здоров"я людини. Нкість цього середовища, в більшості випадків, оцінюється по результатам впливу шкідливого фактору на людину.
Під сприятливою якістю навколишнього середовища необхідно розуміти такий її стан, який дав можливість задовольнити потреби людини і суспільства і відповідає встановленим у правовому порядку, критеріям і нормативам природокористування.
В дисертації підкреслюється, що якість навколишнього природного середовища б одним із найважливіших елементів відображення життя суспільства, який уявляв собою сукупність нормативно закріплених, забезпечених державою властивостей природного середовища, взятих в системі, і які задовольняють біологічні і соціально-культурні потреби особистості і суспільства.
Під управлінням якістю навколишнього середовища необхідно вважати такий рівень розвитку природоохоронної діяльності держа-.. ви, коли зміст управлінського механізму /його структурних і функціональних елементів/ дозволяв комплексно, з врахуванням всіх звГязків і відносин суспільства і природи, в нинішньому часі і на перспективу, здійснювати найбільш гармонічна задоволення біологічних, економічних, соціально-культурних потреб як окремої особистості, так і всього суспільства. " . .
Державно-правове управління якістю навколишнього середовища уявляє собою складну систему. Ефективність її функціонування залежить від багаточислего./ факторів і зв"язків, дослідження яких являється об'єктивною передумовою для удосконалення організаційної
■ - ' ' ; : '16• . структури механізму державного управління якістю навколишнього середовища, форм і методів природоохоронної діяльності.
Друга глава - "Механізм державно-правового управління якісто навколишнього середовища” - являється логічним продовженням першої глави. В ній дається загальна характеристика механізму державно-правового управління якості навколишнього середовища, досліджуються функції даного механізму та розглядається проблема форм і методів природоохоронної ДІЯЛЬНОСТІ держави. V: ;
Під механізмом державно-правового управління якістю навколишнього середовища,необхідно розуміти спосіб організації і функціонування відповідальних державних, органів по досягненню мети при-, родооохоронної політики держави. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного; середовища'е реалізація .законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. : -:
Складовими елементами державно-правового управління навколишнього середовища являються: .
- по-перше, система державних органів, які здійснюють функції по
охороні навколишнього середовища; ’ \ ,
- по-друге, система правових норм, які забезпечують зміст управління якістю навколишнього середовища;
- по-третє, управлінський процес як цикл послідовно змінюючих одна одну дій управлінської системи по досягненню мети раціонального природокористування, і забезпечення сприятливої якості навколишнього середовища. ’
Вирішення природоохоронних проблем в першу чергу залежить від підвищення ефективності функціонування механізму управління
якістю навколишнього середовища. Цей показник кав властивість змінюватися і повністю належить від характеру взаємодії і ступеня розвитку елементів механізма державно-правового управління якістю навколишнього середовища. Сутність даного питання, відповідно, полягає в приведенні в відповідний стан всіх організаційно-правових методів з метою цілеспрямованого постійного і ефективного його впливу на навколишнв середовище, що динамічно змі-шззться.
Для того щоб розкрити зміст державно-правового управління якістя навколишнього середовища необхідно проаналізувати, які функції реалізуються в процесі цієї діяльності. Методологічно правильно розглянути спочатку такі поняття, як "функція управління", "функція державно-правового управління", а потім - "функція управління якістю навколишнього середовища”.
. Управління - це перш за.все діяльність по реалізації самих різних по змісту, призначенню, об”єму функцій. Доцільно виділити слідуючі функції: спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, організації, координації, регулювання, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.- .. ■
.: . Дана класифікація функцій основана на системному підході до
механізму управління якістю навколишнього середовища. При такому підході відкривається перспектива для виявлення міжсистемних5 між-сиетемних, міяфункціснальніїх зв'язків, що має важливе значення в зв”язку з особливостями.сфери застосування управлінської діяльності, яка нас цікавить. Пізнання системно-функціональних зв'язків механізму державно-правового управління якістю навколишнього природного середовища відкривав широкі можливості для його вдоско-
налення, підвищення його соціальної ефективності. .
Досліджуючи сутність і зміст державно-правового управління якістю навколишнього середовща, важливо.вияснити питання про форми та методи, які використовуються з арсеналі засобів підвищення якості навколишнього середовища.
Під формою управління слід розуміти діяльність конкретних' суб"дктів управління по здійсненню дій. направлених на реалізацію закріплених за ними функцій управління.' Діяльність механізму деряшвно-правовогс управління які ста навколишнього середовища мад дві сторони: .
- зовнішню /об'єктивну форму управлінської діяльності/;
- гнутрішню, яка відбивав сутність.; зміст управлінської діяльнос
ті, яка виявлязться у прийомах і способах досягнення мети /ие~ тода/. ' '
Під методом державного управління якістю навколишнього природного середовища необхідно розуміти способи, прийоми і засоби за допомогою яких досягається мета, вирішуються задачі державноправового управління, реалізуються його функції. Методи дернавно правового управління якістю навколишнього середовища показують я яким чином вирішуються проблеми в даній галузі. Інакше кажучи вони визначають якісну сторону цього управління. В зв"язку з ци.ч поліпшувати управління якістю навколишнього природного середовища, підвищувати його ефективність - це значить удосконалювати Йо го методи.
Можливості державно-правової природосхорони знаходяться в залежності від особливостей тих суспільних відносин, які виникають в зв"язку з користуванням тими чи ігажии природними об "естами, від місця їх в екологічних системах, від рімт і характеру антропогенного навантаження.
■ 19.
Реалізація державно-правової природоохороии тісно по8"язака і .такими факторами, як ступінь зацікавленності різник організації, органів і особливо громадян в тому чи іншому використанні ірироди, як реким’законності з суспільстві, рівень свідомості йо-'о членів і т.п. Управління якістю навколишнього’середовища являться суб"еКТИЕНШ ф-ктором, діяльністю, безпосереднім носієм гної являється людина з властивим їй відношенням до природи та “ багатством,, тобто природним ресурсам. Образи природоохоронних 'правлінських дій, як і виконання управлінських рішень, складають-:я в людській свідомості. Природоохоронна свідомість особистості соціальних груп в суспільстві відображається на всіх функціях методах управління якістю навколишнього середовища. Не може бу-природоохоронної дії, яка не була б зв"язана із свідомістю,
:ка являється даерелом природоохоронних дій і вирішальним крите-гієм оцінки їх результатів. Саме теоретична концепція управління ікістю навколишнього середовища являється формо» усвідомлення ха-іактеру природоохоронної проблематики суспільства, стратегій і ‘актини її вирішення державно-правовими засобами.
У висновку дисертації підведені підсумки дослідження, дають-:я теоретичні пропозиції, а такса констатується актуальність про-'лї,ми державно-правового управління як і ста навколишнього середо-іища.: ■ '
По темі дисертації в такі публікації.:
1. До політики державного управління якістю навколишнього се~ іедовища // Проблеми сучасної політики та шляхи її здійснення, ісеукраїнська науково-практична конференція. Тези доповідей і ви-тупів, - Одеса, квітень 1993. - С.206-2СГ7.
2. Охорона навколишнього природного середовища в умовах фор-ування правової держави в Україні // Україна: становлення неза-
лекності. Всеукраїнська науково-методична конференція, доповіді і виступи. - Одеса, жовтень 1993. - С.61-63.
3. Право громадян на сприятливе навколишнє середовище та деякі проблеми державно-правового управління якістю навколишнього середовица: історія і сучасність, /друкується/.
4. Політика України в галузі державно-правового управління якістю навколишнього середовища, /друкується/.
