АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Гражданские сделки с приватизированным жилищем»
Міністерство внутрішніх справ України Університет внутрішніх справ
УДК 347. 466
1 З ДЕК “Ій
Нагорняк Володимир Анатолійови
Цивільні правочини з приватизованим
житлом
Спеціальність 12.00.03-цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Харків - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Університету внутрішніх справ
Науковий керівник:
Офіційні опоненти:
кандидат юридичних наук, доцент Шишка Роман Богданович, начальник кафедри правових основ підприємницько діяльності Університету внутрішніх спра
доктор юридичних наук, професор Підопригора Опанас Андронович, професор кафедри цивільного права, академік Академії правових наук Україні заслужений працівник народної освіти України, Київського національного університету ім. Тараса'ДІевченка
Провідна установа:
кандидат юридичних наук, доцент Іванчук Мирослав Васильович, заступник директора юридичного інституту при Тернопільській академії народного господарства, завідувач кафедри цивільного права
Одеська національна юридична академія
Захист відбудеться «/ » /// 2000 року о годині
засіданні Спеціалізованої вченої ради К.64.700.03 при Універсал внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річ СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університе внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річ СРСР, 27.
Автореферат розісланий «.ІС» 2000 р.
Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради
Загальна характеристика роботи
Житлова проблема - одна з найбільш вагомих та насущних зоблем молодої Української держави. Це обумовлено тим, що житло однією з головних матеріальних умов існування людини. Воно як эиродне право виникає в момент народження людини й існує зотягом усього життя, тобто має постійний характер. Конституція країни1 із закріпленням пріоритету прав людини і служіння держави потребам створила принципово нові засади для забезпечення права одини на житло. Воно може лише змінюватися в площині об’єктивного права.
Житлова проблема більшою мірою успадкована Україною з часів щянського Союзу. Вона ставала предметом політичних ігор і зожектів та сферою правового регулювання. Об’єктивні та об’єктивні реалії нашого буття призводили до критичного стану итлово-комунальної сфери і особливо її утримання. Але вже і за час їзалежності виникли нові проблеми, що спричинені допущеними жилками, в тому числі й при приватизації житла, певним шантизмом законодавця, прорахунками виконавчої влади.
В Конституції України проголошено, що держава повинна ворити гідні людини умови для проживання, у зв’язку з чим на це )винні бути мобілізовані матеріальні, людські ресурси держави, а :кож науковий потенціал.
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Ринкові ;ретворення та проведена в їх руслі приватизація в Україні породили >ву категорію власників та новий інструментарій здійснення їх прав і [конання юридичних обов’язків. Повною мірою це стосується і іасників приватизованого житла. Із створенням ринку житла виникло ід проблем у концептуальному осмисленні права на житло взагалі та гханізмів його здійснення, що частково проведені в концепції ятлової політики в Україні. Її основні напрямки полягають у воренні ринку житла та залученні до утримання житла населення країни. Лише незначна частина останнього може претендувати на римання житла із державного чи комунального фонду. Ці процеси мовлені об’єктивними економічними труднощами, високим ступенем ошеності приватизованого житлового фонду та ще більше -
Сонстіпуція У країни. - X.: Консум, 1996. - 46 с.
З
суб’єктивними факторами, внаслідок яких були допущені суттє промахи приватизаційного законодавства, помножені на інерційній споживацького ставлення до житла значної частини населенн живучість старих підходів в організації та веденні житлові комунального господарства. Так, незважаючи на проведеї
приватизацію, провідне місце у веденні такого господарства належит житлово-комунальним конторам, де кардинальних змін не відбулос Оплата займаного житла по-старому проводиться, виходячи із йоі площі та за однаковими тарифами, незалежно від того, чи належні воно людині на праві приватної власності чи орендується. Ти дискредитується сама ідея приватизації житла.
Ряд проблем виникло стосовно суб’єктного складу ЖИТЛОВІ правовідносин. Це стосується уточнення правового становии співвласників приватизованого житла, співвласник багатоквартирного житлового будинку, створюваних, хоча і мляв товариств власників приватизованого житла, нових суб’єкт обслуговуючої інфраструктури та інших суб’єктів дані правовідносин. їх складний конгломерат породжує немало проблем врегулюванні правовідносин між ними, а це, в свою чергу, призводи: до невирішеності цілої низки питань у правозастосовчій та судов: діяльності при розгляді справ і захисті законних прав та інтерес власників приватизованих квартир. Особливо ці питані ускладнюються в разі здійснення прав на житло через представників ' зловживання цим інститутом.
Сам по собі об’єкт житлових правовідносин - житло - має р* притаманних йому особливостей, що позначаються на правового становищі суб’єктів і накладають на них специфічні лише г відношенню до житла юридичні обов’язки. Це стосується обов’язі підтримувати житло у належному технічному та санітарному стаї Якщо ряд співвласників квартир у багатоквартирному будиш ухиляються від тягаря утримування не тільки своєї квартири, але елементів усього будинку, то це призводить до перекладання такої тягаря на осіб, котрі виконують належним чином свої обов’язк Належного правового механізму впливу на власників, які з об’єктивні чи суб’єктивних причин ухиляються від виконання своїх обов’язкі адекватного ринковим засадам житлової політики, не розроблен Значне коло невирішених питань виникає стосовно договірні зобов’язань щодо приватизованого житла. Ряд угод мають специфіку
ірядку та способах укладення, способах забезпечення виконання ятих сторонами зобов’язань, механізмі відповідальності сторін за іпущені ними правопорушення.
Стосовно правового регулювання житлових правовідносин, в му числі угод стосовно житла, в літературі висвітлюється вузьке ло названих проблем, що не охоплюють усього розмаїття їх прояву.
умовах розпорошеності наукових інтересів, різкого зростання иькості наукових та періодичних видань ряд публікацій з порушених ітань стали малодоступними в основному через економічні проблеми, дсутні науково виважені рекомендації та постанови вищих судових станцій, внаслідок чого у судовій практиці виникає ціла низка вирішених чи недостатньо вирішених питань. Судді практично не ноть науково виважених рекомендацій щодо їх розв’язання і тому рідко діють на свій розсуд, допускаючи помилки.
Школа представників житлового права в Україні має свою горію, здобутки та певну динаміку. Вагомий внесок у теорію та :тодологію регулювання житлових правовідносин в Україні зробили
В.Богданов, М.О.Голодний, Н.М.Дятлов, В.І.Жуков, В.А.Золотар, .М.Іванчук, В.П.Маслов, О.А.Пушкін, Г.С.Сиволобова, .М.Сібільов, О.М.Ситник та інші. Різні аспекти житлової іиватизації піддано аналізу у працях І.В. Бандурки, М.Галянтич та ших. Втім, більшість із них були далекі від судової практики, льшою мірою вони були присвячені загальним проблемам житлового >ава та найму житла і в силу новизни приватизаційних відносин цих ітань не охоплювали. В цій царині специфічних відносин, що никли на основі унікального юридичного факту -приватизації, сталося чимало проблем, які потребують скрупульозного аналізу та агальнення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
ібота виконана відповідно до схваленої постановою Верховної Ради сраїни від ЗО червня 1995 р. № 254/95 ВР Концепції державної плової політики, комплексної цільової програми "Правові проблеми ійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової ономіки" (номер державної реєстрації 0186.0.070867), тематики федри правових основ підприємницької діяльності Університету утрішніх справ "Правове забезпечення ринкових перетворень".
Об’єктом дисертаційної роботи є сфера правового регулювань приватизації житла (чинне законодавство) та договірне право об’єктивному сенсі стосовно приватизованого житла.
Предметом дисертаційної роботи є цивільно-правові відносин] що виникли на основі проведеної житлової приватизації, а са\ відносини між співвласниками, між власниками та іншими учасникам спільної власності в основному на приватизоване в багатоквартирні будинках житло. Побіжно розглядаються й інші правовідносин стосовно житла.
Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної праї є наукове визначення цивільно-правового механізму забезпечені концептуальних положень державної житлової політики і визначені особливостей їх реалізації в руслі правового становий приватизованого житла та інших об’єктів житлової приватизаці розкриття специфіки цивільно-правового механізму регулювань договірних відносин стосовно нього. На цій основі ставились та головні завдання:
- уточнити цивільно-правовий механізм концепції житлові політики України та виявити його гносеологію й глобальї спрямування;
- з’ясувати сутність введених проектом Цивільного кодекс України нових цивільно-правових категорій, в тому чис. правочинів;
- здійснити порівняльний аналіз різних теоретичних конструкц та правового механізму регулювання житлових правовідносин;
- проаналізувати чинне законодавство України про приватизаці державного житлового фонду та договірний механізм йоі утримання, збереження та реалізації суб’єктивних цивільні прав осіб, які скористалися правом на приватизацію;
- вивчити механізм забезпечення належного виконань юридичних обов’язків щодо збереження житлового фонду;
- виявити специфіку договірних відносин стосовно угод що; приватизованого житла та віднайти їх місце в системі цивільні правових договорів;
- проаналізувати суб’єктний склад ■ та зміст зазначень правовідносин і на цій базі розробити пропозиції що; удосконалення чинного законодавства;
- визначити особливості житла як об’єкта цивільно-правових відносин;
- проаналізувати судову практику з розв’язання спорів стосовно приватизованого житла та розробити рекомендації щодо їх вирішення;
- вивчити досвід розв’язання судових спорів і захисту в судах суб’єктивних прав громадян та інших суб’єктів житлових відносин.
Методологічна та теоретична основа дослідження.
[етодологічною основою проведеного дисертаційного дослідження гав діалектичний метод пізнання суспільних відносин, явищ та зоцесів, що полягає у виявленні гносеології формування названих завових інститутів. Системний аналіз правових дефініцій та ітегорій, правозастосовної і судової практики дозволив виявити їх ііст та взаємозумовленість, а порівняльно-правовий — вияснити юбливості врегулювання таких правовідносин в інших державах, ормально-юридичний, ретроспективний, конкретно-соціологічний та ші елементи наукового аналізу виявились у проведених нами >ціологічних дослідженнях і результати яких використані в роботі, е дозволило конструювати нові теоретичні моделі та норми права.
Основні положення та висновки, що зроблені у праці, унтуються на аналізі чинного законодавства, положень договірного )ава, практики його застосування, досягнень цивільно-правової іуки. Широко використана практика роботи судів з розгляду спорів осовно житла і, більшою мірою, приватизованого. Теоретичною :новою для зроблених у дисертації висновків слугували праці ідатних дореволюційних учених Б.А.Кістяківського,
О.Покровського, М.М.Ковалевського, С.А.Котляревського, М.Шершеневича; учених - юристів радянського періоду
Н.Братуся, В.М.Гордона, А.А.Єрошенко, В.П.Маслова, О.С.Йоффе; часників - Ч.Н.Азімова, Є.В.Богданова, Д.В.Дзери, В.І.Жукова,
С.Кузнецової, В.М.Коссака, В.В.Луця, О.А.Підопригори,
А.Пушкіна, З.В.Ромовської, П.І.Седугіна, Н.О.Саніахметової, .М.Сібільова, Є.О.Харитонова, Ю.С.Червоного, Я.М. Шевченко, Б.Шишки та інших.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали іубліковані статистичні дані, дані соціологічних опитувань, Вісник
Верховного Суду України, судова практика судів Вінницької та інши> областей України.
Наукова новизна дослідження. Виконана дисертаційна робота ( одним із перших в Україні дослідженням цивільно-правових наслідкії приватизації державного житлового фонду та їх впливу на формуванні ринку житла, а також особливостей угод щодо утриманні приватизованих квартир у багатоквартирних будинках.
Основні теоретичні положення та рекомендації, які є результате^ наукового пошуку дисертанта, полягають у наступному:
1. Розкриваються гносеологічні корені цивільно-правовогс механізму реалізації державної житлової політики України які полягають у нерозривному зв’язку цієї політики і: характером правової демократичної соціальної держави природним невід’ємним правом фізичної особи на житло різними підходами до механізму забезпечення житло\ різних верств населення України в залежності вц спеціального чи індивідуального статусу громадянин; України, переважаючим забезпеченням житлових потреб людей через ринкові механізми, переносом обов’язку щодо утримання житла на тих, хто ним володіє та користується.
2. Підтримується стосовно зміненого характеру житловю правовідносин висновок про те, що право на житло належиті особі протягом усього його життя і є одночасно елементо\ змісту правоздатності та суб’єктивним цивільним правом. ^ своєму праві на житло фізичні особи зрівняні, а в способа) та механізмі забезпечення ним - ні.
3. Приватна власність на приватизоване житло є основной правовою гарантією реалізації права на свободу пересуванні та вибір місця проживання. Саме право на житлс відноситься до речових прав й, окрім права власності передбачає й інші речові права.
4. Зроблено висновок, що у запропонованій проектом ЦЬ України конструкції правочини принципово ж відрізняються від угод. Сформульовано та пропонується длі введення в науковий обіг власне визначення правочину яі правомірної дії суб’єктів цивільного права, направленої н; встановлення, зміну та припинення суб’єктивних прав тг юридичних обов’язків. Виділено також ознаки правочинів.
5. Пропонується ввести в науковий обіг термін
“квазівласність” стосовно спільної власності на елементи багатоквартирного житлового будинку: сходові клітки,
горище, підвал та інше.
6. Обґрунтовується думка про необхідність закріплення в ЦК України і врегулювання джентльменських угод — угод на вірі.
7. Вироблено для введення в науковий обіг поняття котеджу як
будівлі капітального типу, що розташована у спеціально відведеній зоні і призначена виключно для постійного
проживання однієї сім’ї (людини), відповідає всім встановленим санітарно-технічним вимогам та не поєднана з іншими допоміжними будівлями для ведення господарської діяльності.
8. Аргументується заперечення проти намагання в
нормативних актах надати особам приватного права можливість самостійно застосовувати санкції до інших осіб за порушення їх обов’язків.
9. Проаналізовано договори про участь у витратах на
утримання будинку та прибудинкової території і зроблено висновок, що вони відносяться до договорів про приєднання.
В дисертації сформульовано й інші висновки. На основі ищенаведених положень запропоновано низку пропозицій щодо одальшого удосконалення житлового і цивільного законодавства "країни та розроблено проект постанови Верховного Суду України.
Теоретичне та практичне значення дисертаційного ослідження, його результатів полягає в можливості використання исновків та пропозицій у роботі над подальшим удосконаленням Цивільного кодексу України, розробкою Житлового кодексу України, шіих підзаконних нормативних актів, при перегляді деяких онцептуальних положень житлової політики, для удосконалення равозастосовної та судової практики. На підставі проведеного ослідження розроблено проект постанови Пленуму Верховного Суду країни та ряд рекомендацій щодо застосування норм чинного ивільного, в тому числі приватизаційного та житлового законодавства ля судів Вінницької області. Основні положення роботи можуть бути икористані при підготовці підручників та навчальних посібників із ивільного та житлового права для студентів юридичних вузів, а також
при викладанні навчальних предметів з курсу “Цивільне праЕ України” та спецкурсу “Житлове право України”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно завершеною науковою роботою, одним з перших спеціальні досліджень наслідків проведеної житлової приватизації та структур договірних відносин щодо приватизованого житла. У ні сформульовані теоретичні положення, висновки та рекомендації, її одержані в результаті аналізу емпіричного матеріалу, зокре.ч діяльності судів Вінницької та інших областей.
Апробація результатів дисертації. Висновки та пропозии дисертаційної роботи обговорювалась на засіданнях кафедр правові основ підприємницької діяльності та цивільно-правових дисципл Університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків), колегії цивільних справах Вінницького обласного суду. Деякі результат роботи були виголошені на Всеукраїнській науково-практичн конференції "Проблеми удосконалення цивільного законодавсті України", яка була присвячена 50-річчю наукової, педагогічної громадської діяльності професора Олександра Анатолійовича Пушкії (Харків, травень 1999 р.), та науково-практичній конферені “Державна служба і громадянин: реалізація конституційних пра свобод та обов’язків” (Харків, 17 лютого 2000 р.). Отримані результа' використовуються автором у судовій практиці.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаї викладені у 4 наукових статтях, три з яких опубліковані у фахові виданнях.
Структура дисертації визначена метою та завдашт дослідження і складається з трьох розділів, які поділені на підрозділі закінчуються висновками. Загальний обсяг дисертації - 180 сторінок них основного тексту 160 сторінок. Кількість використаних джерел 170.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовуються актуальність і новизна обраної дл дослідження теми, визначається рівень наукової розробки питання, важливість на сучасному етапі розвитку цивільного та житловог законодавства, сформульовано основні положення та результат
(ослідження, визначено їх наукову новизну, зазначається апробація та іублікація результатів дослідження.
Розділ перший "Поняття, ознаки і види правочинів у швільпому праві України" є методологічним і складається з трьох іідрозділів.
Підрозділ перший “Концептуальні засади права на житло в /країні ” присвячено дослідженню тенденцій здійснення та правового егулювання житлової політики в Україні.
Виходячи з того, що право на житло належить до основних прав юдини як головної цінності демократичного суспільства і повинно ути забезпечено економічними, політичними та правовими засобами, .осліджується генезис становлення права на житло в історичному спекті і його закріплення в цивільному законодавстві. Визначено, що раво на житло може бути забезпечено лише в правовій емократичній державі й потребує індивідуального підходу. Воно ов’язане з такими немайновими правами, як право на місце роживання та на пересування. Право на приватизоване житло є аслідком загальної політики роздержавлення власності та ереведення економічного розвитку на ринкові засади, що означає дночасно й необхідність власника самому забезпечувати підтримання алежного йому житла.
Право на житло входить до змісту правоздатності й уб’єктивного цивільного права. Це право існує протягом усього :иття людини й може розвиватися за своїми кількісними та якісними оказниками. Воно є предметом регулювання міжнародного та аціонального законодавства і орієнтоване на динамізм - поліпшення ;итлових умов. Воно ніколи не вичерпується, а постійно переходить а інший якісний та кількісний рівень. Це право є поліаспектним і хоплює ряд юридичних можливостей: реалізувати природне право на :итло, стабільно ним користуватися, постійно покращувати свої :итлові умови, використовувати житло не тільки для постійного роживання, а й з іншою метою.
Аналізуються основні напрямки державної житлової політики та вділяються її суттєві елементи для теми дисертаційного дослідження.
Підрозділ другий “Правочини як підстава виникнення си/плових правовідносин" має теоретичний характер і присвячений іалізу виникнення та наслідків введення в науку та практику терміна травочин” натомість терміна “угода”. Починаючи з витоків
римського цивільного права і до сучасності, відзначається, ще правочини - це правомірні дії, що спрямовані на досягнення певного правового результату: виникнення, зміну та припинення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Проблема правочинів виникла внаслідок невідповідност російського терміна “сделки” українському терміну “угода”. Угодг розглядається одночасно як загальне та спеціальне правове явище, ще вносить непорозуміння в теорію та практику. З розробкою новогс Цивільного кодексу України відроджена ідея правочинів. Стосовнс житлових правовідносин правочини є переважаючою підставою ї> виникнення. Правочин - це завжди дія, що має внутрішню сторону -волю, та зовнішню - волевиявлення. Його зміст не повинеї суперечити закону та моральним засадам суспільства, а форма хоча обирається сторонами довільно, але повинна відповідати вимогах закону.
З урахуванням наведеного дається авторське визначення цьогс терміна: правочин - дія особи, що спрямована на набуття, зміну аб( припинення цивільних прав та обов’язків.
У підрозділі третьому “Види та особливості правочинів : приватизованим житлом ” зазначається, що правочини є виявол свободи приватної власності й забезпечують потреби людини аб< кількох людей (сім’ї) одночасно. Вони спрямовані на покращенн: якісних характеристик житла та розпорядження ним. До речі особливість характеристик житла (одноквартирний будинок чі квартира у багатоквартирному будинку) обумовлюють і виді правочинів. Вони також залежать від правового становища суб’єкті) приватизації житла і внутрішніх правовідносин між ними Пропонується в сімейному законодавстві легалізувати поняття сім’я т родина. Враховуючи те, що приватизація житла, як правиле здійснювалася на паритетних засадах, то й правочини з ним повинн вчинятися за згоди всіх членів сім’ї. Це стосується лиш розпорядження житлом, а правочини щодо утримання можуть буті здійснені одноособово. •
В тому разі, коли одна особа під час приватизації житла мал переваги над іншими, то це в подальшому повинно впливати н правочини. Це ж стосується і пільг, що передбачені для членів сім’' Тому й судова практика повинна бути зорієнтована на всебічни захист прав та законів інтересів кожного із суб’єктів приватизаці
гецифіка предметів правочинів з житлом - нерухомість, обумовлює і форму . Вони повинні здійснюватися у письмовій, а при зпорядженні ним - в нотаріально завіреній формі
Розділ другий “Приватизоване житло як об’єкт цивільних авочинів” складається з чотирьох підрозділів, що присвячені аналізу говірних правочинів щодо утримання приватизованого житла та го заповіту, і закінчується висновками.
Підрозділ перший “Поняття житла як об’єкта цивільних авовідносин” має методологічний характер і присвячений аналізу дів житла та правових наслідків його приватизації. У зв’язку з цим зблено висновок, що проведена житлова приватизація мала не ¡ний для всіх громадян України характер, що в подальшому впливає і а правочини. Включення до об’єктів приватизації, окрім самого ітла, й приміщень допоміжного характеру, і земельної ділянки ричинило ряд труднощів теоретичного, а ще більш - прикладного зактеру. Тому обов’язки щодо підтримання в належному стані того, го суб’єкт не може відчувати, спричиняють ряд ускладнень у авозастосовчій практиці. Суперечки з приводу цього є вельми ширені у судовій практиці і мають, по суті, межовий характер.
Особливу увагу звернено на приватизацію котеджів, опонується власне визначення котеджу як будівлі капітального іу, що розташована у спеціально відведеній зоні і призначена слючно для постійного проживання однієї сім’ї, відповідає всім ■ановленим санітарно-технічним вимогам та не поєднано з іншими юміжними будівлями для ведення господарської діяльності.
У підрозділі другому “Договір про участь у витратах на оимання будинку та прибудинкової території” аналізується їдмєт, специфіка та правове становище суб’єктів зазначеного івочину. Його змістовна сторона відображає загальні правила 'овірного права і імперативність, що є проявом необхідності реження житлового фонду за рахунок власників і особливості уючої на момент приватизації житлової інфраструктури.
Цей договір має ряд специфічних рис, що дало підставу для начення його як кваз¡договору. Відзначається, що цей договір не гульований цивільним законодавством і пропонується його ріпити у новому Житловому кодексі України. Він відображає й ібливості дольової власності.
Правове становище суб’єктів договору про спільне утримання житлового приміщення та прибудинкової території дозволяє йогс віднести до договорів про сумісну діяльність.
У підрозділі третьому “Договір на утримання житла’ розглядається специфіка цього правочину й зазначається, що вії застосовується для забезпечення ефективного використанню приватизованих квартир. Аналізуються особливості взаємовідносин > кондомініумі, як спеціального інституту для врегулюванні правовідносин щодо спільного володіння і користування майном одночасно кількома співвласниками. Відстоюється теза, що це? договір є субінститутом договору на утримання житла : прибудинкової території. Його юридична природа є складною, ще пояснюється підставами виникнення. Відзначається, що на практиц особливих розбіжностей між змістом майнових, і грошових в ТОМ) числі, відносин за вказаним договором і договором найму житла не відбулося. Квартирна плата і плата на експлуатаційні витраті однакова, що є недопустимим і потребує змін. В іншому раз дискредитується сама ідея приватизації.
У підрозділі четвертому “Особливості спадкуванні приватизованого житла за заповітом” проаналізовано особливост заповіту й спадкування приватизованого житла. Відзначається, ще сумісна власність на таке житло потребує належного врегулювання е разі його заповіту. Тому заповідальна свобода співвласника не повинна суперечити інтересам інших співвласників, що проживають ) такому житлі. Недопустимо порушувати законні права та інтересі осіб, що брали участь у приватизації. В зв’язку з цим запропоноване рекомендації щодо врегулювання цього правочину.
Розділ третій “Передача приватизованого житла іншим особал та розгляд спорів стосовно нього, у судах” має прикладний характер складається з двох підрозділів.
Підрозділ перший “Договори на відчуження приватизованогс житла” присвячено аналізу угод типу купівля-продаж як елемент) права розпорядження приватизованим житлом. На зміст тг особливості укладення цих договорів впливає характер дольово власності на приватизоване житло та наявні в окремих членів сім’ пільги та переваги. Тому розглядаються особливості права спільної часткової та сумісної власності на приватизоване житло
озглядаються наслідки передбачених законом пільг та переваг для кремих категорій громадян.
Підрозділ другий “Житлові спори стосовно приватизованого ситла” присвячено розгляду матеріальних і процесуальних собливостей судової практики розгляду справ стосовно риватизованого житла. Зазначається, що в судах першої інстанції иникає ряд проблем розгляду зазначених суперечок, а судді не мають остатніх науково обґрунтованих рекомендацій їх розв’язання. На снові аналізу норм матеріального і процесуального права формульовано рекомендації щодо удосконалення законодавства та удової практики.
Кожен розділ закінчується висновками, в яких підсумовуються тримані при досліджені результати і пропонуються заходи щодо цосконалення чинного законодавства у тому числі й проекти норм рава.
У додатку пропонується проект постанови Пленуму Верховного уду України з зазначених питань.
Основні положення дисертації викладені у таких наукових ублікаціях:
1. Нагорняк В.А. Правове регулювання відчуження
риватизованого житла //Вісник Університету внутрішніх справ. -399. - №6. - С. 180-183;
2. Нагорняк В.А. Особливості спадкування приватизованого
:итла за заповітом //Вісник Запорізького юридичного інституту. -
300. -№1. - С.43-47;
3. Нагорняк В.А Право на житло в Україні: реалії та перспективи Вісник Університету внутрішніх справ. - 2000. - №11. - С.93-97;
4. Нагорняк В.А. Гарантії конституційного права на
риватизоване житло. //Державна служба і громадянин: реалізація знституційних прав, свобод та обов’язків: Науковий збірник. - X., 300. - С.223-227.
Анотації
Нагорняк В.А. Цивільні правочини з приватизованим житлом. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Університет внутрішніх справ, Харків, 2000.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню правочинів з приватизованим житлом як наслідку житлової приватизації. Це викликано й потребами правозастосовчої практики, в тому числі судової, і приведення їх у відповідність до світової практики.
У дисертації досліджуються концептуальні засади права на житло та особливості нового інституту цивільного права - правочину. Визначається їх генезис, правова природа та види стосовно житла. Розглянуто окремі інститути договірного права щодо утримання приватизованого житла і прибудинкової території, а також заповіту приватизованого житла. Проаналізовано судову практику розгляду спорів стосовно приватизованого житла і розроблено рекомендації та пропозиції щодо її удосконалення.
Ключові слова: право приватної власності, приватизація, житлова політика, правочин, договір, житло, заповіт, житлові спори.
Нагорняк В.А. Гражданские правочини с приватизированным жилищем. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право,
- Университет внутренних дел, Харьков, 2000.
Диссертация посвящена комплексному исследованию новогс правового явления в Украине правочинов (сделок) относительно содержания приватизированного жилища и придомовой территории как последствий проведенной жилищной приватизации. Это вызвано двойственным характером этих сделок, их предопределенностью как условия приватизации и потребностями правоприменительное практики, в том числе судебной, необходимостью приведения ИХ I
эответствие к стандартам мировой практики и закономерностям ункционирования гражданско-правового механизма рынка жилья.
В диссертации исследуются концептуальные положения :илищной политики и права на жилище в свете новой Конституции краины, где указывается на преимущественное удовлетворение отребностей в жилище через его рынок. Отмечается ногоаспектность этих правовых явлений. В связи с этим нализируются особенности нового института гражданского права краины - правочинов, который вводится в теорию и практику на мену институту сделки и имеет как положительные так и грицательные стороны. Определяется его генезис, правовая природа, гобенности, а также последствия относительно такого важного эъекта гражданского права как жилище.
Исходные теоретические позиции видятся в том, что объективное право на жилище не исчерпывается, а переходит в овый качественный уровень, что является гарантом совершения делок с жилищем по своему усмотрению. Человек должен иметь, а 1конодательство должно наилучшим образом урегулировать право на пучшение жилищных условий, преимущественно через рынок жилья.
связи с этим проведено исследование жилища и его видов как эъекта гражданских правоотношений. Подробно исследуются жилые эма и квартиры.
Исследуются новые институты договорного права ггулирующие содержания приватизированного жилища и эидомовой территории, по содержанию многоквартирного дома, ¡еретические основы договоров на отчуждение жилища, а также юбенности некоторых иных сделок относительно
эиватизированного жилья.
Проанализирована судебная практика рассмотрения споров гносительно приватизированного жилья и разработаны жомендации по совершенствованию действующего законодательства практики его применения. Разработано проект постановления тенума Верховного суда по исследуемым вопросам. •
Ключевые слова: право частной собственности, приватизация, илищная политика, правочин, договор, жилье, завещание, жилищные юры.
Nagonyak V.A. Civil Low bargains with privatized dwelling -Manuscript.
Dissertation for Candidate of Science in Low. Speciality 12.00.03. -Civil Low and Civil Procedure; Matrimonial Low; Private Internationa Low. - The University of Internal Affairs - Kharkiv, 2000.
The dissertation is deu о ted to the comp lex research of bargain with privatized dwelling which is result of privatization. The research is о great need both for administration law practice including judicial busines; and for conforming them with world practice.
The dissertation focuses on concept fundamentals of law t< dwelling and peculiarities of new civil law institution which is called “lav bar qain” An attempt made to determine their genesis, legal nature an< aspect of dueling sphere to examine separate institutions of law of contrac concerning privatized dwelling and adjoining territory maintenance as wel as the last will on privatized dwelling; to analyse judicial practice о deciding arguments concerniuz privatized dwelling; to work ou recommendations and suggestions concerning ifs improvement.
Key words', right of private property, privatization, dwelling policy law bargain, contract, dwelling, last will, dwelling arguments.
