АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Механизм формирования и реализации внешней политики США и СССР (историко-юридическое сравнительное исследование)»
р Г Б ОД
КИКВСЬКИЙ УНЮЕРСИТЕТ ¡меш ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ШЕВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ОКСЕНЫ1ЙОВИЧ
mexahi3m формування i реал13ацй
зовтшньо! полггики сша i срср
(¡сторико-юридичне пор1вняльне досладження)
Спещальшсть: 12.00.01. - теор1я та icropbi держави та права, 1сторш полггичних i правових вчень
АВТОРЕФЕРАТ дисертащ! на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук
khïb - 1995
КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡Meiii ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
шевченко олександр оксенбт1йович
mexahi3m формування i реал13ацй
зовтшньо! политики сша i срср
(¡сгорико-юрвдичне пор1вняльне дослщження)
Спещальшсть: 12.00.01. - теорЫ та ¡сторш держави та права, icropbi пол1тичиих i правових вчень
АВТОРЕФЕРАТ дисертащ» на здобуття вченого ступени доктора юридичних наук
Kiiïb - 1995
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана на кафедр! теорп та ютори держави 1 права юридичного факультету Кшвського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.
ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ:
КОПСЙЧИКОВ В.В., доктор юридичних наук, професор ТИХОНОВА 6.А., доктор юридичних наук, професор ГОНЧАР Б.М., доктор ¡сторичних наук
ПРОВ1ДНА ОРГАН13АЦ1Я — Льв1вський державний университет ¡мЛвана Франка
Захист вщбудеться « ? » року О /б гопмш
на засщанш спецдагпзованоУ вчено! ради Д 068.18.17 при Кшвському ушверситетт ¡м.Тараса Шевченка за адресою: Ки1в-17, вул Володимирська, 60, ауд.
3 дисертащею можна ознайомитись у науковш б1блю-тещ Кшвського ушверситету ¡м.Тараса Шевченка
Автореферат розюлано « » К_1995 р.
Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради,
доктор юридичних наук, Н.С.Кузнецова
професор
АКТУАЛЬШСТЬ I СТУШНЬ ДОСЛ1ДЖЕНОСТ1 ТЕМИ ДИСЕРТАЦЙ.
Дослщження механизму формування I реал1зацн зовш-шньо! полиики США I СРСР, наукове осмислення зовшшшх функцш обох держав, практики реал1зацп Тх зовшшньо! пол^ики мае теоретичне х практичне значения 1 виходить далеко за рамки проблематики, поставлено*! автором дисертащйно! роботи.
Мехашзм формування зовшшньо! полтжи е як кла-сово-сощальним, так [ нацюнальним 1 визначаеться полггичною системою суспшьства, у першу черту такими и елементами як держава, партн, р1зномаштш гро-мадсыа оргашзацн, вШськово-промисловий комплекс, лобб! та шшими сощально-полп-ичними чинниками, а структура 1 мехашзм ди оргашв держави по реал1зщп зовшшньо! политики визначаються Основним законом та ¿ншими нормативними актами, або подлинною волею представниив пашвного класу суспшьства.
Якщо процес формування [ мехашзм реал1зацп аме-рикансько! зовшшньо! политики визначались шТереса-ми клаав 1 р1зномаштних труп населения, тобто всього народу, то у Радянському Сокш вони визначались ште-ресами класу номенклатури. Зовшшня полггака Спо-лучених Штатов 1 Радянського Союзу формувалась 1 проводилась у житгя також з урахуванням сшввщношення сил на м!жнародшй арен!, позици окремих кра!н св1ту по вщношенню до тих чи шших м^жнародних подш.
Система мехашзм1в впливу на формування зовшшньо! пол1тики США 1 СРСР багато в дечому ствпадала з поль тичною системою та деякими ¡ншими чинниками. Це так зване «щтрасощетальне» середовище, яке знаходиться у рамках того чи шшого суспшьства 1 краши. 1снуе також i «екстрасощ'етальне» /зовшшне/ середовище, яке знаходиться за рамками окремого суспшьства \ краши I теж впливае на формування зовшшньо! полкики.
Оточуюче зовншше середовище, перебуваючи у взае-мному зв'язку 1 взаемоди 13 политичною системою, пост-
шно здШснюе на не! вплив, а остання на середовшце. Реагуючи вщповщним чином на вс! ¡мпульси, що надхо-дять до не1 ¿з оточуючого середовшца, поштична система, яйцо вона не е статичною, а еволюцюнуе, може сама корегувати свою поведенку. Особливо наглядно таке ко-регування проявлялось при формуванш 1 реашзацц зов-нгшньо"! пол^ики США, чого не можна сказати про пол1-тику СРСР. Швидка реакция американсько! полггично1 системи на змшу сшввщношення сил як у середин! кра!-ни, так I в усьому свт 1 окремих регюнах та крашах вела до ефективно! и адаптацп 1 мобшьносп, до бшьш витон-чених способ1в захисту як суто американських штереав, так 1 вас! свггово! каштал1стично1 систбми.
Процес формування I мехашзм ре&тзацп зовншньо! пол1тики США I СРСР розвивався, таким чином, як у систем! сво'1Х суспшьств, так 1 у систем! м1жнародних вщносин. Разом з тим держава мае вщносну са-мостшшсть, проте в щлому вона проводить полггику, спрямовану на забезпечення штерес1в всього населения краши, як це було в США, або якоТсь одше! групи, як це було в СРСР. Тому, розглядаючи державно-пра-вовий мехашзм формування 1 реашзацц зовшшньо! жш-тики США \ СРСР, автор дослцркував не лише фор-мальну структуру I законодавчо закршлеш функцп оргашв влади 1 управлшня, але й реально дпоч1 пружи-ни влади, процес надходження \ обробки шформаци, прийняття ршень, 1х реал1зацпо, роль у цьому держав-них оргашв та окремих полггичних дояч1в.
Необхщшсть дослщження питань формування I здшснення зовшшньо! полггики США \ СРСР пояс-нюеться там, що минуле все ще у значнш м1р1 впливае на сучасне, його вивчення дае можлив1сть у майбут-нбому уникати конфронтацшних ситуацШ, що можуть знищити не лише державу, але й нацш чи народ.
Джерельну базу дослщження з проблем зовшщньо! полкики США склали в першу чергу офщшш доку-ментальш публшацп законодавчо! I виконавчо! влад.
До найважливших, використаних автором дослщжен-ня, вщносяться документа конгресу, зокрема, вгсник «Конгрешнл Рекорд», матер1али слухання комггспв з шоземних справ, з вшськових 1 розвщки, зви-и комюш \ пщкомгсШ конгресу, а також сенатор1в {члешв палата представншав про в1зити до р!зних краш св1ту.
Цшним джерелом у дослщженш процессу формуван-ня 1 мехашзму реал1заци зовшшньоТ пол1тики США е офщшно опублжоваш матер! ал и канцеляри президента у серн «Щотижневе зiбpaння президентських документ», а також зб1рники виконавчих указ1в 1 наказ1в президенте.
Важливим джерелом у вивченш формування амери-кансько! зовшшньо! пол^ики е «Бюлетень державного департаменту Сполучених Штат1в» матер1али якого ощнюють ситуацда у крашах 1 регюнах свггу, дають уяву про форми I методи д1яльноеп американсько! дипломата.
Текста договор1в, конвенцш I угод Сполучених Штатов з шшими державами публжуються у перюдичному ви-данш «Договори 1 ¡нил м1жнародш акта Сполучених Штапв» I у серн «Договори \ шал м!жнародш акта».
Даш про Д1яльшсть дипломата Сполучених Штатсв у р1зних регюнах свггу знаходяться у щор1чних з^бран-ннях резолющй, стенограм, звтв I доповщей експерпв Оргашзаца Об'еднаних Нацш.
Важливим джерелом у дocлiджeннi проблем, постав-лених автором, е публжаци докуменпв президента та 1х вистушв, а також вистушв державних секретар1в, члешв конгресу, хнших полггичних Д1яч1в, мемуари ко-лишшх президенте, державних секретар1в та мшютр1в.
1з широкого кола американських джерел маемо вирь знита матер1али конференщй 1 симпозиумов, що проводились науково-дослщницькими центрами США, а також колективш розробки, подготовлен! на замовлен-ння урядових оргашзацш пол1тико-академ1чним комплексом США.
Джерельна база дослщження суп зовшшньо! полгги-ки Радянського Союзу, мехашзму й формування I реа-л1заци е досить вузькою. Авторов! роботи не вдалося скористатися арх1вними матер1алами зовшшньо! пол1-тики СРСР. Щоб приховати експансюшстську суть зов-шшньо! пол^ики СРСР, дослщниюв не допускали до дипломатичних документ з 1917 року.
Не дивлячись на те, що з березня 1992 року Центр збери-ання сучасно! документацп у Москву у якому зна-ходяться арх1ви ЦК КПРС, вщкрив для дослщнийв ча-стину сво1х фонщв, м1жнародш документа — з питань армп, оборони, дипломатичних вщносин та шших — е супертаемними. Так званий «Крешивський арх1в», ко-лишнШ арх1в Президента СРСР, де збер1гаються документа Полибюро з 1919 року, особисп фонди видат-них партШних д{яч1в, генеральних секретар1в теж поки що не вщкрито для дослщниюв.
3 питань формування 1 мехашзму реал1зади радянсь-ко'1 зовшшньо! полиики автор дослщження використав лише т1 документа, яю були, опубл!коваш в окремих зб1рниках з питань зовшшньо! полггики СРСР. Нимало фактичного матер1алу автор використав, вивчаючи пе-рюдичну пресу Радянського Союзу, Сполучених Штаттв та шших краш свпу.
Дослщження подлинного [ державно-правового мехашзму формування \ реал1зацп зовшшньо! полггики США 1 СРСР вимагало вщ автора уважного вивчення наукових праць з питань теорй держави 1 права, ютори полггичних I правових вчень, державного \ м1жнарод-ного права, пол1тологи, а також зовшшньо! полггики, дипломатп 1 м1жнародних вщносин. У свош робот! ди-сертант спирався на досягнення цих наук у вивченш американсько! 1 радянсько! полггично! систем, зовшшнк функцШ держав США \ СРСР, процесу политичного формування 1 мехашзму державно-правово! реал!заци як американсько!, так 1 радянсько! зовшшньо! полгги-ки взаемодп зовшшньопол1тичних вщомств з шшими
структурними елементами политично! оргашзацп. Нау-KOBi пращ з вищевказаних наук послужили авторов! дисертаци теоретичною базою для науково обгрунтова-них висновюв. Чшьне м1сце у цьому займають пращ таких aBTopiß, як Арбатов Г.А., Буткевич В.Г., Беглов I.I., Василенко В.А., Громико A.A., Гончар Б.М., Денисов В.М., Жидков O.A., Зайчук О.В., Забкайло В.К., Кокошин A.A., Кокорев A.A., Козюбра M.I., Копейчи-ков В.В., Лукашук I.I., Мшпн А., Марченко М.Г., Oei-ншков P.C., Троф1менко Г.А., Тихонова 6.А., Цветков Г.М., Черншовський З.М., Шлепаков А.М., Яковлев М.М., Якушик В.М. та багатьох шших.
Як радянсыа, так i американсью дослщники придшя-ли чимало уваги вивченню р1зномаштних аспеюпв зов-шшньоГ пол{тики США i СРСР. Проте юторико-пра-BOBi аспекта формування i мехашзму реал!зацп зовш-шньо! полггики США i СРСР не стали об'ектом специального дослщження. Область анал1зу радянських дослЬ дниив як правило не виходила за меж1 загальноюто-рично1 проблематики. 1стор1я радянсько! держави роз-глядалася ними головним чином як частина пол1тично1 icTopii революцй та комушстично! парта.
Узагальнююч1 пращ по дослщженню поличного i державно-правового механизму формування i реа^1зацп зов-шшным полггики США i СРСР вщсутш, хоча комплек-сне вивчення формування i реал1заци зовшшньо! политики США i СРСР мае як практичне, так i суто теоре-тичне значения. Тому предметом цього дослщження е зовшшш функцй держав США i СРСР, процес формування основного засобу ix здшснення, роль политичного i державно-правового мехашзму у формуванш i реа-л!заци зовшшньо! поляки США i СРСР головним чином у перюд теля другоТ свггово! вшни.
МЕТОЮ дисертаци е дослщження суп зовшшшх функцш держав США i СРСР, впливу елеменпв ix noni-тичних систем на формування зовшшньо! полп'ики, процесу прийняття зовшшньополш!Чних pimeub як
формальними, так 1 неформальними органами влади \ управлшня, сшввщношення 1х рол1 у цьому процеа, динамжи функцюнування 1х зовшшньополппчних оргашв. У цьому зв'язку вирцдувались таи конкретш завдання:
— вияснити характер зовншшьо! политики США 1 СРСР;
— дослщити як класичш, так 1 специф1чн1 функци держав США i СРСР та зааб 1х реал1зацЛ, роль штра-сощетального \ екстрасощетального середовищ у формуванш американсько! \ радянсько! зовшшныл поломки, процес полггичного 1 державно-правового форму-вання \ реал1заци зовшшньоТ полггики США 1 СРСР;
— проанал!зувати сшввщношення рол1 формальних I неформальних оргашв влади 1 управлшня у формуванш I реал1зацй зовшшньоТ полшнш США i СРСР, практику реал!зацп зовшшньополп-ичних ранень.
Автор придшив головну увагу дослщженню питань формування I мехашзму реал1зацп зовшшньо! поливки США 1 СРСР на приклада 1х взаемних вщносин, та 1х политики в окремих репонах земно! куль
Метою даного доашдження е також розробка I формування наукових висн0вк1в, що стосуються зовнпншх функщй американсько! 1 радянсько'1 держав, поличного 1 державно-правового мехашзму формування 1 ре-ал1заци зовшшньоТ полкики США 1 СРСР.
Розум1ючи, що загальш законом1рносп 1 конкретш особливосп формування зовшшньопол^ичного курсу у той чи шший юторичний перюд визначаються ре-альним сшввщношенням сил як у середиш кра'ши, так 1 на м1жнародшй ареш, автор взяв цю проблему од. шею 1з цшей свого дослщження. ЗдШснення, реал1за-щя зовшшньополггичних настанов через державно-правовий мехашзм, сшввщношення рол1 законодав-чо1 влади у формуванш 1 реал[зацп зовшшньо! полгги-ки е другою головною проблемою, що була у центр! уваги автора.
Автор намагався знайти новий, нетрадицшний шдхщ до вивчення широкого комплексу проблем, що стосу-ються складних, неоднозначних та школи досить про-тиречних взаемозв'язюв м!ж политичною системою, ек-страсощетальним середовищем \ зовшшньою полянкою США 1 СРСРI дшшов висновку, що елементи аме-рикансько! полггично! системи е важливими, проте не единими факторами, що визначили зовшшню полынку США. На противагу США в СРСР такий елемент радянсько! полггично! системи як комунютична паркя, в!ршше, ц кер1вш органи, був единим визначальним фактором формування зовшшньо! полггики.
Проведений автором робота анал!з дозволив виявити специфику детермшаци американсько! зовшшньо! политики нащональними та гуманггарними штересами США, а радянсько! — класовими та щеолопчними ¡нте-ресами КПРС. Автор дослщив роль КПРС у форму-ванш зовшшньо! полкики СРСР, виявив специфжу функщонування його формальних зовшшньополкич-них органов.
На думку автора такий комплексний пор1вняльний анашз формування ! реал1зацп американсько! 1 радянсько! зовшшньо! полкики дозволяе краще зрозумгти деяи принцишальш особливосп поведшки США ! СРСР на М1Жнароднш арен!.
МЕТОДОЛОГ1ЯI МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ме-хашзму формування I реашзацн зовшшньо! полкики США I СРСР базуеться на Д1алектичнш модел1 дШсносп а полягае у видшенш того, що е найсуттевшшм 1 основ-ним для ке! чи шшо! системи. Автор застосував таю загальш та спещальнонауков1 методи як анатпз та синтез, формально-лопчний, системно-функщональний, статистичний, юторико-правовий, лопчний метод, метод прогнозування та шил.
У дисертаци використано як метод системний анал}з, суть якого полягае у цшсному сприйнягп об'екта дос-лщження I всеб1чному анал1з1 зв'язив М1Ж окремими
елементами у рамках широкого шлого. У дослщженш рол! поведшки окремих груп населения та оаб при фор-муванш [ реал!зацп американсько! \ радянсько! зовшш-ньо! полп~ики автор використовував б1хейвористський метод.
Особливютю пор1вняльного методу, яким користувався автор, е те, що вш дозволив установите як под!бшсть, так 1 р!зницю у мехашзм! формування 1 реал1заца зовш-шньо1 потптики США 1 СРСР.
НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ.
Наукова новизна робота визначаеться тим, що в шй на принцишально новш, широкш документальшй баз! вперше проанал!зовано зовшшш функцп держав США 1 СРСР, вивчено у комплекс! вплив штрасощетального середовища на формування американсько! \ радянсько! зовшшньо! политики, процес п политичного формування ! державно-правовий механ!зм реал!заци, зроблено важлив! теоретичш висновки.
У дисертацп висунуто ряд положень, як! е новими можливо, полем!чними по вщношенню до деяких уста-лених уявлень про характер зовшшшх функц!й буржуазно! \ сошал!стично! держави, особливост! рол1 еле-мент!в полгтично! системи ! зовн!шнього середовища у процес! формування зовшшньо! политики США! СРСР, виключну роль КПРС у формуванш радянсько! зовшшньо! пол!тики, сшввщношення рол! законодавчо! \ ви-конавчо! влад у формуванн! американсько! зовшшньо! пол!тики, формальну роль радянських зовшшньопол!-тичних орган!в у формуванн! полтгси СРСР, про кла-сову суть вищих оргашв влади I управлшня СРСР. I, накшець, наукова новизна визначаеться введениям у в!тчизняну юторико-правову науку нових терм!н!в, а також деяких рашше не використовуваних джерел \ фактичного матер!алу, осягнуто значне коло проблем, як! до цього часу не розроблялись шторико-правовою ! вс!ма пол!тико-юридичними науками або ж вивчеш. у явно недостатнш м!рь
Проведене дослщження дало можливкть авторов! сформулювати [ обгрунтувати висновки, яю виносять-ся на захист:
— зовшшш функщ! держави США полягали у захист нацюнальних штереав, тод1 як зовшшш функци держави СРСР — у захисп штереав класу номенклатури;
— функци розширення 1 захисту нацюнальних ¡нте-рес1в США здШснювались головним чином ненасиль-ницькими засобами, а СРСР — силовими;
— еволюцшна демократизащя американсько! пол!тич-но! системи сприяла появ1 нових зовшшшх функщй держави США гумаштарного характеру, тод1 як так! функци у держави СРСР з'явились тшьки на початку перебудови;
— участь у процеа формування зовшшньо! полгсики США брали ус! елементи американськоТ полггично! системи, у Радянському Союз! - тшьки комушстична парля в особ! и центральних партшних орган!в;
— американське !нтрасоц!етальне середовище, що виз-начало зовн!шню пол ¡тику США, формувалось не тшьки елементами полггично! системи, але й засобами масо-вох шформацп; воно формувалось також пщ впливом громадських щеал!в ! норм морал!;
— радянське !нтрасоц!етальне середовище формувалось виключно класом номенклатури, який розробляв ! впроваджував у життя ще!', зафжсоваш у програм! ко-мун!стично! партп та шших партшних документах;
— екстрасощетальне середовище, яке впливало на характер зовшшньо! пол^ики США ! СРСР, формувалось головним чином зовшшньою полай кою двох держав;
— американська полггична система забезпечувала участь у формуванн! зовшшньо! полгшки кра'ши р!зно-ман!тним верствам населения; радянська полггична система — тшоки класов! номенклатури;
— у Сполучених Штатах створення, структурна побу-дова ! регламентащя функцюнування зовшшньопол!-
тичних оргашв держави здшснювались на баз1 Консти-туцй та законодавчих агав конгресу;
— створення, структура г функцюнування зовшшньо-полгтичних оргашв радянсько! держави здШснювались вольовим р1шенням центральних партшних оргашв;
— принцип «розподшу влад», який у США перетво-рився у систему «стримувань 1 противаг» був реальним йехашзмом через який не тгльки захищались нацюнальш штереси краши, але й забезпечувалась можливклъ р1зно-маштним верствам сусшльства здшснювати вплив на формування зовшшньоТ пол ¡тики; у Радянському Союз! принцип «розподшу влад» був вщсутшй, осюльки вся повнота влади концентрувалась у руках центральних партшних оргашв;
— зовшшньополпгичний мехашзм формування 1 реа-л1заца зовшшньо? пол ¡тики США включав як законо-давчу, так I виконавчу плки влади; в СРСР вш включав у першу черту центральш партшш органи \ в другу -державш зовшшньополггичш органи, головним чином сшкш;
— зовшшньополггичний мехашзм США за своею внут-р1шньою оргашзащею був мехашзмом державним, а за способом регламентаца — мехашзмом правовим;
— формування 1 реашзащя зовшшньо1 полггики СРСР здшснювалась поза Основним законом.
Практична щнщсть роботи полягае у тому, що результата дослщження мехашзму формування 1 реал1заца зовшшньоТ политики США 1 СРСР, факти, що мають у шй мюце, положения 1 висновкиможуть бути основою для вивчення мехашзму формування ! реагазаца зовшшньоТ полйики взагал1, що може бути щнним у робот1 зовшшньопол1тичних оргашв незалежноТ Украши. Ма-тер1али дисертаца можуть використовуватися в учбо-вому процеа при читанш курсу лекцш з ютора держави 1 права, теора держави 1 права, державного права та деяких шших галузей права. Це дослщження являе та-кож штерес для вс1х тих, хто цжавиться ¡стор1ею м1жна-
родних вщносин, механизмом формування I региизацп ЗОВШШНЬО! ПОЛГГИКИ.
Основш положения \ висновки дисертаца були предметом обговорення на республпсанських \ мжвуз1всь-ких наукових конференциях гпроблем зовшшньо! шш-тики США 1 СРСР. По тем1 дисертаца автором опубл1-коваш монографа, брошури, стагп загальним обсягом понад 40 друк.арк. Материала дисертаца використовую-ться в учбовому процес1 на юридичному факультета Кшвсысого ушверситету 1м. Тараса Шевченка.
СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертацм складаеться а всту-пу, трьох глав, висновюв та перелжу наукових джерел, використаних у процеа написания дисертаца. ЗМ1СТ РОБОТИ.
У встуш обгрунтовуеться актуальшсть теми дисертаць йного дослщження, мета, предмет 1 структура дослщ-ження, наукова новизна, методолопя 1 методика дослщження, практичне значения роботи, сформульоват положения, як! виносяться на захист.
У першШ глав1 дослщжуються зовншш функцй держав США I СРСР, зазначаеться, що вони найменш розроб-леш сустльними науками. Заруб1жш автори взагал1 не дослщжували зовшшш функцй* держави, а вказують тшьки на законодавчу, виконавчу 1 судову функцй, яю е не що шше, як основш форми здШснення функца держави.
Зовшшш функца держави не були об'ектом спещаль-ного дослщження. Недооцшка !х позначаеться майже на всЬс юридичних науках.
Зовшшш функца, являючись д!яльшстю одше! держави у взаемовщносинах з шшими державами, здцйсню-ються постШно 1 безперервно, мшяючи форми и дшль-носп. Тип держави визначае як внутршхш, так \ зовшшш функцй, надае !м сощально-полггичну визначешсть, яка проявляеться у практичнш внутршньополггичнш I зов-шшньополггичшй д1яльноси.
Внутршш1 зовшшш функца держави тюно взаемодь ють 1 виступають як елементи едино! системи. Змши,
що можуть вщбутися у зм1сп однМ 13 функцШ держа-ви, ведуть до змш \ в шшШ функци.
Автор дШшов висновку, що виникнення у Сполуче-них Штатах громадянського сусгальства, поява сощат-стично! системи держав, розвал колошально! системи вплинули на змшу зовшшн1х фунщй американсько! дер-жави. У основ! зовтшньоГ функци держави США зна-ходийся захист не вузько класових штереав, а ттереедв всього американського суспшьства та суспшьств шших кашталютичних краш. Поскшьки штереси вс1х верств американського суспшьства не завжди ствпадали, то держава виступала як арб1тр, анашзуючи, вщбираючи 1 враховуючи щ штереси 1 реал1зуючи 1х як основш нащональш штереси.
Формально основним принципом Радянського Союзу у вщносинах ¡з розвиненими кашт&тстичними кражами був принцип полгаки мирного спшснування, як форми класово! боротьби на м!жнародшй арен!. Практична реал1защя цього принципу через зовншшю поль тику пересл1дувала експорт революцп. Тому найголов-шшою зовншхньою функщею радянсько! держави було звуження, навггь, зншцення капггашстично! системи, намагання втягги шни краши у сощал!стичну систему господарювання, здШснити територ1альну експан-сио 1 тим самим встановити панування класу номенк-латури у свгговому масштаб!.
Пор1вняльне дослщження зовшшшх функщй держав США 1 СРСР дозволяе автору зробити висновок, що вони були дааметрально протилежними.
Форми реал1заци зовшшшх функщй держав США 1 СРСР мало у чому вщизнялись. Вони подишються на вШськов11 мирш, яким вщповадають вШна 1 дипломаяя. М1ж цими двома формами реал1заци зовшшшх функщй держави кнуе пений зв'язок, оскшьки обида щ форми мають одну 1 ту ж основу, змшюють одна одну, слугують однШ мел — розширенню \ змщненню нащональних або класових позищй на м!жнародшй арен!.
Д1яльносп держави по реал1зацп зовшшшх функщй падпорядковано роботу майже вс^е! система и оргашв. Але IX роль у реал!заци 1161 чи шшо! зовшшньо! функцн не однакова. Одш з них безпосередньо беруть участь у реал1зацц зовшшшх функщй, шли опосередковано.
Дипломатия, наприклад, здшснюеться через органи зовшшн1х зносин, форми д!яльност1 яких проявляють-ся у заключенш мЬкнародних договор!в \ угод, учасп у робот! М1жнародних оргашзацш, веденш переговоров, обмш1 нотами, проведенш конгрес1в та конференщй, безпосередньому ведены переговоров, представництв! ваеТ краши. Дипломапя може бути вщкритою \ таем-ною $ е найважлив1шим засобом у здшсненш зовшшшх функщй держави.
Органи зовшшшх зносин подшяються на внутршнь-одержавш \ заруб1жш. У свою чергу внутрошньодержавш органи дшяться на конституцШш, права 1 повноважен-ня яких визначаеться конститущею, та конвенщйш, права \ повноваження яких випливають ¡з м1жнародних кон-венцШ. Норми м!жнародного права, що встановлюються за допомогою- дипломатп, також е важливим засобом досягнення зовшшньополггичних цшей т1е1 чи шшо! держави.
Заруб1жн1 органи дшяться на дипломатична (посольство, консульство, \iicii, атташат, представництва при м^жнародних оргашзащях) 1 недипломатичш (збройш сили, представники з питань торпвл!, науки, техшки, культури).
Дипломатична практика США 1 СРСР свщчить, що обшда краши використовували Тх вШськову, економ^ч-ну та науково-техшчну могутшсть. Проте у перюд теля друго! свгсово! вшни найважлив1шу роль у амери-канськш 1 радянсьюй дипломат» вдагравали полггичш засоби, як! е специф1чним шструментом мЬкнародних вщносин.
Сполучеш Штати використовували свш пол1тичний вплив на свпговш ареш для об'еднання вах антикому-
шстичних сил у коалщао, спрямовану проти Радянсь-кого Союзу та шших сощашстичиих краш; у свою черту, Радянський Союз прагнув об'еднати вс> антшмпер1-алгстичш сили проти США та шших каппашстичних краш. Якщо американська дипломами пщтримувала вшськово-еконохпчне та полггичне посилення краш Спшьного ринку та Япони, вважаючи, що вони можуть стати силою, що протистоиъ Радянському Союзу, то радянська дипломатия прагнула об'еднати сощалгстичш краши у таб1р, що протистопъ ¡мпер1алютичному на-ступов1, 1 залучити до цього протистояння краши, що звшьнилися вщ колошашзму, протипоставити !х каш-тал!стичним кражам.
Важливим засобом як американсько!, так i радянсь-ко1 дипломата у досягненш вищезгаданих цшей було членство США 1 СРСР в ООН та шших м1жнародних оргашзащях, наявшсть !х представництв за рубежей. Як американсыа, так 1 радянсыа посольства активно втручались у внутрииш справи шших краш.
Особливою формою дипломата США 1 СРСР була робота посадових оаб, 1х зовншшьополпмчних орган1в представниками заруб!жних держав, яких запрошували нанести в1зит, чи сам1 вщвщували шаа краши. Пщ час таких зустр1чей вщбувався обмш думками 1 узгоджува-лась полггика з певних питань, досягались конкретш ре-зультати, що фпссувались у спшьних комюшке та угодах.
Новим елементом американсько! дипломата стали з 1975 р. щор1чш зустр1ч1 кер1вниюв семи розвинених ка-шталютичних кра!н, на яких окр!м економ1чних питань розглядались питания 1 полггичш. Радянська дипломапя використовувала полггичш консультаци з керь вНиками краш Варшавського Договору та краш Ради економ1чно! взаемодопомоги.
Особливим засобом американсько! дипломата був та-кож вщкритий виклад президентом чи шшою посадо-вою особою погляду американського уряду на тс чи шил пода у свт, цшей \ нам1р1в Сполучених Штатов на
ипжнароднШ ареш. Формою оприлюднення були прес-конференцй, щоденш зустр1ч1 прес-секретар1в ¡з пред-ставниками преси, штерв'ю, виступи по радю та теле-баченню. Така форма створювала образ вщкритосп аме-риканськоТ дипломата, а тому й називали публ1чною дипломапею. Вона давала можливють залучати до учасп у зoвнiшньoпoлiтичнoмy процесл широм верстви населения, представляти американську зовшшню пол1тику як вираження вол1 всього американського народу.
Реакщя радянського кер1вництва на Т1 чи шип подй в свт викладалась у заявах Радянського Уряду та ТАРС. Ю.В.Андропов вдавався до заяв Генерального секретаря ЦК КПРС. Така форма пщкреслювала таемничють 1 непередбачешсть дШ радянського кер1вництва, вщрвашсть радянських правлячих кш вщ широких мае населения.
Як американська, так 1 радянська дипломатй викорис-товували для досягнення свохх цшей на м1жнароднш ареш переговори. Практика 1х ведения евщчить, що I США, 4 СРСР вели IX з позицй сили, особливо стосовно один одного, а Радянський Союз 1 по вщношенню до шших кра'хн. Обидв! краши при веден!« переговор1в вдавалиея до р!зномаштних машпуляцш та хитрогщв: штучному зв'язуванню питания, що обговорювалось з шшими, що не стояло на порядку денному переговор1в. Сполучеш Штата вдавалиея до передач! шформаци до преси з тим, щоб шдкршити свою позицш громадською думкою, до посилань на думку сенатор!в ! конгресмешв, або ж на позищю обох палат конгресу в дшому.
Якщо американсыа пол1тичш д1яч1 спирали диплома-ш на збройш сили \ економ1чний потенщал Сполуче-них Штапв, то радянсыа — головним чином на вшсько-вий потенщал СРСР. Не дивно, що серед функцш ра-дянсько! держави вшськова форма займала надзвичайне мгсце в реал1зацй зовшшьо! политики краши.
Формами реал1зацп вшськово! сили як засобу амери^ кансько! 1 радянсько! зовншшьо! полтгки були вшна,
загроза використання сили I устрашшня у досягненш зовшшнышолггичних цшей розглядалась у США! СРСР як важливий зааб забезпечення усп!ху дипломата. Отже, 1 американська, 1 радянська вШськов1 сили здШснюва-ли насильницьку \ психолого-полкичну функцн у зовшшшй пол!тищ США ! СРСР.
Окр1М вШськово! сили американська 1 радянська дипломата спиралися на економ1чну могутшсть сво!х кра'ш. У цьому вщношенш американська дипломатия перебу-вала у кращому становихщ, ан1ж радянська.
Автор дослщження дайшов висновку, що вагомим за-собом дипломата Сполучених Штакв були багатомшь-ярдш швестицп американського кашталу за рубежем, експорт наукомгстських технолопй, продукпв харчуван-ня, а також прившейоване становище американського долара на валютному ринку. 1з-за економ1чно\' слаб-косп СРСР радянська дипломакя не могла широко ко-ристуватися подабними засобами. Разом з тим, у робок зазначено, що фетишувати економ1чш фактори у зовшшнш пол!тищ СРСР 1 США було б помилково. 1х поведшка на м1жнароднШ арен! обумовлювалась не стшьки економшними, скшьки вШськово-полкичними та щеолопчними факторами. Особливо це стосуеться IX вщносин з крашами «гретього» свггу.
Дослщивши систему мехашзм1в впливу на формуван-ня зовшшньо! полкики Сполучених Штакв, автор дайшов висновку, що вона повшстю сшвпадае ¡з пол!-тичною оргашзащею американського суспшьства, тодд як у Радянському Союз! вона ствпадала частково.
Полггачна оргашзащя всякого суспшьства включае лише матер!альн! об'екти: державу, полггичш партн, р!зноман!тн! громадсько-полкичш об'еднання ! спшки. Полкичш щег, погляди, вчення, що нерозривно пов'я-заш !з пол!тичними установами, матер!ал!зуючись в них, не перетворюються у «матер!алып» об'екти, а тому не являються елементами полкично! оргашзаци суспшьства. Але вони разом ¡з елементами полггичноТ оргаш-
зацп створюють так зване штрасощетальне середовище, яке формуе \ детермщуе все полпгичне жиггя.
1нтрасощетальне середовище, у якому формувалась зовшшня паштика США, складалось насамперед пщ впливом досить численного стану американських ви-борщв, що е неоднорщним за своГм сощально-економь чним станом. Найважлившшй вплив на формування американсько! зовшшньоТ полггики здшснювали в першу чергу найзаможшпп верстви американського населения. У перюди полггичних криз сутгевий вплив на формування американсько"1 зовшшньо! полкики здойснював так званий «середшй клас», що включае американських фермер1в, чиновнигав, щтел!генщю та знач-ну частину робшшчого класу.
Важливими елементами американського ¡нтрасоще-тального середовища, що впливали на формування американском зовшшньо! полггики, була громадська думка, мораль та суспшьш щеали.
У цшому автор дШшов висновку, що ¡нтрасощеталь-не середовище, яке розвивалось на демократична принципах I загальнолюдських нормах морал11 етики, фор-мувало вщповщну як внутршню, так 1 зовшшню поль тику США.
Осюльки у Радянському Союз! юнував, на думку автора, тоталтарно-феодальний комушзм, то вш 1 визначав усе штрасощетальне середовище у якому формувалась радянська зовшшня пол кика. Головною ознакою ра-дянського тоталитаризму була поява у суспшьств! нового пануючого класу - номенклатури, тобто, полпбюрократи, яка владарювала в ус1х сферах житгя суспшьства. 1сну-вання тоталкарно-феодального комушзму було можли-ве ¡з-за наявносп особливо! оргашзаци — комушстич-но? партй, якШ вдалося щеолопчно нейтрал1зувати { до певно! м1ри примирити ¿з реальним сощал1змом та його «цшностями» основну масу населения, мобшзува-ти сощальне захоплення ним значно! частини робггнюав та сшьських акпшспв, вщакти будь-яке шакшомислен-
ня, створити економ1чну 1 духовну пустелю.
Тотал1таризм у Радянському Союз! не передбачав шя-ко! опозици, ш легально!, ш приховано!, не допускав шякого шакшомислення, шяких вцщшав у «червоно-му» свггосприйнятп. Вш вимагав вад громадян не па-сивно!, а активно! покори, тобто усвщомлення свого духовного рабства як вищо! форми «демократа».
Радянська номенклатура проявляла глибоку ворожсть до шших сощальних груп населения у середин! кра!ни, а також до зовшшнього свггуДншо! сощально-економь чно! системи, як ворожо! !й сили. Своею замкнешстю номенклатура породжувала змовницьке мислення, по-стшно перебувала у страс! за свое !снування. Номенклатура прагнула до зростання свое! влади не тольки у Радянському Союз1, але й за його межами. А досягти цього вона могла через експансно, поширення свое! влади на шни краши. Коли номенклатура проголошувала за мету перемогу сощал1зму у свгговому масштаба, то вона мала на уваз1 встановлення свого свггового пану-вання. Розумпочи економ!чну вщсталють! неконкурен-тоздатн!сть свое! сощально-економ1чноТ системи, номенклатура у зовшшнш полггищ робшха ставку на силу. Звщси й постШно силовий тиск у м!жнародних вщно-синах та атомний шантаж кра!н Заходу.
У робо-п зроблено висновок про те, що радянське штрасощетальне середовище формувалося класом но-менклатури, тобто воно мало класовий характер ! за-безпечувало проведения експансюшстсько! зовшшньо! пол1тики \ гонку озброень. На противагу СРСР амери-канське штрасощетальне середовище формували не ■пльки елементи американсько! пол!тично! системи, але й громадсыа щеали 1 норми морал!. У цьому криються коршня ус1е! зовшшньо! полкики Сполучених Штатов. Якщо радянська зовшшня полггика мала класовий характер, то американська - нащональний.
У робото дослщжено також вплив екстрасощетально-го середовища на формування американсько! \ радянсь-
ко1 зовшшньо! полггики. Екстрасощетальне середови-ще формувалося пщ впливом зовшшньо! полггики як США, так 1СРСР, а також розвинених кашталгстичних кра!н та крахн «третього» свггу. Дослщивши характер зовшшньо! полггики США 1 СРСР у перюд шсля друго! свггово! вшни, автор дШшоввисновку, що у виникненш «холодно!» В1йни та и культивуванш винш були обидв1 кра'х'ни. Являючись найактившшими суб'ектами гмжна-родних вщносин Сполучеш Штати 1 Радянський Союз прагнули змшити у найбшьш сприятливому для себе напрямку екстрасощетальне середовище. Тому екстрасощетальне середовище не було статичним, воно посп-йно змшювалось. Якщо Сполучеш Штати пристосову-вали форми I методи проведения свое! зовшшньо! поль тики до змшюваного екстрасощетального середовища, то форми 1 методи зовшшньо! полггики Радянського Союзу залишались незмшними. Автор робота дшшов висновку, що характер зовшшньо! полггики США I СРСР не був простою реакщею на екстрасощетальне середовище. Обидвх кра'ши прагнули впливати на роз-виток екстрасощетального середовища у вигщному для них напрямь
У друпй глав! дисертацн дослщжено полггичний ме-хашзм формування зовшшньо! полггики США 1 СРСР.
Найактившшим чином на формування зовшшньо! пол ¡тики США 1 СРСР впливала Сукупнхсть досить складних внутралшх чинниюв. Одш з них впливали на процес формування зовшшньо! полггики обох крахн без-посередньо через хх полггичну систему, перш за все через державу, ¡нцд — через пром1жковх ланки. Зокрема, одним ¡з полггичних фактор1в, що впливав на формування х проведения зовшшньо! полп-ики як США, так 1 СРСР були змши у сощально-класовш структур} !х суспшьств. Окр1м пашвних верств населения, яю здшснюють основний вплив на формування зовшшньо! полггики, вй шил прошарки також привносили в„ не! сво! ¡нтереси, здшснювали свш вплив на полхтичну
систему.
Класовь сощальш сили, яи е основним чинником, що здШснюе вплив на формування зовшшньо! полкики держав, диоть через певш громадсько-полкичш оргашзаци, групи тиску, профспшки та шип елементи штрасощетального середовища.
Вивчення впливу парки на формування зовшшньо! полкики американсько! \ радянсько! держав було одним з головних заддань автора дослщження.
Оргашзуючою силою, що надавала 1 надае можливють вс1м верствам населения США брати участь у форму-ванш \ здШсненш зовшшньо! поЛкики краши, е аме-риканська двопаркйна система. Основними функщя-ми буржуазних паркй США е: функщя представництва штерес1в певних верств населения; функщя зв'язуючо! ланки м1ж р1зними верствами населения 1 державним апаратом; функщя засобу боротьби за державну владу; функц1я формування 1 проведения у життя полкичного курсу в штересах певно! частини населения та пшп.
Функщя знаряддя боротьби буржуазних полкичних паркй США за державну владу проявляеться перш за все у висуненш кандидакв на посаду президента, у по-новленш правлячо! елки. Головним у д1яльноск консервативно! 1 демократично! паркй е завоювання ! ут-римання влади.
Д1яльшсть полкичних паркй США регламентуеться як на мгсцевому, так \ на федеральному р1внях. У робок дослщжено нормативно-правов1 акти, що регла-ментують д1яльшсть полкичних паркй 1 зазначено, що це вело до пщвищення !х сгабшьноск 1 ефективноск, змщнювало !х внутршню оргашзовашсть, розвивало правову базу для закр1плення двопаркйно! системи у структур! полкично! оргашзаци американського сусш-льства.
У дисертацШшй робок дано неоднозначну оцшку впливу республ!кансько!! демократично! паркй на аме-риканське полкичне житгя. Д!яльшсть паркй набула
важливого полкико-юридичного аспекту, поскшьки су-перництво демократично! 1 республжансько! партш за владу стало одним ¡з виршальних чинниюв, що впли-вае на характер полкико-правових взаемовщносин президента ! конгреса, на практику застосування диочих конституцшних принцишв 1 норм, що регулюють дояльшсть президента I конгресу у питаниях зовшш-ньо! полкики I тлумачення цих норм Верховним Судом.
Певне дистанщювання зовшшньо! полкики вщ проблем внутршньо! визначають специф1чш форми участа парий американського суспшьства у формуванш тих або шших аспекта.
Питания зовшшньо! полкики, як показав анал1з д1яль-носп партш, займають важливе м1сце у !х взаемнш бо-ротьб! особливо пщ час виборчих компашй. Але зовш-шньополкичну платформу висувають не партп, а Г! кандидата, а партп лише пщтримують и.
Автор робота дшшов висновку, що суть двопартшно! системи полягае у тому, що вона дае можливють аме-риканському суспшьству уникати серйозних полкич-них криз, вщграе роль альтернативи 1 противаги у бо-ротьб1 за владу м1ж р1зними трупами за штересами, пщтримуе мир ! спокш у суспшьствь
Структура республ!кансько! 1 демократично! партш надзвичайно децентрал1зована, а тому роль !х у кер1в-ництв1 органами влади 1 управлшня е незначною. Президент 1 законодавщ керуються у свош Д1ЯЛЬност1 не партшними програмами /вони вщсутш/, а власним ро-зумшням тих або шших питань, полкичними I еконо-м1чними ¡нтересами сво!х виборщв.
Разом з тим автор звернув увагу на те, що у США вживалось заход ¡в для посилення партшного впливу на законодавчий 1 виконадавчий органи через встановлення контакпз партШних функционеров з обраними на посаду особами. Гснування так звано! «здобичЬ державних адмшютративних посад у результат! перемоги на пре-
зидентських виборах, також давала можливють пари-йним функцюнерам, у випадку ix призначення на ви-соку державну посаду, брати безпосередню участь у ви-робленш i втшенн! у життя окремих зовшшньополггич-них програм.
Автор роботи дшшов висновку, що Hi демократична, Hi республканська парта не беругь безпосередньо!' учаси у формуванш зовшшньо! политики краши або у державному управлшш. ix функцн зводились головним чином до залучення того чи шшого кандидата на ви-борну посаду голоав виборщв.
Комушстична пария Радянського Союзу пар-лею, тоб-то громадською оргашзащею, була номшально. Бона була одшею i3 р1зновидностей державного мехашзма, точшше, голою владою, що трималася виключно на насшии. Знищивши шсля захоплення влади у Poci'i ос-танню опозицшну парию — партш л!вих ecepie, кому-Hicra знищували i свою парию. Поняття «пария» вщц-ляе полггичний рух, який icHye поряд з шшими рухами i взаемодое з ними.
Автор робота ставив за мету дослщити не стшьки фор-мальну оргашзащйно-струкгурну побудову КПРС — у цьому не було потреби, осюльки и структурна побудо-ва вщома широкому загалу — скшьки й вплив на фор-мування радянсько! зовшшньоТ полп-ики у пор1вняль-ному контексп з буржуазними париями США.
Комушстична парня Радянського Союзу перетворила радянсыа органи влади i управлшня у знаряддя бо-ротьби за встановлення i змщнення держави диктатури пролетар1ату, а по cyri, диктатури BepxiBKH партн. Iepapxi4Hi структури, величезний апарат, велиы MaTepi-aльнi ресурси перетворили парию, Bipmme не саму парию, а н правлячу верх1вку, у структуру номер один у всьому державному мехашзмь
До прийняття Конституцп СРСР 1977 р. д1яльшсть КПРС ншкими законодавчими актами не регулювалась. У стати шосий Конституцй КПРС йменувалась як «ке-
р!вна I спрямовуюча сила радянського сусшльства», як «ядро» полпично!' системи, вах державних \ громадсь-ких оргашзацШ, що поспйно визначае «лшно» внутрь шньо1 ! зовшшньог пол1тики» краши. Функцм КПРС, що були закршлеш Конститущею, були по суп функциями, що притаманш держав!. Ц! функцй КПРС здшсню-вала з самого початку приходу до влади. Зовшшшм про-явом едносп вищих партШних г державних оргашв були так зван! постанови ЦК КПРС ! Ради Мш1стр!в СРСР.
Ви1Щ державн! органи влади ! управлшня СРСР — Верховна Рада, Рада Мш!стр!в, мМстерства, судов! органи, прокуратура були всього-навсього продовженням центральних оргашв КПРС — Пленум!в ЦК, Полггбю-ро! Секретар!ату ЦК КПРС. На партшних з'Тздах! кон-ференщях визначалася генеральна лшя партй у внутр!шшй ! зовшшшй пол!тиц! краши \ обиралися члени Полибюро, Секретар!ату ЦК ! ЦК КПРС.
Центральш партШш органи мали монополда на фор-мування кадрового складу вищих державних оргашв влади ! управлшня. Зам!щення ус!х посад у зовшшньополь тичних державних органах зд!йснювалось ранениям, що приймалося вщповщними центральними парт!йними органами. Формування м!сцевих оргашв влади ! управ-л!ння, судових оргашв, прокуратури також було номенклатурою вщповщних партШних оргашв.
КПРС, маючи власш центральн! ! м!сцев! органи у вигляд! партШних комгсетсв, здШснювала через них контроль ! керГвництво вищими! мюцевими органами державно? влади ! управления, суду, прокуратури.
Р!шення, як вищих центральних партшних оргашв, так \ мюцевих орган!в з будь-яких питань сощально-економ!чного! пол!тичного житгя краши, а також вка-з1в'ки партШних функщонер!в, були обов'язковими для виконання уама як державними органами, так ! гро-мадськими оргашзащями. Маючи св!й власний апарат насилля, що у р!зн1 роки йменувався надзвичайна комь с!я, ОДПУ, НКВС, КДБ, партая вдавалася стосовно
непоюрних чи шакшодумаючих до репрес|й.
Розгалужена сггка паркйних оргашзацШ комитетами, бюро, секретарями, завщуючими вцщшами, 1х заступниками, шструкторами породила партшну елку, яка за свош сощальним 1 полкичним становищем у ¡ерарх1чнш номенклатурнШ побудов! знаходилася на вищих схщцях по вщношенню до державних 1 господарських номенк-латурниюв. У сукупносп вони становили пан!вний клас радянського сусшльства.
У дисертацй зазначаегься, що зовшшня политика кра!-ни випливае 1з внутршньш полкики пашвного класу, вона е проявом на м!жнароднш ареш сук полкичного режиму кра'ши, КПРС, йменуючи себе паркею робгг-ничого класу, не захищала його штереси. Бона служила не робтшчому класов1, а ще!' збереження влади но-менклатури для продовження у свковому масштаб! ко-мунютичного експерименту, створення 1 змщнення свгговш системи сощал1зму, встановлення панування класу номенклатури у свковому масштаб!.
Комушстича парт!я через сво! центральн! органи не тшьки формувала зовншшю полкику кра'ши, але й без-посередньо здшснювала и у багатьох випадках. Теоре-тичне обгрунтування напрям1в розвитку зовшшньо! полкики зд!йснювалось вождями та вищими партшни-ми органами. Як основш напрями зовшшньо! полкики парт», так \ форми ! методи п реашзацп були об-грунтоваш! розроблен! В.1.Леншим.
Зовшшня пол!тика, яку проводила комун!стична партм, була нахабно-агресивною ! лицем!рною. Про-водячи у середин! кра'ши полкику, спрямовану на зни-щення нацш, на м!жнароднШ арен1 комун!стична паркя демонструвала пщтримку нац!й на самовизначення, вбачаючи у нащонально-визвольному рус! свого союзника у боротьб! з крашами Заходу.
Анал!з матер1алу показуе, що комушстична паркя ко-ристувалася монопольним правом у формуванн!! реал-¡зацп радянсько! зовшшньо!' полкики. 3 цього монопо-
л1зму випливала сильна сторона радянсько! зовшшньо! полкики — и плановють.
Планування радянсько! зовнииньо? полкики здшсню-валось у ЦК КПРС, зокрема, у мЬкнародному, оборонному, щеолопчному, державно-правовому та шших його вщщлах. Воно було досить складним, багатоступеневим 1 ор!ентувалося на думки розноманкних номенклатур-них юл, у першу черту у Поли-бюро 1 апарап Секретар-\хту ЦК, I враховувало думки вюьково-промислового комплексу, КДБ, пропозици мшгстерства закордонних справ, мшгстерства зовшшньо! торпвл1, мппстерства зовшшшх економ1чних зв'язюв та шших мшктерств, 1, що особливо важливо, ршень партшних з'!зд1в, кон-ференцш I пленум1в ЦК, а також кер1вниив заруб1ж-них комунгстичних I робггничих партШ. Складшсть планування зовшшньо! полкики свщчить, що вона фор-мувалась не за велшням якоУсь осбби або групи ос1б, а у вщповщносп13 штересами всього класу номенклатури.
Автор робота дШшов висновку, що якщо буржуазно партп США лише опосередковано могли впливати на формування американсько! зовшшныл полкики, то КПРС користувалася монопольним правом формування навкь, реал1заци зовншшьо! полкики СРСР.
У робот1 дослцркено роль р1зномаштних громадських, релшйних та шших оргашзацШ I груп за штересами у формуванш зовшшньоУ полкики США 1 СРСР. Автор дШшов висновку, що створення у Сполучених Штатах р1зномаштних оргашзацш було добровшьною справою громадян, в той час як у Радянському Союз1 вони ство-рювалися'за ¡шщативою партшних оргашв 1 членство в них було добровшьно-примусовим. Процес виникнен-ня 'г функцюнування р1зноманкних оргашзацш визна-чав 1х мосце вщповщно у американсыай \ радянсыай полкичшй системах, а, значить, 11х роль у формуванш зовшшньо! полкики США 1 СРСР.
У Радянському Сокш створювались \ функщонували лише -л громадсьм оргашзацп, що перебували пщ без-
посередшм контролем 1 кер1вництвом партшних структур. У багатьох випадках так! оргашзацп були пбридом з ознаками державно! структури I громадсько! оргашзацп. 1х д1яльшсть, кадров! питания \ фшансування перебували пщ контролем апарату ЦК КПРС. Такими оргашзащями були Радянський комгеет солщарносп з кражами АзГ! \ Африки, Всесоюзне агенство з авторсь-ких прав та шин. Уся оргашзацШна робота в них вела-ся апаратом спецфункцюнер^в, що затверджувались на вщповщш посади Секретарттом ЦК КПРС. За кордоном вони пщтримували зв'язки ¿з спорщненими орган-¿защями, париями 1 урядами, здшснювали фшансуван-ня !х дояльносто, постачали зброю р!зномаштним загонам нацюнально-визвольного руху.
Пбридом державно! структури I громадсько! оргашзацп були 1 радянсыа профспшки. Посада кшв проф-спшкових комитетов ус1х р1вшв була номенклатурою вщповщних партшних компотв. Профспшки брали без-посередню участь у здшсненш радянсько! зовшшньо! полггики за вказ1вкою Полггбюро або Секретар1ату ЦК КПРС. Вони надавали фшансову та ¡ншу пщтримку за-руб!жним профспшкам пщ час страйюв.
У робой дослщжено роль американських профспшок у формуванш зовшшньо! полтнси США. Профспшки тут здшснювали свШ вплив на формування американсь-ко! зовшшньо! пол ¡тики, видшяючи певш суми грошей на пщтримку того або ¡ншого кандидата на посаду президента та члена конгресу, закликали сво!х члешв го-лосувати за певних кандидатов на виборш посади. Кер-¡вники американських профспшок неодноразово були членами делегацш США в ООН. Створюючи р1зно-маштш центри та шститути у кражах «третього» свггу, американсыа профспшки не ильки брали участь у формуванш, але й у реал1зацй зовшшньо! полггики США.
Специф1чну роль у досягненш зовшшньополггичних цшей радянсько! номенклатури вщгравала руська православна церква, яка була поставлена пщ парийний кон-
троль через органи КДБ. На мЬкнароднШ ареш вона захищала так зван! загальнодемократичш лозунги ко-мушстично! парта боротьби за мир, за розрядку мшна-родно! напруженоста, намагалася впливати на поведш-ку заруб ¡жнихцерков у випдному для партайного керь вництва напрямь
Особливу роль на формування американсько! зовш-шньо! пол^ики вццгравав притаманний тшьки амери-канськш пол!тичнШ систем! ¡нститут лобб!.
Надзвичайно важливу роль у формуванн! американсько! зовшшньо! политики вадграють засоби масово! ¡нформаца. Автор д!йшов висновку, що американсью засоби масово! ¡нформаца виконували подв!йну функ-цш: повщомляючи про та або !нш! пода у свт ! да уряду, вони впливали на формування громадсько! думки; у свою чергу громадська думка через засоби масово! ¡нформаца виходила назови! 1 тим самим впливала на формування! проведения зовшшньо! пол!тики кра!-ни. Зд!йснення цшеспрямованого впливу на громадсь-ку думку ускладнюеться тим, що американськ! засоби масово! ¡нформаца не лише формально, але й факгич-но незалежш.
1з монопола влади КПРС впливала ! а монопол!я на засоби масово!' ¡нформаца. Ус! газети, радю ! телеба-чення перебували пщ постайним контролем I кер!вниц-твом з боку вщповщних парт!йних комггетав. Матер1а-ли стосовно зовшшньополп'ичних питань надходили лише по каналах телеграфного агенства Радянського Союзу /ТАРС/ вщповщним чином препароваш. За ва роки перебування КПРС при влад! у радянських засо-бах масово! ¡нформаца не було жодного критичного матер!алу щодо зовшшньо! пол1тики Радянського Союзу. 6 пщстави Твердити, що радянськ! засоби масово! ¡нформаца були д1евим засобом формування такого ¡нтрасощетального середовища, яке б сприяло змщнен-ню позищй пашвного класу номенклатури.
У дисертащйшй робота дослщжено вплив вшськово-
промислового комплексу на формування як американсь-ко1, так I радянсько! зовшшньо! полкики. Автор робота визначив структуру вШськово-промислового комплексу обох краТн, його функщонування. Специф1чною особливгстю радянського вШськово-промислового комплексу було функщонування його на правах тшьово! економжи. Його успки базувались не на офщШних, а на секретних сгаттях бюджету кражи. На його розви-ток 1 функщонування видшялося стшьки кошкв I ре-сурив, скшьки вш мн поглинути. Якщо радянський вШськово-промисловий комплекс був строго окресле-ним утворенням, то американський не мав окреслених меж, вш поскйно змшювався \ являв собою по сук неформальний союз пщприемщв, що були зв'язаш з шйськовим б1знесом, з чиновниками державного апа-рату, а також р1зними шститутами 1 групами населения.
1нтереси американського вШськово-промислового комплексу не завжди ствпадали з штересами шших груп б1знесу I р1зних сощальних верств населения, що . по.ро]джувало протиречшсть \ непослщовшсть у прове-денш зовншшьо! полкики США в окремих репонах.
Анал1з д!яльноск американського вшськово-промис-лового комплексу, його зв'язив Ь р1зними структурами законодавчо! \ виконавчо! гшок влад свщчить, що вш був досить впливовою 1 вщносно самоскйною пол-кичною силою. Велика фшансова могутшсть, спро-можшсть впливати на стан економ1Чно!' кон'юктури, полкичного кшмату у всьому св1к давала йому мож-ливють вщгравати особливу роль при формуванш аме-рикансько! зовншшыи пол кики. Проте вш здшснював вплив на формування зовшшньо! полкики США лише опосередковано.
Радянський вШськово-промисловий комплекс не вщгравав яко!сь самостшно!' рол1 у формуванш зовш-шньо! поляки Радянського Союзу, поскшьки його ште-реси 1 ¡нтереси правлячо!" партШно! верх1вки повшстю сшвпадали, та \ сам вш поскйно перебував пщ контро-
лем 1 кер1вництвом партшно! номенклатури.
Радянський вШськово-промисловий комплекс почав проявляти самостшшсть 1 вплив на формування радянсь-ко'{ зовшшньоУ поляки у перюд появи «нового мис-лення» у середовииц радянського 1 партийного кер1в-ництва, коли воно тшло не переговори ¡з Сполучени-ми Штатами щодо заключения договор!в про обмеження стратепчних озброень 1 скорочення звичайних озброень у бврош. Вш намагався протидцяти американо-радянсь-кому зближенню 1 скороченню радянських ракетно-стратепчних 1 звичайних озброень.
У цшому, на думку автора, радянський вШськово-про-мисловий комплекс не здшснював самоспйного впли-ву на формування радянсько! зовншшьш полкики, хоча його окрем1 представники, входячи до вищого поличного кер1вництва краши, брали безпосередню участь не тшьки у формуванш зовшшньо'1 полкики, але й у и реал!защ1.
У третш глав! на основ1 анагнзу р1зноманкних документе 1 практики д1яльносп зовншшьополкичних оргашв США 1 СРСР дослщжено державно-правовий мехашзм формування 1 практику реал1зацп зовшшньоУ полкики двох краш.
Сукупшсть 1«евним чином оргашзованих I взаемод-1ючих державних оргашв, що беруть постшну участь у процеад розробки I здШснення тих або ¡нших зовн-¡шньополкичних ршень становить зовшшньополкич-ний мехашзм. Якщо у Сполучених Штатах зовшшнь-ополкичний мехашзм включав як законодавчий, так I виконавчий органи влади, то у Радянському Союз1, окр!м вказаних оргашв, вш включав ще й вини партШш органи.
Зовшшньополкичний мехашзм держави США е го-ловним структурним елементом политичного мехашзму зовшшшх зносин, найголовшшим шструментом забез-печення зовшшньополкичних потреб ! штереав аме-риканського суспшьства, який за своею внутр!шньою
оргашзащею е мехашзмом державним, а за способом регламентаци — мехашзмом правовим.
Зовншньошштичний мехашзм СРСР, будучи голов-ним шструментом забезпечення на м1жнародшй ареш штереав класу номенклатури, за дшутршньою оргаш-защею був мехашзмом партшно-державни^а за способом регламентаци — мехашзмом неправовим.
Характерною рисою зовшшньополггичних оргашв СРСР була 1х неформальнгсть; участь к у формуванш 1 проведенш зовншшьо? полкики не була закршлена 1 не регламентувалась ш конститущею, ш шшими зако-нодавчими актами; вони функцюнували на основ! практики, яка почала складатися ввдразу шсля захоплення влади в Роси комушстичною партсею. Розробка {прий-нятгя зовншшьополкичних рииень у Радянському Союз! здшснювались центральними партшними органами сва-вшьно, таемно ! досить вузьким колом номенклатур-ниюв. Усунення населения вщ учасп у формуванш зов-ншшьо! полкики краши дозволяло пашвному класов1 номенклатури проводити ц методами, притаманними тоталкарним режимам.
Поняття «формування 1 проведения зовшшньоТ под1-тики» сшввщноситься з поняттям «держава». Держава виступае нос1ем суверенкету, е формою 1 мехашзмом, що забезпечуе проведения зовшшньо1 полкики пашв-ного класу.
Суверенкет держави, який означае и повновладдя у територ!альних межах у Радянському Союз! було узур-повано комушстичною партсею, 1 практично реал1зу-вався через д1яльшсть оргашв 1 посадових оаб, що у законодавчому порядку не завжди були уповноважеш виступати вщ ¡меш держави.
Зовшшньополкичними органами комушстично! парти були Полкбюро I Секретар1ат ЦК КПРС. Щ органи роз-робляли основш напрями зовншшьог полкики Радянсь-кого Союзу 1 приймали ринення про шляхи 1 засоби й реал1заци. .Щяльнгсть 1х у законодавчому порядку не рег-
ламентувалась. Вони функцюнували на основ! практики, що склалася. Роль \ сила впливу на формування зов-шшньо! поляки того чи шшого члена Пол!тбюро або ЦК КПРС, эалежали вщ мкщя, яке вш займав у ¡ерарх1чшй структур! вищо! партШно! номенклатури.
В апара-п ЦК КПРС були вщцши, що займалися фор-муванням зовшшньо! пол«тики краши 1 подготовкою проектов рвдень для прийняття !х на Политбюро. Важ-ливу роль у цьому вдогравали таи вшдщи ЦК КПРС, як м1жнародний, оборонний, державно-правовий та ШЛИ.
Конститущя 1936 року законодавчо оформила кому-шстичний тоталггарний псевдопарламентаризм, юну-вання якого було пщтверджено 1 в Конституцй' 1977 р.
У вщповщносп з радянськими конститущями зовш-шньополп-ичними органами краши були двопалатна Верховна Рада 1 Рада Мш1стр1в, що складалася з вели-чезно! кшькосп мтстерств 1 вщомств. Найважлившш-ми серед них були м^шстерство закордонних справ, мгастерство оборони, комггет державно! безпеки, комитет ¡з зовшшньоеконом1чних зв'язюв, мш1стерство зовшшньо] торпвль Через формалым конститущйш зовн-шмьотшгичш органи здайснювалася реал1защя рныень, прийнятих центральними лартшними органами.
1снування радянських державних зовшшньополггач-них оргашв необхщне було номенклатур! для маску-вання тотал!тарно! суп режиму, для надання йому зовнипшх форм парламентаризму, схожих на т!, що ¡сну-вали у демократичних крашах Заходу.
Формування Верховно! Ради! ради Мшмщмв здШсню-валося пщ безпосередшм контролем 1 кер1вництвом ЦК КПРС. ЦК КПРС встановлював строки проведения ви-бор1в до Верховних Рад СРСР, союзних 1 автономних республш, а також мкцевих Рад. Представництво у Верховной Рада СРСР визначалось ЦК КПРС за партийною, сощальною, нацюнальною, статевою 1 вжовою ознака-ми. Кандидат у депутата до Верховно! Ради СРСР зат-
верджувався ЦК КПРС, \ у списки для таемного голог сування вносилося призвище тшьки одного кандидата. Депутата Верховно! Ради формально входили до р1зних галузевих ком1сш, але вони не даяли. Формально Верховна Рада складалася а двох палат — Ради Союзу I Ради Нащональностей, але засщання !х завжди проходило спшьно.
Голова Президи Верховно! Ради, голови Ради Союзу! Ради нащональностей формально обиралися на сесп Верховно! Ради за рекомендащею ради старшшин, а фактично вони були номенклатурою Пол1тбюро, так само, як ! посада Голови Ради Мшкэдмв, кер1вник1в мшкггерств 1 державних комггепв. Заступники м1шстр1в 1 гол!в дежавних комке-пв були номенклатурою Секре-тар1ату ЦК КПРС.
Президоя Верховно! Ради була органом не робочим, а показовим, так само як 1 Рада Мшнщнв була високо-поставденим розпорядчим 'г господарським органом. Ре-альними вищими законодавчими 1 виконавчими органами краши були Политбюро I Секретар1ат ЦК КПРС.
Вщносини м1ж Полггбюро 1 Секретар1атом ЦК КПРС були досить специф1чними, склалися ¡сторично \ зале-жали вщ того, хто засщав у цих органах: обраш ще за старого Генерального секретаря, чи -л, хто був обраний до Пол!тбюро ! Секретар!ату ЦК КПРС за допомогою нового.
У Секретар1ат1 ЦК КПРС кшувала визнана ¡ерарх1я. Тут був подш на Секретар1в, що були членами Политбюро, ! Секретар1в, що туди не входили. Статус Секретарив ретельнО враховувався при прийнягп р1шень, при розсиланш документ, у оргашзацц !х побутових умов, л!кування ! вщпочинку, особисто! охорони 1 тлн.
Виступ Генерального секретаря, або Секретаря — члена Полггбюро ретельно готувалися не окремими особами, ¡ндивщуально, а ус1м апаратом ЦК КПРС. Апарат ЦК КПРС вшгравав важливу роль не лише у пщго-товщ вистушв, але й у прннятп р'шенъ, пщготовщ заяв
¡з зовншшьопсштичних проблем. Вш також був органом у якому генерувалися 1 формувалися 1де1 з проблем зовшшньо! политики СРСР, ята поим виносилися Ге-неральним секретарем на вшщ партШш форуми — з'Тзди, конференцп, пленуми ЦК КПРС, 1 яю теля '¿х прийнятгя у вигляда ршень вщповщних центральних паркйних оргашв ставали обов'язковими для виконан-ня уама без виключення як партшними, так 1 радянсь-кими державними I господарськими органами уах р1вней.
Уа закони, укази або постанови формальних вищих оргашв влади I упарвлшня краши приймалися тшьки за рпленням вищих партШних оргашв. Рнпення про створення 1 структуру радянських зовншшьополкичних оргашв також приймалися вщповщними вищими парт-Шними органами.
У робок проанал1зовано роль окремих державних зов-шшньополкичних оргашв у проведенш зовшшньо! полкики Радянського Союзу. Найважлившу роль у цьому вццгравало мппстерство закордоних справ, яке формально здШснювало кер1вництво роботою радянських посольств, мюШ 1 представництв СРСР у м1жнародних оргашзащях.
РадянськГ посольства 1 представництва були дзерка-лом системи, яку вони представляли. Характерним для них була величезна юлыасть ствробдтниюв, що пере-бували у родинних стосунках ¡з високопоставленими парпйними або державними функщонерами. Послами призначали, як правило, кадрових дипломаттв. Але куль-тивувалася 1 практика призначення послами високопо-ставлених партШних функцюнер1в, що було своерщною винагородою за тривалу I сумлшну службу на вщповщнШ номенклатуршй посада.
У робок анал1зуються метода робота радянсько! дипломата, зазначаеться, що поведанка номенклатури на м1жнародшй арен! досить часто була котею п поведан-ки у середин! краТни. Автор анал1зуе д!яльшсть
мшютерств оборони 1 комитету державно! безпеки на мЬкнародшй ареш, вщзначае специф1чш методи 1 фор, ми реал1заци цими органами зовшшньополп-ичних партШних рииень.
На противагу СРСР формування 1 функщонування зовшшньополггичного механизму США визиачаеться перш за все нормами Конституци, що регламентують як суб'екпв зовшшньополггичного мехашзму, так 1 Тх компетенцию. Тому при долслщженш функщонування зовшшньополггичного мехашзму автор грунтовно про-анал1зував основи його побудови 1 джерела дальность
Конститущя США вщносить питания зовншшьо! шш-тики до компетенци федеральних оргашв. Там, де мова йде про зовшшньополггичт повноваження федеральних оргашв, Конституция детально !х не регламентуе, а обмежуеться встановленням загальних управоповнова-жуючих норм, що стосуються ЗОВШШНЬОПОЛ1ТИЧНО! даяльносп законодавчого 1 виконавчого оргашв.
У Конституци США немае специф1чних роздшв про зовшшш влади, не вживаеться таке понятгя \ в шших законодавчих актах. Поняття зовншшьо! влади являе еднють зовшшньошштично! компетенци I зовшшньо-полггично! даяльносп оргашв держави I матер1ал!зуеть-ся у р!зного роду !х зовшшньополп-ичних ддях, таких як заключения м1жнародних договор1в I угод, виршхення мЬкнародних проблем, пщтримання дипломатичних зносин 1 тдн. Зовншшя вдада е единим видом державно! дЛяльносп через яку забезпечуеться зв'язок дано! держави з шшими державами, а також м!жнародними оргёшзац1ями.
Ноыем законодавчо! влади США е конгрес, який скла-даеться з палати представник1в I сенату. Конгрес здШснюе оподаткування, позики, регулюе торпвлю з шоземними державами, випускае гроци, оголошуе вШну, формуе збройш сили 1 видшяе асигнування на !х утри-мання \ т.ш. У заключшй частиш роздшу 8 конституци сказано, що конгрес мае право приймати будь-яю за-
кони, ЯК1 необхщш для реал1зацп повноважень як самого конгресу, так 1 повноважень, наданих конститу-щею урядов1 у цшому, або ж окремому його вщомству чи посадовш особь
Хоча Конститущя шчого не говорить про комтсети конгресу, саме в них зосереджено всю роботу законо-давщв. У палата представнигав нараховуеться 22, а у сената - 16 комп"етав. У робота проанал1зовано структуру 1 функцюнування цих комгёетав.
Ноыем виконавчо! влади е президент 1 пщлеглий йому апарат, що складаеться ¡з Ради нащонально! безпеки, Адмш1стративно-бюджетного управлшня, Управлшня по розробщ по;птики, Управлшня науково-техшчно! тмитики, економ1чно\" ради, Управлшня спещального представника президента на торпвельних переговорах, Адмшютративного управлшня, Ради з якоста оточую-чого середовища, а також мшютерства \ адмшгстративш вщомства. Автор дисертацшно! роботи здШснив деталь-ний анал1з функшонування оргашв виконавчо! влади 1 дШшов висновку, що виявити суб'ектав, що приймають конкретш зовшшньополггичш р1шення, досить важко.
Окр1м законодавчо! 1 виконавчо! гшок влади зовшшньополггичш питания можуть бути в центр1 уваги судо-во! гшки влади. Верховний Суд США, закршивши за собою виключне право тлумачити Конституцш, став важливою политичною установою, що регулюе обсяг повноважень оргашв законодавчо! I виконавчо! гшок влади 1 взаемовщносин м1ж ними. Верховний Суд неодноразово втручався у спори мЬк конгресом I президентом з причин !х зовшшньополггачно! функци. 1з його ршень виведено, що ва зовшшньополггичш повнова-ження виконавчо! влади мають екстраконституцшний характер. При формуванш 1 проведенш зовшшньо! пол-ггики три конститущйш гшки влади США мають мож-ливють здШснювати вплив одна на одну 1 тим самим вдагравати роль стримуючого фактора.
Автор роботи дшшов висновку, що ш шляхом бук-
вального, ш шляхом розширеного тлумачення Основного закону неможливо визначити реальш повноважен-ня конгресу I президента у формуванш 1 проведенш американсько! зовшшньо! полкики.
Кер1вником зовшщньо1 полкики США е президент, повноваження якого досить значш 1 весь час розширю-вались. Законодавча влада у реальнш зовшшнш полЬ тищ вщграе другорядну роль. Позбавлений оргашв ре-ал1заци зовшшньо!' полкики конгрес не може брати участь у повсякденшй зовшшньополкичнш д1яльносп. Виконавча влада, а не конгрес користуеться 1 вама дже-релами шформацй ¡з зовншньополкичних питань. При проведенш зовшшньо! полкики досить часто не конгрес, а виконавча влада виступала ноаем сувернкету дер-жави. Але з середини 70-х роив конгрес почав вживати заход1в, щоб самому визначати зовшшньополкичний курс краши. Тому говорити про самостШшсть вико-навчо! влади у формуванш I проведенш зовшшньо! полкики було б помилковим. Конгрес США створював за-конодавчу базу для проведения зовшшньо! пол кики, здшснював контрольш функцц стосовно зовшшньопо-лкично! дiяльнocтi виконавчо! влади, виступав у якоеп мехашзму, що забезпечував практичний зв'язок поль тики внутр1шньо1 ¡з полкикою зовшшньою. Конгрес, встановлюючи у законах про бюджет асигнування на озброення, вшськову \ економ1чну допомогу заруб1ж-ним крашам, розвщку, дипломатичне представництво 1 глн., обмежуе можливосп виконавчо! влади маневру-вати при здшсненнД тих або шших зовншньополкичних акцш. Тим самим конгрес може корегувати урядо-вий зовшшньополкичний курс.
Проте на практищ виршальш повноваження перебу-вають у руках виконавчо! влади. Посиленню виконавчо! влади сприяла штенсифжащя м!жнародних зносин. Тому об'ем зовшшньополкично! компетенцп виконавчо! влади визначаеться не стшьки основним законом, скшьки реальною полкичною ситуащею. У середовиищ
законодавщв не завжди ¡снуе едшсть поглядев \ шдход!в у виршенш окремих зовшшньополкичних питань, I ви-конавча влада, будучи бшьш мобшьною, виправдовуе сво1 да швидким розвитком подш 1 секретшстю заход1в.
Анал1з практики формування ! проведения амери-кансько! зовшшньо! полкики показуе, що конгрес не мирився ¡з таким становищем. Протиборство двох плок влади призводило до пошуюв компромюу, до поступок, 1 у кшцевому пщсумку до сшвробкництва. У цшо-му конгрес корегував I модифкував пропонований ви-конавчою владою зовшшньополкичний курс, вносячи до нього сво! поправки. Така д!яльшсть конгресу ба-зуеться на основних конституцшно-правових принципах США, а саме: федерализму контрол! судових органов за бщловщшстю нормовстановлюючих аккв конституцй.
Анашз практики формування зовшшныл полкики Ра-дянського Союзу показуе, що виключну роль у цьому вццгравали випц партшш органи, а реал1защя паркйних зовшшньополкичних настанов здшснювалась як парт-¡йними, так 1 державними зовшшньополкичними органами. Характерним у реал1зацп радянсько! зовшшньо! полкики була поскйна I широка участь у цьому прочее! високопоставлених паркйних функцюнер!в, а та-кож оргашв комкету державно! безпеки та мшютер-ства оборони.
У цшому дослщження державно-правового мехашзму формування 1 реашзаци зовшшньо! полкики Сполуче-них Штакв дало авторов! можливкть зробити висно-вок про те, що зовшшньополкична шщиатива належала виконавчш влад!. Проте вона завжди д!яла у рамках закон!в, що приймались конгресом. Якщо вона праг-нула д!яти за Ух рамками, то конгрес через прийняк резолюцп, або через судов! органи змушував и д!яти у певному напрямь У свою чергу виконавча влада також зверталася до судових оргашв, щоб змусити конгрес д1яти у вщповщноск !з чинним законодавством. Принцип розподшу влад у цшому забезпечував формування!
проведения зовшшньо! полкики США у рамках Кон-ституцй та шших законодавчих актов в штересах не ок-ремо! групи або труп населения, а уае! американсько! суспшьно-полкично! I економ1чно! системи.
Формування зовшшньо! полкики Радянського Союзу здШснювалось виключно вищими партойними органами, а й реал1защя — як партойними, так 1 державними зовшшньополкичними органами. Формування 1 реаль защя зовшшньо! полкики СРСР здiйcнювaлиcь поза Основним законом в штересах класу номенклатури.
У висновках пщводяться пщсумки дослщження, заз-начаеться, що проведене автором дослщження мае тео-ретичне I практичне значения.
Найважлившшм е висновок про те, що зовшшш функцй держав США i СРСР постойно розширювали-ся, 1 у багатьох випадках мали риси, притаманш будь-якому типов1 держав. Поряд ¡з традицШно класичними функц1ями, такими як функщя по захисту свое! тери-торй, держави США \ СРСР виконували також спе-циф1чш зовшшш функцй. Так, держава СРСР постойно здшснювала функцй спрямоваш на змшнення ¡сную-чого суспшьно-полкичного ладу \ сощалгстичного способу виробництва; на розпалювання класово! боротьби у капкалктичних кра'шах; на пщтримку м1жнародного робкничого I комушстичного руху та нацюнально-виз-вольно! боротьби у крашах «третьего» евггу.
Держав1 США були притаманш функцй по захисту й суспшьно-полкичного ладу, а також ус1е'1 кашталютич-но! системи господарювання. Якщо зовшшш функцй держави СРСР були спрямоваш на захист штереав класу номенклатури, то зовшшш функцй держави США - на захист нацюнальних штереав.
Важливим е висновок про те, що функцй розширен-ня 1 захисту сфери впливу нацюнальних штереав США здшснювались головним чином ненасиьницькими методами, в той час як держава СРСР здшснювала сво! зовшшш функцй головним чином силовими методами.
Дослщжуючи полпичний процес формування зовш-шньо! пол^ики США 1 СРСР автор дшшов висновку про те, що у ньому брали участь ус! елементи амери-кансько! поллично! системи, тод1 як в СРСР тшьки ко-мушстична партая в особ! и центральних оргашв. Аме-риканське штрасощетальне середовище формувалось не тшьки елементами полггично! системи; воно формувалось пщ впливом громадських ¡деагпв 1 норм мораль Радянське штрасощетальне середовище формувалось класом номенклатури, який розробляв I впровадЖував у житгя ще!, зафшсоваш у програм1 комушстично! парта.
Пор1вняльний анал1з впливу елеменпв полггично! системи на формування зовшшньо! полынки США! СРСР дозволив дослщнику зробити науково-обгрунтоваш нео-днозначш висновки.
Американська полпична система, перебуваючи у по-стшному руа, забезпечувала участь у формуванш зовн-¡шньо! полггики кра'ши р5зномаштним верствам населения. Проте в окрем1 ¡сторичш перюди розвитку США певш сили об'еднуючись за ¡нтересами, прагнули здШснити вагомшшй вплив на формування американсь-ко! зовшшньо! полпики. Але коли такий вплив прояв-лявся, то в американському суспшьсга виникали кон-фронтацШш ситуаци 1 це не змушувало державш струк-тури при формуванш политики кра'ши враховувати ¡нте-реси решти елементт американсько! полггично! системи. Отже, полничний мехашзм формування американсько! зовшшньо! политики був досить складним, ба-гатоелементним, динам1чним, демократичним ! забез-печував формування американсько! зовшшньо! полпики, яка за свош характером була не класовою, а национальною.
Багатоелементного полтгчного мехашзму формування радянсько! зовшшньо! пол ¡тики не ¡снувало, оскшьки радянськй полиична система включала тшьки КПРС. 1нии елементи радянсько! полггично! системи — ВЛКСМ, профсшлки — створювали тшьки сприятливе
штрасощетальне середовище для даяльносп комунютич-но! парти, яка, виражаючи штереси пашвного класу но-менклатури, проводила агресивно-експансюшстську зовшшню поляку.
Анал1з суп 1 структури зовшшньополп'ичних оргашв США \ СРСР, а також систем прийняття зовшшньопо-лггичних ргшень дозволяе зробити таи важлив1 науко-во-обгрунтоваш висновки: у демократичней держав1 США створення, структурна побудова ! регламентащя функщонування зовншшьополггичних орган1в здШсню-вались на основ1 Конституци та законодавчих актсв конгресу; вища виконавча влада не могла самоспйно створювати зовшшньополпичш структури; прийняття 1 реашзащя зовншшьополггичних ринень здшснювались ус1ма зовншшьополггичними органами США, грунту-вались на правових 1 морально-етичних нормах; дояльшсть американських зовншшьополи-ичних оргашв була спрямована на захист нащональних штереав США.
Створення 1 функщонування зовшшньополггичних оргашв радянськоТ держави формально теж базувалася на Конституци СРСР та постановах радянського уряду, але фактично рилення про створення, структуру зовн-¡шньопол1тичних оргашв приймалося вщповщними цен-тральними парпйними органами; кадровий склад уск зовншшьополггичних оргашв СРСР був номенклатур-ною Политбюро 1 Апарату ЦК КПРС; планування зов-ншшьо! пoлiтики, прийняття ршень 1з питань зовшш-ньо1 полггики здШснювались вщповщними централь-ними партшними органами; проведения зовшшньо! полкики державними органами здшснювалось пщ ке-р1вництвом i контролем центральних оргашв пар™'; д1яльшсть зовшшньополггичних оргашв була спрямо-> вана на захист класових штереав номенклатури на м1жнароднш арен!.
Осктьки \ виконавча, г законодавча гшки влади США дхяли на м1жнароднш арен! в штересах всього амери-канського суспшьства, то для них було характерним
сшвробкництво ! взаемна пщтримка. Це проявлялось у тому, що конгрес як правило пщтримував доктрини 1 програми зовшшньополкично! д1яльноск президенкв, асигнуючи на !х реал!защю необхщш кошти, давав зго-ду на заключения М1Жнародних договор1в. У окрем1 пе-рюди у стосунках м1ж законодавчою 1 виконавчою гипсами влади виникали протир!ччя, яи проявлялись у до-сить гострш форм1, але не призводили до конфрон-тацп. Принцип «розподшу влад»; перетворившись у систему «стримувань 1 противаги», був не тшьки дшовим засобом захисту нацюнальних ¡нтерейв США, але й реа-льним механизмом через який р1зномаштш верстви аме-риканського населения могли здойснювати вплив на всю американську зовшшню полкику.
Анал13 практики державно-правового мехашзму фор-мування 1 проведения американсько! 1 радянсько! зов-шшньо? полпики дае можливють зробити висновок про те, що у США зовшшньополкичний мехашзм включав як законодавчу, так 1 виконавчу гшки влади, а в СРСР, у першу чергу, вш включав вииц партШш органи, I в другу — державш зовшшньополкичш органи, голов-ним чином, силовк У Сполучених Штатах зовшшньополкичний мехашзм за своею внутршньою оргашза-щею був мехашзмом державним, а за способом регла-ментаци — мехашзмом правовим; в СРСР за внуцмш-ньою оргашзащею вш був паркйно-державним, а за способом регламентацп — мехашзмом неправовим. Якщо у США поняття «формування 1 проведения зовш-шньо? полкики» сшввщносились з поняттям «держава», яка виступала нос1ем суверенкету 1 була формою 1 мехашзмом у забезпеченш проведения зовшшный полкики, то в СРСР це понятгя стввщносилось з поняттям «паркя», вицц органи якоТ формували \ проводили зовшшню полкику методами, притаманними тоталкар-ним режимам. Формування 1 реалдзащя зовшшньоТ поль тики СРСР здШснювалася поза Основним законом в штересах класу номенклатури.
Автор дШшов висновку, що дослщження мехашзму формування \ проведения зовшшньш полкики США 1 СРСР мае не тшьки теоретичне, але й практичне значения. Зараз в Украин йде процес полкичного обновления, удосконалюеться конституцШно-повноважний механизм вироблення 1 прийнятгя зовшшньополкич-них рилень. Вш передбачае демократичну процедуру вибору зовнш!ньополкично1 стратеги, формування оборонного бюджету, затвердження примату м1жнародно-го права як норми загальнолюдського бутгя. За цих умов необхщно використати досвщ створення 1 функцюну-вання кращих демократичних шститупв 1 традищй, як1 виробило людство, 1 врахувати негативний досвщ СРСР.
Основш положения дисертаци опубликовано у таких працях автора:
1. 1стор1я держави \ права зарубхжних кра'ш. Кш'в: «ВентурЬ, 1994, /9д.а./
2. Мехашзм формування I реал1зацп зовшшньо! полпики США 'I СРСР. Кш'в, 1993 /8,2 д.а./
3. Внешнняя политика США;.процесс формирования и механизм осуществления. Киев:, изд-во КГУ, 1989 / 5,02 д.а./
4. Процесс формирования и механизм осуществления политики США на Ближнем Востоке. Деп. в ИНИ-ОН АН СССР N 27472 от 26.02. 1986 /12 д.а./
5. Конституцшш основи формування 1 здойснення зов-шшньо1 политики США. Ки1'в: Знания, 1988 /2,5 д.а./
6. Держава I право в сучаснш ¡деолопчшй боротьбь КиГв: Знания, 1983 /2,5д.а./
7. Боротьба народ1в Близького Сходу проти неоколо-шатзму. Кш'в: Знания, 1973 /2,5 д.а./
8. Проти фальсиф1кацп Великого Жовтня. — Укра!-нський ¡сторичний журнал, N 10, 1975 /0,3 д.а. у сшвав-торств!/
9. Права 1 свободи у сощалютичному 1 буржуазному суспшьствь — В ¡сник КДУ. Юридичш науки, N 22,1981 /0,5 д.а./
Ю.Политика «открытых дверей» Египта. -Вопросы новой и новейшей истории, N 27, 1981 /0,4 д.а./
11.Военно-промышленный комплекс я его роль в формировании государственного аппарата, внешнеполитических концепций США. -Проблемы правоведения, N 43, 1982 /0,4 д.а./
12.Пщ ¡мпер1ашстичним контролем. — Трибуна лектора, N 7, 1984 /0,3 д.а./
13. Роль законодавчого, виконавчого та ¡нших оргашв { оргашзащй США у формуванш близькосхщно! полии-ки. -Вюник КДУ. Юридичш науки, N 25, 1984 /0,4 д.а./
14„ШваНський вузол. — Трибуна лектора, N 6, 1986 / 0, 2 д.а./
15. Роль буржуазных партий США в политическом механизме внешних сношений. — Проблемы правоведения, N 46,1986 /0,3 д.а./
16.Роль лобб1 в полггичному мехашзм1 формування полкики США на Близькому Сход к -Вгсник КДУ. Юридичш науки, N 27, 1986 /0,4 д.а./
17.Наукова неспроможшсть буржуазних концепцш ви-никнення! розвитку Радянсько! держави i права. Вюник КДУ. Юридичш науки, N 28, 1987 /0,5 д.а./
18.Процесс формирования, и механизм осуществления политики США на Ближнем Востоке. -Новая и новейшая история, N 33, 1987 /0,5 д.а./
19.Роль буржуазного государства в формировании и осуществлении внешней политики США. -Проблемы правоведения, N 49, 1988 /0,4 д.а./
20. Система «сдержек и противовесов» в механизме формирования и осуществления внешней политики США. -Проблемы правоведения, N 50, 1989 /0,4 д.а./
21.3овшшш функци сучасно! буржуазно! держави. -Вюник КДУ. Юридичш науки, N 31, 1990 /0,5 д.а./
22.Влияние экстрасоциетальной среды на формирование внешней политики США. -Новая и новейшая история, N 36, 1990 /0,5 д.а./
23.3овшшш функцп держави США \ зас1б 1х здшснен-ня. -Проблеми правознавства, N 51, 1990 /0,4 д.а./
24.Держава в полггичнш оргашзацп радянського сус-пшьства. -Вгсник КДУ. Сусшльно-полггичш науки, N 2, 1991 /0,4 д.а./
25.Влияние интрасоциетальной среды на формирование внешней политики США. -Вопросы новой и новейшей истории, N 33, 1992 /0,5 д.а./
Шевченко А.А. Механизм формирования и реализации внешней политики США и СССР /историко-юри-дическое сравнительное исследование/. Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1995 г.
Защищается 25 научных работ и рукопись диссертации, которые содержат исследование механизма формирования и реализации внешней политики США и СССР. Установлено, что механизм формирования внешней политики США включал различные элементы политической системы американского общества; в Советском Союзе он включал только центральные органы коммунистической партии. Реализация внешней политики США осуществлялась через внешнеполитические органы государства, а в Советском Союзе - через государственные и центральные партийные органы. Основные результаты диссертационного исследования нашли реализацию в публикациях диссертанта, а также в учебном процессе юридических вузов республики.
Shevchenko А.А. Mechanism of forming and realization of the foreign policy of the USA and the USSR (historical-juridical comparison investigation).
Dissertation for the scientific Doctor of Law Sciences competition degree on the speciality 12.00.01-Theory and history of state and law; history of political and law sciences. Kyiv University Named After Taras Shevchenko. Kyiv, 1995.
25 scientific works and thesis manuscript are defended. They contain the investigation of a mechanism of forming and realization of the foreign policy of the USA and the USSR. It has been determined that the mechanism of forming of the foreign policy of the USA included different elements of political system of american society and in the USSR it consisted of the central organs of the communists party. A realization of the foreign policy of the USA was
carrying out by the foreign organs of state and in the USSR by the central organs of party and state.
The main results of the ressearch have been published and also applied in the proceess of teaching. ^
KiMMOBi слова:
Держава, конститущя, розподш влад, политична система.
