АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Милиция западных областей Украины в 1945 - 1950 гг. (политико - правовой анализ деятельности)»
2 3 ОН
,*■ ні 8'»'*
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ .
На правах рукопису
ПОЛІКОВСЬКИЙ Микола Федорович
МІЛІЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ В 1945 - 1950 рр. . .
(політико-правовий аналіз діяльності) •
Спеціальність 12.00.01 - Теорія та історія держави і права;
■ . історія політичних та правових вчень;
філософія права .
Автореферат . дисертації на здобуття наукового ступеня, кандидата юридичних наук
Харків -1995
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі загальноправових дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ ' ■ .
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент ТИМЧЕНКО Анатолій Павлович
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
‘ Провідна організація - Львівський державний університет ім. Івана Франка
на засіданні спеціалізованої вченої ради К.02.24.01 в Університеті
ГОНЧАРЕНКО Володимир Дмитрович доктор юридичних та історичних наук БІЛАС Іван Григорович
Захист відбудеться
року о годині
внутрішніх справ за адресою: 310080, м. Харків, вул. 50-річчя СРСР, 27 -
■З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ
Автореферат розіслано
995 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук
В. Є. Кириченко
Актуальність теми дослідження. У' посттоталітарному перехідному періоді, в якому перебувають суспільство і держава, невідкладним і важливим, є розв'язання цілої низки державотворчих завдань, а саме: прийняття нової Конституції, реформування на демократичних засадах політичної системи, державного апарату, правоохоронних органів, в т.ч. й органів внутрішніх справ (ОВС), міліції. . . •
У процесі реорганізації міліції будемо насамперед досліджувати власне минуле, з метою раціонального розв'язання практичних питань. '
Перед українською юридичною наукою і, зокрема, історією держави та права постало широке коло проблем, які потребують. грунтовної теоретичної розробки.і вирішення, з огляду нате, що багато сторінок історії перекручено компартійною пропагандою, спаплюжено псевдоісториками або взагалі замовчувано, а на державному рівні відсутні історико-правові оцінки історичних подій та постатей. . . .
Одна з таких тем - висвітлення .утаємниченої історії органів внутрішніх справ, міліції тоталітарної доби. Щоб краще зрозуміти суть висунутої наукової проблеми, а також необхідність і шляхи реорганізації міліції, необхідно звернутись, лише схематично, до вузлових моментів історії радянської міліції. "•
Перші загони робітничої міліції (бойові дружини, Червона гвардія та ін.) виникли в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року. Вони були організовані Радами робітничих депутатів під керівництвом більшовиків. На терені України цим займалися авторитетні більшовики: на Донбасі - К. Є. Ворошилов, О. Я. Пархоменко, Д. І. Пономарьов, у Харкові - С. І. Покко, О. К. Сербиченко, Ю. Д. Тиняков, у Кисні
- А. В. Іванов, В. М. Довнар-Запольський та ін. .
Після жовтневого перевороту 1917 р. беззастережно :інищу-вплися залишки старого державного апарату, створювались
органи правопорядку "нового типу". Більшовицька партія н<і
- . ■ / ’
/
чолі з В.І.Леніним почала будівництво власних збройних сил і
• спеціальних органів, зокрема, Всеросійської надзвичайної комісії, міліції (militia лат. - військо), суду.
Для захисту новбї держави, переважно від внутрішніх ворогів,
за ініціативою Леніна 28 жовтня (10 листопада) 1917 р., комісаріат
внутрішніх справ прийняв постанову "Про робітничу міліцію",
на підставі якої, Ради робітничих і солдатських депутатів
формували на місцях загони міліції і керували їх діяльністю.
: Велику увагу створенню і розбудові міліції приділили й найближчі
поплічники "вождя” - Я.М.Свердлов, М.І.Калінін,
Ф.Е.Дзержинський, К.Є.Ворошилов та ін. ,
ft л . ..
З того часу міліцію, на всіх етапах розвитку радянської
держави, слід розглядати- як один з передових озброєних загонів комуністичної партії, спрямованих на виконання перш за все політичних завдань, тобто як. знаряддя реалізації її .політики, і як спеціальний воєнізований орган влади, макси-і мально наближений до армії, починаючи з одностроїв, спец-з'вань до статутів та правил внутрішнього розпорядку (ця тенденція зберігається в міліції й донині). •
Міліція вході.ла до складу або щільно співпрацювала з такими структурами, як НКВС, НКДБ, а пізніше - МВС, МДБ, КДБ. Безперечно, вона була невід'ємною складовою частиною каральних органів1 диктатури пролетаріату, а фактично, диктатури партійно-державної номенклатури (бюрократії), що складала струнку піраміду влади, на вершині якої, зокрема, в .аналізованому автором періоді, одноособово перебував дикта тор Сталін. •
Нелегким і драматичним був історичний шлях радянської міліції в Україні. З поширенням радянської системи на західноукраїнські землі міліція вписала в свої аннали чергові
'У дисертації також вживаються як рівнозначні такі категорії, як карально-репресивна система", "каральний апарат" тощо.
сторінки, багато з яких сповнені знущань, насильства, широкомасштабних репресій та терору проти місцевого населення і свідчень про залучення її до придушення національно- визвольного руху. ,
Загалом у величезному соціальному експерименті, який відбувався у відновленій за ленінським рецептом російській імперії і коштував народам багатомільйонних жертв, органам внутрішніх справ, міліції відводилось чільне місце. Історія людства не зафіксувала катаклізмів такого масштабу, що супроводжувались всеосяжним терором тоталітарної держави проти власного народу. . .
. Отже, з урахуванням вищесказаного, актуальність теми, дисертаційного дослідження/визначається: а) необхідністю всебічного, дослідження в історико-правовому аспекті суті і узагальнення практики радянської міліції, урахування цього досвіду у розбудові національної міліції; б) науковою.і практичною важливістю вивчення малодослідженої теми діяльності міліції західних областей України у післявоєнний період; в) значною роллю, яку відіграє сучасна українська міліція у забезпеченні прав громадян, законності, правопорядку, боротьбі із правопорушеннями, злочинністю, у гарантуванні стабільності і внутрішньої безпеки держави. (
Об'єктом дослідження є обумовлена пріоритетами повоєнного періоду державно-правова дійсність, яка визначала діяльність міліції, зокрема, на західноукраїнських землях. •
Предметом наукової розвідки є діяльність органів міліції західних областей України (політйко-правова спрямованість та правове регулювання) в період завершення їх становлення.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1945-1950 рр. і обумовлюються необхідністю поглиблення досліджень історії міліції західних областей України, започаткованих попередниками. В цей . період було прийнято, четвертий ([ІСірШІШ післявоєнний) п'ятирічний план відбудови і розвитку, народною
господарства СРСР на 1946 - 195.0 роки. В свою чергу Верховна РадаУРСР у серпні 1946 р, прийняла закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства УРСР на 1946 -1950 рр. як складову частину загальносоюзного плану. В результаті виконання висунутих завдань відбулись "революційні" політичні і соціально-економічні перетворення - західні області "органічно" увійшли в єдиний народногосподарський комплекс СРСР.
. Методологічну основу дисертації складають загальнонаукові, філософські методи, тобто системний, структурно-функціональний, діалектико-матеріалістичнйй, порівняльний та інші, а також принцип історизму, гуманістичні загальнолюдські і цивілізаційні підходи. . .
Джерельною базою дисертації послужили оригінальні та унікальні - архівні документи й матеріали, переважно вперше введені у науковий обіг. Вони мають найбільшу питиму вагу у дослідженні і виявлені у Державному архіві Російської Федерації .(ДА РФ), Російському центрі зберігання та вивчання документів новітньої-історії (РЦЗВДНІ), Державному архіві громадських об'єднань України (ДАГОУ), Архіві Головного інформаційного, бюро МВС Укр ,.їни{АГІБ МВС України), архіві інформаційного бюро УМВСУ у' Львівській області (АІБ УМВСУ у Львівській області). Особлива увага приділялась вивченню законів та підзаконних нормативних актів, відомчих актів - наказів, інструкцій, розпоряджень, Юридичний аналіз цих актів в історичному аспекті визначив історико-правовий характер пропонованої наукової розвідки.
• У дисертації використані загальнотеоретичні, правові, історичні та філософські ліоложення, сформульовані М.П.Драгомановим, Р.С.Мулукаевим, С.В.Біленком, О.Н. Ярми-шем, В.Д. Гончаренком, Л.О. Зайцевим, А.П.Тимченкпм,
В.С.Ічульчицьким, Ї.Г.Біласом, Т.Г.Гунчаком, Д.А.Волкогоновим, Р.О.Медведєвим, Д.А.Сахаровим та ін.
Мета і основні завдання дисертаційного дослідження. Ме-
гою дослідження є сііроба переважно на основі невідомих матеріалів українських і російських державних та відомчих ірхівів здійснити політико-правовий аналіз діяльності міліції у іеріод завершення її становлення в західних областях України.
Основні завдання дослідження полягають: а) у визначенні <іісця і’ролі міліції у поновленні (встановленні на Закарпатті) розбудові радянської державності у західних областях України;
5) в політико-правовому аналізі діяльності міліції; в) у вивченні >собливостей та основних напрямів діяльності міліції у ііслявоєнний період. ■
Ступінь розробленості наукової проблеми. Історія ОВС, ііліції як допоміжна, спеціальна дисципліна, складова частина :торії держави і права України, вимагає неупередженого та ослідовного дослідження, заповнення "білих плям", очищення ід фальсифікації та старих ідеологічних нашаруцань. исвітлення минулого українського народу, в т.ч.. й міліції, овинно здійснюватись з позицій, національної державності та б'єкіивізму, історизму. Глибокі наукові розвідки дослідників-атріотів із застосуванням нових підходів і відображенням йнопланової неоднозначної історичної дійсності вкрай потрібні (гспільству. Громадяни/ а серед них працівники правоохоронна органів, мають право на правдиву історичну інформацію, зна допоможе засвоїти героїчні і трагічні уроки історії, краще ) о зуміти сьогодення, заглянути в майбутнє. . .
Оглядаючи. літературу;' зазначимо, що перші публікації з шулого міліції лобачили світ у 20-ті роки. Відтак, історія ОВС іагалі не досліджувалась. Це була таємна, небажана і заборо-та для науковців тема. Фактично дослідження розгорнулись сля XX з'їзду КПРС, який дав першу оцінку "культу особи", і юдовжуються донині. Загалом процес написання історії міліції job і йде важко. поволі. Донедавна, навіть зібрані дослідниками ітеріали, висвітлювались однобічно, фрагментарно і ідеологізовано. До того ж, значна частина історіографії - . ■ ' - - : • / '
міліції й досі має обмежувальний гриф користування. Попри все минулому міліції присвячено чимало наукових праць^ які охоплюють різні періоди та регіони, звісно, вони писались з великодержавної точки зору.
Серед науковців, які зробили значний внесок у висвітлення історії міліції, слід назвати професорів Р.С.Мулукаєва, П.П.Михайленка, докторів юридичних наук С.В.Біленка, О.Я. Малигіна, Ї.Г.Біласа, кандидата юридичних наук А.П.Тимченка.
Разом з тим, діяльність міліції у західних областях України в історико-правовій літературі якщо й відображалась, то частково, але спеціально і всебічно не досліджувалась і не вивчалась. Щоправда є наукова розробка початкового періоду існування цих органів, яку здійснив І.Г.Білас'. У своїй праці він детально показав організацію і структуру органів міліції на західних теренах до 1945 р. включно. З огляду , на це автор "намагався розкрити передусім наступні зміни у структурі та правовій базі міліції у період до 1950 року. Разом з .тим, основна увага приділена політико-правовому аналізу діяльності міліції цього регіону. . ' , ' ' ' ‘
У зазначений період вона мала чимало особливостей і викликає значний пізнавальний інтерес у вчених, співробітників ОВС, широкого загалу, і, разом з тим, висвітлення її потребус очищення від міфів та ідеологічних стереотипів. Ще й сьогодні ця політико-правова, доволі специфічна тема складна для вив-чеііня, адже не всі архіви доступні для дослідників, багато
■ документів зникло під час "чисток" або ж зберігається й досі у недоступних "спецфондах", або ж опинилось за кордоном, в Росії. -
Запропонована дисертація вже в умовах національного ) державного відродження, сподіваємось, продовжить висвітлення
1 Дни.: Билас И.Г( Органы милиции в западных областях Украинской ССР в 1939 -1945 гг. (возникновение, структура, деятельность): Дис.... канд. юрид. наук. - М., 1989. ~ '
історії міліції західноукраїнського регіону і буде сприяти усуненню прогалин у науці.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі грунтовного аналізу переважно маловідомих архівних документів, нормативних актів, вперше в історико-правовому аспекті спеціально досліджені питання, пов'язані із завершенням становлення міліції у західноукраїнському регіоні. Міліція вперше характеризується як орган тоталітарної держави, з виразною карально-репресивною функцією, як знаряддя антинародного сталінського режиму, а також як адміністративний інститут. У зв'язку з вищевказаним на захист виносяться такі наукові положення та висновки: •
- періодизація етапів розвитку міліції західних областей
України, яка охоплює: ' • • '
а) виникнення органів міліції (1939 - 1941 рр.); • ,
б) поновлення діяльності міліції, створення міліції на Закарпатті
(1944 - І945 рр.); . . 1
в) завершення становлення міліції (1945 - 1950 рр.);
. г) подальший розвиток органів міліції (1951 'та наступні роки);
- положення про те, що міліція діяла в дослідженому періоді,
зокрема у західноукраїнських областях, як карально-репресивний, військовий, адміністративний орган авторитарної держави, виконуючи разом з професійними суто політичні, політико-господарські завдання; '
- у виконанні завдань, висунутих Сталіним, -компартією,
міліція тісно співпрацювала з військами та органами НКВС/ МВС, НКДБ/МДБГ окремими підрозділами Червоної (з 1946 р. -Радянської) армії; -
- організація і діяльність міліції переваж по і фактично
регулювалась таємними незаконними відомчими нормативни- • ми актами - наказами, директивами, інструкціями, вказівками та ін., як/ видавались керівними органами внутрішніх справ і держбезпеки. •
На основі проведеного дослідження сформульовані наступні практичні пропозиції: ' ',
1. З урахуванням національних інтересів і особливостей, власного історичного та кращого зарубіжного досвіду, міліція в Україні на державному рівні потребує невідкладної реорганізації в принципово інший за своєю суттю орган виконавчої влади - поліцію. Слово і термін цей грецького походження, що означає діяльність держави (державних органів) щодо управління у сфері охорони громадського порядку і внутрішньої суспільної безпеки країни.
Для плідної праці науковців і практичних працівників у цьому напрямі повинні створюватись сприятливі умови.
2. Разом з іншими державними органами цей правоохоронний інст.итут повинен послідовно розбудовуватись на демократичних засадах, гіа рівні європейських (світових) стандартів, з огляду на обрання курсу у зміцненні реальної незалежності, формуванні громадянського суспільства, • а також правової, демократичної і заможної держави.
3. Створення сучасної національної : міліції1 передбачає виконання ряду цлредумов: а) чіткого окреслення кола завдань і обов'язків, покладених на неї; б) розмежування її компетенції від компетенції інших державних органів; в) надання достатніх повноважень, ефективного законодавчого забезпечення її діяльності; г) вишколу справжніх професіоналів, відданих ідеям служіння добру, людям, суспільству, нації, відібраних на
' конкурсній основі і таких, що працюють за контрактом; д) 'суворого всебічного контролю (з боку прокуратури, засобів масової інформації та ін.) за діями працівників міліції; е) вироблення ефективних механізмів слморегулювання, самоочищення і вдосконалення системи; є) значних фінансових витрат на утримання та соціальний захист особового складу,
1 Вживатимемо цей термін, поки він не буде змінений у встановле-наму порядку.
технічне переозброєння на рівні сучасних'вимог тощо. Врешті-решт, дешева міліція занадто дорого обходиться державі і платникам податків. Це - аксіома. '
4. Міліція покликана виконувати суто професійні завдання, спираючись на підтримку і співпрацю з державними органами, громадськими організаціями, трудовими колективами, громадянами. Вона ніколи не слугуватиме знаряддям конкретної партії або партій, політичних сил для досягнення ними власних цілей, знаряддям масових репресій проти народу. Відповідні радянські тоталітарні традиції повинні бути засуджені і відкинуті назавжди. Професійні надбання щодо боротьби зі злочинністю повинні збагачуватися. Водночас слід започаткувати нові національні традиції у цій ділянці.
5. Участь міліції у бойових . діях, ліквідації надзвичайних ситуацій повинна чітко регламентуватись законодавством. На користь цієї тези свідчить аналіз актуального досвіду використання міліції:, російського у Ченні, українського - у вибухонебезпечному Криму, у Києві - під.час похорон Патріарха УПЦ-КП Володимира. Йдеться про прийняття нормативно:правових актів, які б регламентували участь міліції України у врегулюванні надзвичайних ситуацій, дій в особливих умовах, створення спеціальних підрозділів і т. д. ’
6. Особовий склад міліції повинен виховуватись на уроках української історії, бути відкритим для сприйняття всього передового, в т.ч. і для міжнародних контактів, невпинно іарощувати свій інтелектуальний і моральний потенціал.
7. З метою поширення досвіду міліції і поліції було б доцільно
-іалагодити видання відомчих журналів; "
8. У навчальний процес навчальних закладів МВС необхідно іапровадити вивчення спецкурсів з історії ОВС та міліції.
Практична значимість результатів дослідження по.лягас в •ому,-що сформульовані висновки щодо організації та діяльності ііліції будуть покладені в основу подальших наукових
досліджень. •
Пропозиції щодо реорганізації міліції можуть бути викориЬтані у реформаторській діяльності держави. Результати дослідження могли б використовуватись в юридичних і спеціальних закладах у рамках курсу "Історія держави і права України", у виховній роботі зі студентами, курсантами, слухачами, а також з особовим складом підрозділів міліції.
Апробація результатів дослідження. Основні положений • дисертації викладені у кількох наукових статтях, обговорюсь • лись на науково-методичному семінарі і на кафедрі загальноп равових дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ, доповідались на науковій конференції "Організація Українських Націоналістів і Українська'. Повстанська Армія: історія, уроки, сучасність" (Івано-Франківськ, січень 1993 р.), Міжнародних громадських слуханнях про суть комунізму "Комунізм - глухий • кут цивілізації" (Київ, листопад 1993. р.) та міжнародній науковій
■ конференції "ОУН і УПАу боротьбі з нацизмом та імперіалізмом" (Івано-Франківськ, квітень 1995 р.). Результати дослідження увійшли як пропозиції, поправки, доповнення до законопроектів, які готуються і іц^тійною комісією- Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією (дисертант е науковим консультантом цієї комісії).
Структура дисертації обумовлена метою і характером дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, поділених на параграфи та висновків.
• ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, розкривається його методологічна і джерельна основа, наукове і практичне значення,- визначаються мета та завдання дослідження, формулюються основні положення, які виносяться на захист.
Розділ 1. Правові основи діяльності міліції західних облас-
тей України у післявоєнні роки (1945 - 1950)
Загалом простежується процес становлення міліції у західноукраїнському регіоні, особлива увага приділена дослідженню його завершального етапу. Характеризуються організаційно - правові основи дія/ьності міліції як однієї з ланок карально-репресивної системи сталінщини, адміністративного органу держави. Визначаються місце і роль міліції у поновленні і розбудові радянського тоталітарного ' режиму та особливості її діяльності у місцевих умовах.
У першому параграфі "Завершення процесу становлення міліції” аналізуються передумови■приєднання Західної України (1939 р.) і Північної Буковини (1940 р.) до СРСР та його негативні ) позитивні наслідки: На ці землі була поширена дія радянського законодавства, створювались органи державного апарату, зокрема, міліція. • '
Діяльність міліції спиралась на відомчу нормативно-правову основу і спрямовувалась на виконання як політичних,-так г професійних завдань, а саме: встановлення і охорону радят ь-кого правопорядку, забезпечення всеосяжного контролю над регіоном, з метою виявлення і знешкодження "класово-воро-, жих", національно-свідомих, кримінальних та інших "антира-дянеьких елементів". Переконавшись в антинародній, антиукраїнській практиці радянського державного будівництва, місцеве населення ставало на шлях опору сталінщині. Процес становлення міліції був перерваний 22 червня 1941 р. гітлерівською агресією. З цього дня і до вересня 1945 р. міліція західних обле-тей діяла в умовах воєнного стану. Відповідаючи на нацистський терор, маючи на меті вибореная Української Соборної Самостійної Держави, ОУН розбудувала потужну підпільну мережу своїх осередків і започаткувала масовий рух опору, створивши УПА. Після вигнання німецьких загарбників та їхніх союзників Червоною армією, ОУН і УПА переключилися на боротьбу зі сталінським режимом, іцо поновлювався на
визволених землях. У 1945 р., за радянсько-чехословацьким договором, до СРСР відійшла Закарпатська Україна. В січні 1946 р. була утворена Закарпатська область УРСР. Таким чином, був завершений процес консолідації розпорошених українських земель у складі єдиної держави.
Наркомати внутрішніх справ СРСР та УРСР, Головне ' управління міліції (ГУМ) надавали велику всебічну допомогу місцевим органам міліції, які комплектувались здебільшого кадрами, прибулими зі сходу країни. '
Незважаючи на суттєву зміну суспільної обстановки, діяло Положення про робітничо-селянську міліцію, прийняте ще у 1931 році. Організація і діяльність міліції регулювались переважно загальносоюзними підзаконними нормативними актами,' які видавались керівними органами внутрішніх справ і держбезпеки. Роль і частка нормативних актів НКВС/МВС УРСР в правовому регулюванні були незначними. • '
Далі перераховуються джерела комплектування міліції, форми та методи залученнл місцевого населення до співпраці з органами внутрішніх справ, міліцією. Подається перелік органів, збройних формувань та сил, які вели боротьбу' з повстанським рухом. Окреслюються першочергові політичні та політико-господарські завдання міліції в "особливих" умовах західних областей. Йдеться про залучення особового складу партійними та радянськими органами до збройної боротьби з підпіллям ОУН - УПА, створення "примусово-добровільних" воєнізованих формувань з місцевих "активістів", прикриття розкуркуленпя, колективізації, виборчих, посівних, збиральних кампаній тощо. Ця діяльність міліції у більшості випадків не була передбачена і належним чином врегульована законодавством, а особовий склад був погано пристосований і підготовлений до виконання "спеціальних завдань" у надзвичайних обставинах післявоєнного
ЛИХОЛІТТЯ. ' -
-Яазом з причинами зростання правопорушень, злочинності у
післявоєнні роки, розглядаються питання кількісного та якісного некомплекту особового складу, підготовки кадрів, матеріально-технічного забезпечення. Значна увага приділена проблемі численних порушень "соціалістичної" законності з боку міліціонерів. Висвітлюється розвитої', правової бази та вдоскг -налення організаційних форм побудови міліції (створення кадрових, науково-технічних підрозділів тощо). Слід зазначити, що ці зміни не вплинули на сутність радянської міліції як однієї з ланок карального апарату тоталітарної держави. У 1949 - 1953 рр. міліція входила до складу Міністерства державної безпеки СРСР. Чекісти очолили провідні ділянки міліцейської служби, значно поліпшили оперативно-розшукОву роботу. їх зусилля, безперечно, сприяли загальному поліпшенню діяльності органів міліції. ' ’ ’ ■ ' ■
На підставі досліджених архівних документів та інших матеріалів дисертант доходить висновку про те, що становлення міліції у західпіТ.і.. областях України завершилось на початку
- х років. Тоді ж, з виконанням висунутих комуністичною партією завдань щодо соціалістичних перетворень регіону, відбулась його остаточна інтеграція до єдиного народногосподарського комплексу Союзу РСР. . '
У другому параграфі "Місце і роль міліції у поновленні і зміцненні радянської влади" ретроспективно висвітлюється створення радянської міліції у Росії у 1917 р. під керівництвом партії під час "революційних перетворень", зламу старого державного апарату як воєнного і водночас карально-репресТів-ного- органу "класової боротьби", якому доручались й адміністративні функції. Піг' :( встановлення радянської влади на Наддніпрянській Україні, і-..г її терени було поширено дію російських правових актів, які стосувались міліції. Схожі процеси спостерігаються і після приєднання до СРСР західноукраїнських земель, де була швидко побудована система органів НКВС, міліції і широко застосовувасся досвід радянсь-.
кої міліції.
Розглядаючи феномен "політичного бандитизму", дисертант звертае увагу на масштаби війни сталінського режиму з українським національно-визвольним рухом. Детально аналізується роль міліції у механізмі поновлення радянської влади, зокрема участь її працівників у чекістсько-військових операціях, вивезеннях населення на схід тощо. Підкреслюється, що не існувало правових норм, які б регламентували участь міліції у бойових діях. Що стосується боротьби з формуваннями ОУН - УПА, яка тривала до початку 50-х років, то таких норм було обмаль.
Характеризується суспільно-політична обстановка в західних областях у післявоєнну добу,-Наголошується на " керівній і спрямовуючій” ролі компартії у "революційних" перетвореннях та "насадженні" соціалізму, У планах ВКП(б) - КП(б)У міліції, як звичайно,' відводилась важлива роль, Разом з органами НКВС/МВС, НКДБ/МДБ та іншими силами вона зробила вагомий вклад у поновлення (встановлення) і розбудову сталінського режиму на західноукраїнських землях. ’ .
Висвітлюючи зміст третього параграфа "Особливості діяльності міліції у західноукраїнському регіоні", автор підкреслює те, що органи внутрішніх справ, міліції працювали у надзвичайно складних умовах післявоєнного часу.' Особливості діяльності міліції обумовлювались загальними суспільно-політичними та соціально-економічними причинами. Насамперед, міліція націлювалась на викорінення підпілля ОУН - УПА. Виконання цього головного завдання супроводжувалось масовими репресіями щодо місцевого населення. І лише з покладенням на початку 1947 р. чільної функції боротьби з національним підпіллям на органи держбезпеки, основні сили міліції були переключені на боротьбу зі злочинністю.
Працівники міліції брали участь у розкуркуленні і насильницькій колективізації селянських господарств, у різних
політичних та політико-господарських кампаніях, у роботі фільтраційних" пунктів, через які проходили сотні тисяч репатріантів, українців-переселенців з Польщі та інших, у проведенні реєстрації та паспортизації населення, перевірках обліку робітників і службовців на підприємствах та установа::, встановленні паспортного та прикордонного режимів.
Велике коло завдань, покладених партією і урядом, міліція виконувала, спираючись на місцевих активістів, прихильників радянської влади. Протягом кількох років у регіоні була створена потужна агеитурно-інформаторська мережа органів держбезпеки, внутрішніх справ та міліції. Місцеве населення, під страхом застосування репресій, широко'залучалось до співпраці з радянським режимом. Діяли винищувальні батальйони, групи сприяння, самооборони, охорони громадського порядку, бригади сприяння міліції тощо. ' '
Міліція комплектувалась переважно кадрами, прибулими лі східних областей країни. Органам внутрішніх справ, пі.;;; ~ були надані широкі права, вони діяли поза контролем державних органів і суспільства. Зокрема, нагляд прокуратури за законністю дій міліції був зведений до формальних мамонтів., З боку особового складу вчинялось немало правопорушень і навіть злочинів. Виконання професійних функцій щільно перепліталося з розв'язанням політичних завдань.
Розділ 2. Основні напрями діяльності міліції західних областей України в 1945 - 1950 роках
На основі архівних документів, зокрема чинних у той мас нормативно - /правових актів (наказів, директив НКВС/МВС, МДБ та ІН.), рішень компартійних органів, висвітлюються найважливіші та специфічні напрями діяльності міліції.
Перший параграф "Діяльність міліції щодо усунення масліди’п гітлерівського окупаційного режиму" присвячений розкриттю змісту праці міліції у цій ділянці, особливо у перші місяці післл визво\еішя західноукраїнських земель Червоною армією, і!
умовах воєнного стану. Так, міліціонери брали участь у забезпеченні заходів воєнної влади, виявленні антирадянських елементів, у розслідуванні злочинів гітлерівців та їхніх союзників, скоєних щодо місцевого населенняу пошуках громадян, дітей, які загубились під час воєнних дій. Значна увага приділялася подоланню дитячої безпритульності та бездоглядності, злочинності серед неповнолітніх тощо. Ця специфічна діяльність спрямовувалась партійними та радянськими органами і мала низку напрямів, хоча й не була передбачена нормативними актами, які регулювали діяльність міліції у мирний час.
У другому параграфі "Діяльність міліції щодо охорони громадського порядку 1 боротьбі зі злочинністю" зазначається, що керована партією міліція вела наполегливу боротьбу з карною злочинністю,’ яка зростала стрімкими темпами, вживалися заходи щодо охорони громадського порядку, зміцнення паспортного і прикордонного режимів тощо. Називаються категорії злочинців, перераховуються заходи, які вживалися щодо поліпшення опе-. ративної обстановки,ев т.ч. й використання військових ' підрозділів.. Безперечно, ці заходи мали надзвичайний .характер. Наводяться нормативно - правові акти, що стосувались організації діяльності міліції у цій ділянці. Подається аналіз боротьби з правопорушеннями конкретно у кожній із західних . областей. Перевірки, які здійснювали керівні органи, свідчили про наявність в діяльності місцевої міліції багатьох проблем -кількісного та якісного некомплекту, недостатніх матеріального забезпечення особового складу та загальноосвітньої підготовки, слабкої матеріально-технічної бази, дотримання "соцзакон-ності" тощо. На початок 50-х років за допомогою .органів держбезпеки злочинність була взята міліцією під жорсткий контроль, діяла стійка тенденція до зменшення правопорушень.
Завершується другий розділ третім параграфом "Залучення міліції до збройної боротьби з підпіллям ОУН - УПА".'-зокрема, вказується, що зображення борців за волю України радянськими науковцями і публіцистами виключно негативно, створення
з них образу ворога, мало на меті відвернути українців від національно - визвольної боротьби та глибоко приховати злочини сталінщини. Докладно розкриваються форми і методи боротьби органів внутрішніх справ, міліції з підпіллям ОУН -УПА. Подасться аналіз оперативної обстановки у цій ділянці, конкретно по областях. Дисертант вважає, що міліція залучалась до цієї боротьби як допоміжна сила військ та органів НКВС/МВС, НКДБ/МДБ, окремих підрозділів Червоної армії та організуюча сила до винищувальних батальйонів, груп охорони громадського порядку та ін., а: також діяла самостійно. На західноукраїнських теренах вона продовжила й збагатила горезвісні чекістські традиції. Певна 'річ, міліція стояла над населенням, виконуючи військові, карально-репресивні, а також адміністративні функції. За таких умов міліціонери аж ніяк не користувалися повагою місцевих мешканців.
У висновках дисертації викладені підсумки дослідження, міркування щгмо реорганізації міліції та подальшої розробкС історико-правової проблематики ОВС, міліції. .
Основні положення дисертації викладені у наступних наукових працях автора:
1. Вбивства, насильства та грабежі московських окупантів в
Галичині у післявоєнні роки // Державність. - 1993. - N 1. -
С. 43-46. <
2. Міліція у механізмі репресій проти національно-визвольного
руху у повоєнний час // Військо України. - 1993. - N 5. -С. 120125. ■
3. Боротьба сорєтської міліції з ОУН - УПА на західноукраїнських землях // Матеріали наукової конференції Всеукраїнського братства вояків УПА /Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія: історія, уроки, сучасніст /
. Упорядники О.Дичковський, Г.Дичковська, Л.Наконечний. -Стрий: ТОВ "УВІС", 1993 - С. 40-44.
4. Окупаційний сталінський режим у Західній Україні після
вигнання німецьких загарбників // Розбудова держави. -1994. -Г4 4.-С. 42-49. . .
5. Червона армія ' (війська НКВС) і Українська Повстанська Армія; хроніка протистояння // Розбудова держави. - 1994. -N10. - С. 22-29.
6. Українська міліція? Ні, поліція! // Розбудова держави. -1994.
- N 11. - С. 57-62. , .
7. Діяльність міліції в 1946 році: ретроспективний погляд //
Філософські проблеми правоохоронної діяльнбсті
співробітників органів внутрішніх справ: 36. наук, праць Української академії внутрішніх справ. - К., 1994. (Прийнято до друку).' . . .
8. Реставрація //Громадянське суспільство та правова держава: 36.
наук, праць Української академії внутрішніх справ. - К., 1994
(Прийнято до друку). - ‘• ,
9. Міліція західних областей України в охороні громадського
порядку і боротьбі зі злочинністю в 1945-1950 рр! //Економічна безпека України:" Віаиик Львівського, інституту внутрішніх справ. Вип. 1 - Львів, 1995. - С. 47-55. ‘ .
Polikovsky N.F.
MILITIA . ' '
IN THE WESTERN REGIONS OF UKRAINE IN 1945-1950 (political and law analysis of its activities)
Thesis for a candidate's degree on law sciences in speciality 12.00.01 - Theory and history of state and law; history of political and law teachings; philosophy of law (gualified as e manuscript). Lviv Institute of Internal Affairs at the Ukrainian Academy of Internal Affairs, Lviv, 1995. '
The thesis on the basis of the unknown up to date documents of the Ukrainian and Russian state and departmental archives contains the political and law analysis of the organization and the activities of the Soviet militia in the western regions of Ukraine in the postwar period, when the foimation of the mulitia, one of the OTgans of the mechanism of punishment and repressions, was finished in the Western-Ukrainian region.
The urgent necessity of thereorganization of the Ukrainian militia into the police of a modern type, having a European standard, is .» grounded. . , ■
Поликовский Н.Ф. '
МИЛИЦИЯ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ УКРАИНЫ В 1945 - 1950 гг. (полі-гтко - правовой анализ деятелыгости)
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - Теория и история государства и права; история политических и правовых учений; философия права (на правах рукописи). Львовский институт внутренних дел при Украинской академии внутренних дел, Львов, 1995.
С В диссертации на основании доселе неизвестных документов украинских и росийских государственных и ведомственных архичов содер «ится политико-правовой анализ деятельности советской милиции западных областей Украины в послевоенный период, когда завершилось ее становление как одного из органов карательно-репрессивного механизма тоталитарного (сталинского) режима. Обосновывается назревшая необходимость реорганизации украинской милиции в полицию современного типа на уровне европейских стандартов.
Ключевые слова:
Міліція тоталітарної доби, реорганізація, поліція.
