АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Налоговые и валютно-финансовые аспекты иностранных инвестиций (сравнительно-правовой анализ опыта во Вьетнаме и в Украине).»
Київський університет імені Тарса Шевченка
ол
УДК 336-714
Нгуєн Тхань Хай
ПОДАТКОВІ І ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДОСВІДУ У В'ЄТНАМІ ІВ УКРАЇНІ)
Спеціальність 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ -1998
Робота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник к.ю.н., доцент Козьяков Сергій Юрійович,
кафедра міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.
Офіційні опоненті: 1. Доктор юридичних наук, Львівський державний університет імені Івана Франка Коссак Володимир Михайлович 2. Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Копиленко Олександр Любимович
Провідна установа Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м.Харків)
Захист відбудеться “ т ” •Л<Сіб\ 1998 р. о____________________годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д 26.01.06 в Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 253033, Київ-33, вул. Володимирська, 60
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка
Автореферат розісланий “_______”__________________1998 р.
Вчений секретар //
Спеціалізованої вченої ради__________________— ~~~ к.ю.н., Боднар Т.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дисертації та ступінь її розробленості. Настання змін в гкономіці та політиці багатьох країн, зокрема в країнах колишнього соціалістичного табору, спричинило виникнення між державами кардинально нових економічних зідносин. В економічних відносинах виникли нові, невідомі до недавна явища: ринкові відносини, міжнародний розподіл праці, міжнародна конкуренція. Одне з особливих місць займають відносини, що пов’язані з переміщенням капіталу з однієї держави в іншу. Особливе значення такі переміщення мають для держав з нижчим економічним рівнем. Для підняття економічного рівня такої держави необхідні значні капіталовкладення, залучити які всередині колишньої соціалістичної держави на даному етапі дуже важко. Тому для виправлення економічно-кризової ситуації необхідне залучення іноземних інвестицій. Для цього, зокрема, потрібно створити теоретично-правову базу регулювання даних відносин. Слід також визначити механізм проведення інвестицій та встановити гарантії захисту прав іноземних інвесторів, що в свою чергу сприятиме створенню атмосфери взаємодовіри між державами-партерами, яка має досить важливе значення при налагодженні подібних відносин.
Отже, для залучення іноземного капіталу необхідне стабільне законодавство, яке б регулювало ці відносини, в даному випадку норми національної та міжнародної системи права, які тісно взаємопов’язані між собою. Аналізу джерел правового регулювання іноземних інвестицій, зокрема СРВ і України, присвячується перший розділ цієї роботи.
Другий розділ спрямовано на дослідження правових питань оподаткування іноземних інвесторів. Автор намагається розкрити і порівняти юридичну природу податкової системи СРВ і України, проанализувати санкції, що застосовуються до порушників податкового законодавства. В роботі також розкривається зміст систем оподаткування СРВ та України а також дається аналіз механізму оподаткування -процес сплати прямих та нерямих податків.
Третій розділ спрямовано на дослідження правового регулювання валюті операцій при здійсненні іноземних інвестицій. Нові економічні відносини, в які вс пили СРВ та Україна, вимагають від них створення законодавчої бази для найбіл повного і ефективного регулювання цих процесів. Обидві держави прийняли ряд конодавчих та підзаконних нормативних актів з метою відрегулював інвестициійних відносин. В залежності від того, наскільки повно вони вирішук питання що виникають під час здійснення інвестиційних операцій, визначається : гальний стан правових актів країн, що регулюють вказані вище відносини.
Правове регулювання повинно здійснюватись саме на тому рівні, який би : довольнив та заохотив іноземного інвестора до вкладення коштів в економіку деря ви, що знаходиться на перехідному етапі розвитку економіки. На даному етапі за* нодавство обох країн вимагає суттєвих доопрацювань для доведення йо міжнародних стандартів.
Таким чином, метою дисертаційного дослідження є глибокий і всебічні аналіз законодавства про іноземні інвестиції України та В’єтнаму; в порівнянні ви вити спільні та відмінні ознаки, оцінити стан законодавства на сьогоднішній день визначити перспективи розвитку.
Для досягнення вказаної мети автор поставив перед собою наступні завдання
- Вивчення внутрішнього законодавства СРВ та України про регулювані іноземних інвестицій, проаналізувавши при цьому співвідношення загальних спеціальних нормативних актів, що регулюють інвестиційні відносини. Автор спр бував дослідити та співставити об’єм прав та пільг, які гарантуються інвесторам Україні та СРВ.
- Вивчення та аналіз міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угод п] захист іноземних інвестицій. Недосконалість національного законодавства значі стримує надходження інвестицій в Україну та СРВ. В зв’язку з цим необхідно укл ста ряд двосторонніх та багатосторонніх угод, які б компенсували прогалиі національних законодавств та заоохотили іностранних інвесторів і капіталовкладень.
з
- Вивчення та аналіз податкового законодавства СРВ та України для іноземних івесторіп на основі теоретично-правового підходу до визначення податку та струк-ури податкової системи.
- Вивчення та аналіз валютно-фінансового законодавства, яке регулює опе-іації, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій на основі визначення термінів валюта та валютні цінності”, “валютні операції”, “резидент та нерезидент”. Поряд з іим проведено аналіз системи валютного контролю на основі законодавства України а В’єтнама,
Предметом дослідження є система нормативних актів, що регулюють іідносисни в сфері інвестиційної діяльності України та СРВ, а також міжнародні івосторонні та багатосторонні угоди, що спрямовані на врегулювання інвестиційних зідносин.
Об’єктом дисертаційного дослідження є інвестиційна діяльність як правовий інститут, а також система правових засобів, за допомогою яких досягається належне врегулювання інвестиційних відносин.
Методологічна основа дослідження. Розв’язання поставлених завдань у роботі досягається за допомогою формальних завдань, досягається за допомогою фор-мально'логічного аналізу явища, що вивчається, порівняльно-правового і системного підходів, а також діалектичного методу пізнання.
Теоретичну основу дослідження склали висновки українських, в’єтнамських та іноземних вчених у сфері правознавства та економіки, таких як: Агарков М., Бо-гатрьов А., Бугуславський М., Бунєгіна І., Буланова Г., Вознесенська Н., Дороніна
Н., Завгородський В., Єлісєєв В., Кощій В., Любомудров Д., Нагребельний В., Нага-петянц Р., Нгуен Шам, Огонь Ц., Пашков І., Рубанов О., Савін В., Фам ши Чунг, Чуфрін Г., Чжу Худжень, Черевик Б., Хуан Конг Тхи, Шпилько М., Юманшев Ю., Юсиф Якубу, Ющенко В. та багатьох інших.
Наукова новизна дисертації полягає перш за все у тому, що у науці міжнародного приватного права ця робота є одним з перших досліджень, які спрямовані на висвітлення правового регулювання іноземних інвестицій в Україну та СРВ у порівнянні, оскільки вищеназвані автори, в основному, аналізували законо-
давство РФ про іноземні інвестиції або України окремо. Крім цього в Україні на сь< годні не існує спеціальної літератури, яка була б присвячена правовому регулюваї ню іноземних інвестицій у В’єтнамі. Більш того, не існує літератури, яка б носщ порівняльний характер (систем права України та СРВ, що регулюють інвестиційн діяльність).
По-друге, дана робота спрямована на оцінку існуючих та розробку нових гір; вових засобів, що регулюють інвестиційні відносини.
Виходячи з названих концептуальних напрямів дисертаційної роботи, на за хист виносяться наступні головні положення: ]) порівняльна характеристика визна чень інвестицій в законодавствах України та СРВ; 2) встановлення кола суб”єкті інвестиційної діяльності за законодавствами України та В’єтнаму та порівняльниі аналіз їх прав в їх динаміці; 3) порівняльний аналіз міжнародних двосторонніх уго, про захист іноземних інвестицій в частині про надання гарантій іноземні» інвесторам; 4) правова оцінка податкових систем України та В’єтнаму на основ порівняльного дослідження національних законодавств данних країн; 5) зроблені висновки щодо вдосконалення національного законодавства України та В’єтнаму що регулює іноземні інвестиції в частині оподаткування та валютно-фінансових one рацій.
Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи полягає у можли вості використання її матеріалів при подальшій розробці проблемних питані іноземного інвестування; викладанні навчальних курсів, зокрема, міжнародного при ватного права та фінансового права; підготовці текстів лекцій, підручників та інши? посібників. Враховуючи потребу у регламентації іноземного інвестування на рівн законів та інших нормативних актів України та СРВ, положення дисертації можуті бути прийняті до уваги при підготовці названих документів. Крім того, висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані безпосередньо у практичнії діяльності комерційних банків.
Апробація роботи. Дисертація виконана на кафедрі міжнародного, приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного
ніверситету ім.Т.Шевченка, де була обговорена та прорецензована. Основні вис-ювки дисертації опубліковані у трьох наукових статтях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які іб’єднують вісім параграфів та висновку, що відповідає меті й логіці дослідження. Іо дисертації додається список використаної літератури.
Зміст дисертації:
У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначається мета, тредмет, об’єкт та методологія дослідження, його теоретична та практичко-ітізнавальна основа, наукова новизна, а також наводяться дані про апробацію роботи.
Розділ перший “Джерела правового регулювання іноземних інвестицій” складається з трьох параграфів.
У першому параграфі (“Внутрішнє законодавство СРВ та України по врегулюванню іноземних інвестицій”) дається аналіз внутрішнього законодавства України та В’єтнаму про іноземні інвестиції.
До найважливіших джерел правового регулювання слід віднести Конституцію, яка містить положення про право власності, про його обмеження, положення про соціальні права громадян. Конституція В’єтнаму відповідає вимогам, що покладається на Конституцію як Основний Закон держави, який встанавлює загальні правові начала, що носять незмінний характер.
Національні законодавства України та В’єтнаму по регулюванню іноземних інвестицій визначають основні умови залучення іноземного капіталу, правовий режим, що поширюється на іноземного вкладника, умови його діяльності, перелік пільг та гарантій.
Законодавство В’єтнаму про іноземні інвестиції характеризує іноземні інвестиції як іноземні валюти чи будь-яке інше майно, котре вкладається іноземними інвесторами з дозволу уряду В’єтнаму для спільної підприємницької діяльності, створення спільних підприємств з іноземними, інвестиціями чи підприємств із 100% іноземними інвестиціями згідно з діючим законодавством.
Класифікація матеріальних активів включає в себе фінансовий капітал та с новний капітал. Закон України “Про режим іноземного інвестування” визнач капітал як:
а) іноземну валюту, інші валютні цінності, валюту, що діє на території У
раїни;
б) будь-яке рухоме і нерухоме майно та будь-які пов’язані з ними майнові пр
ва;
в) акції, облігації та інші цінні папери чи будь-які інші форми участі підприємстві;
г) грошові вимоги та права вимоги про виконання грошових зобов’язань, її мають вартість.
Одна з проблем правового регулювання інвестиційних відносин - це правої становище інвесторів. Законодавство України визначає коло суб’єктів інвестиційні діяльності. В”єтнамське інвестиційне законодавство в основному регулює дане пі тання в Постанові Ради Міністрів “Про практичне застосування Закону про іноземі інвестиції”. Правовий статус іноземних інвесторів варіюється в залежності від оі ганізаційно-правової форми суб’єктів даної діяльності. Якщо законодавство Україн визначило широкий вибір форм здійснення іноземних інвестицій, то в’єтнамське з; конодавство обмежило права суб’єктів іноземних інвестицій в кількох форма здійснення іноземних інвестицій.
Головна проблема, що виникає в зв’язку з прийняттям законів про іноземі інвестиції в СРВ та в Україні - це питання про націоналізацію іноземних інвестиції В законодавстві України та В’єтнаму вказується, що у випадку націоналізац інвестору повинна виплачуватись швидка, адекватна та ефективна компенсація.
В інвестиційному законодавстві України та В’єтнаму містяться положення, щ належать до питання про репатріацію капіталів та переказів прибутків.
Аналізуючи законодавства України та В’єтнаму, ми вважаємо, що законодаї ства не встановлюють обмежень стосовно розгляду спорів з участю іноземни інвесторів в міжнародних та інших арбітражних органах на території іноземних де£ жав.
В законодавстві В’єтнаму нами виділено недоліки визначення з питань зозміру, умов та порядку виплати компенсацій.
Аналіз законодавства України та В’єтнаму дозволяє зробити наступні висновки:
1. Українське законодавство про іноземні інвестиції більш нестабільне ніж у В’єтнамі.
2. У В’єтнамі слід розробити документ, який визначив би пріоритетні галузі господарства для здійснення іноземних інвестицій з конкретним вказанням податкових пільг та строки, на які ці пільги виставлені.
У другому параграфі глави першої, який носить назву “міжнародні двосторонні угоди про захист іноземних інвестицій”, іде мова про можливість компенсувати прогалини національного законодавства за рахунок укладення вказаних міжнародних двосторонніх угод. ■
Угоди про іноземні інвестиції являють собою спеціальні міждержавні угоди, предметом регулювання яких є відносини, що виникають в зв’язку з інвестуванням іноземного приватного капіталу. Держави, що домовляються, зобов’язуються створювати сприятливий режим для капіталовкладень інвесторів та пов’язаної з нею діяльності; забезпечувати належний захист іноземної власності; надавати інвестору можливість безперешкодного переводу своїх доходів.
Україна, яка раніше входила в СРСР, зараз самостійно здійснює свою зовнішньоекономічну політику, в тому числі укладає угоди у сфері захисту іноземних інвестицій. Особливістю таких договорів є те, що в них для інвесторів держав - учасниць договору надається більш пільговий, відмінний від національного законодавства режим. Всі двосторонні угоди про захист і заоохочення іноземних інвестицій, в яких бере участь В’єтнам, передбачають надання режиму найбільшого сприяння іноземним інвесторам, договірних держав.
Угоди передбачають винятки, які допускаються при наданні режиму найбільшого сприяння. Виключення стосується пільг і передач, які кожна із договірних сторін може надавати чи користуватися на основі міжнародних договорів про зону вільної торгівлі, митного суду, загальний ринок чи оподаткування.
Згідно з двосторонніми угодами націоналізація та експропріація інвестицій в значаються сторонами законними, якщо вони здійснюються в суспільних інтереса у відповідності із встановленим законодавством порядком, а не на дискримінаційн основі.
В угодах про захист іноземних інвестицій, укладених В’єтнамом, міститься п релік видів платежів іноземному інвестору, які можуть бути переведені за кордон іноземній валюті.
Двосторонні угоди, укладені В’єтнамом, передбачають порядок вирішень двох категорій спорів: спорів між інвестором і країною, що приймає інвестора, т спорів між державами.
Третій параграф, який носить назву “Багатосторонні міжнародні конвенції сфері захисту іноземних інвестицій” містить аналіз Вашингтонської конвенції 19€ року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземним особами головною метою даної конвенції є заснування міжнародного центру по вр< гулюванню спорів, в компетенцію якого входить розгляд інвеститційних спорів. Дг проведення роботи у вирішенні інвестиційних спорів Центр має необхідні органі Адміністративну Раду, секретаріат та відповідний персонал посередників та арбітрії
Центр повинен мати повну міжнародну юридичну правосуб’єктивність. Юри< дикція Центра поширюється на будь-який правовий спір, який вирішуєтьс Арбітражем Центру. Арбітраж вирішує спір згідно з нормамі права, вибраного : згодою сторін, арбітраж повинен застосувати право однієї з сторін, що домовляюті ся, включаючи колізійне, а також норми міжнародного права, що відносяться до д; ного спору.
Вашингтонська Конвенція, незважаючи на успіх у вирішення інвестицій™ спорів, не завжди виявляється здатною забезпечити ефективний механізм захист іноземних інвесторів.
Наступна конвенція, що спрямована на захист іноземних інвестицій, є Сеулі ська Конвенція 1985 року про заснування багатостороннього агенства по гарантія інвестицій.
Вивчення даних договорів та конвенцій дозволяє зробити наступні висновки:
1. Перелічені угоди впливають на формування національного права.
2. Україні та В’єтнаму, необхідно терміново приєднатись до даних міжнародних багатосторонніх угод.
3. Застосування даних угод дозволить передбачити розвиток системи прийому сапіталу в наших країнах.
Розділ другий “Правові питання оподаткування іноземних інвесторів” об’єднує гри параграфи. У першому з них - “Система оподаткування в Україні і В’єтнамі” -)озкривається структура та механізм податкової системи України та СРВ. С правової точки зору “податок” перш за все означає платіж в державний бюджет, зобов’язання іеред державою. Податок встановлюється виключно державою на основі актів, що таділені вищою юридичною силою. Податок є завжди обов’язковим платежем, він шоситься в бюджет за попередньо встановленими ставками і в точно встановлені лроки. Однак не кожен обов’язковий платіж є податком.
Досліджуючи юридичні ознаки податку, можна сказати, що податок - встанов-іюється вищим органом державної влади з метою задоволення державних потреб є обов’язковим індивідуально - безоплатний грошовий платіж в бюджет, що вноситься іідприємствами, іноземними інвесторами, а також населенням при наявності передбаченнях законом матереальних передумов по раніше встановленим ставкам та в конкретно визначені строки.
Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, що діють у встановленому законом порядку.
Правовою основою податкової системи України є Закон України “Про внесения змін до закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року. В сучасних умовах Україна відмовилася від жорстких ставок податків, встановила фінансову відповідальність банків та інших кредитних установ за порушення податкового законодавства і т.д.
Таким чином нове податкове законодавство України більше відповідає світовим напрямкам податкової політики держави та чітко регламентує принціпові положення системи оподаткування.
Перехід до ринкових відносин змусив уряд В’єтнаму ініціювати прийняття зг кону Національними Зборами СРВ “Про податок на експорт та імпорт” від 26 груда 1987 року. Починаючи з 1989 року во В’єтнамі проведено всебічну реформу, в том; числі і реформу податкової системи. Результатом реформи було прийняття ряду за конів та указів про податки які суттєво змінили податкову систему. До 1989 рокт державні підприємства вносили платежі до бюджету у формі відрахувань основній амортизацій, державного доходу, відрахувань від прибутку. Вказані платежі не нази вались податками.
В результаті введення податку почалось постійне фінансування видатків держави, які значно збільшились, зменшився бюджетний дефіцит, стабілізувалися ціни на товари, спав ріст інфляції. Реформа податкової системи 1989 року привела де єдиного застосування обов’язкових платежів в державний бюджет у формі податку.
У завершенні параграфу дисертантом робиться висновок, що податкове законодавство України та В’єтнаму, ще не набуло тієї стабільності, яка б не дозволила найбільш оптимально здійснювати інвестиційні операції. Законодавство України та СРВ встановлює зависокі ставки податку, що також негативно впливає на інвестиційну діяльність.
Параграф другий розділу другого (“Прямі податки”) дає аналіз механізму стягнення ряду прямих податків в Україні та В’єтнамі, зокрема податку на прибуток, податок на розробку природних ресурсів та ін.
По законодавству України та В’єтнаму податок на прибуток сплачують всі підприємства (в тому числі підприємства з іностранними інвестиціями) незалежно від форм власності. З юридичної точки зору податок на прибуток є прямим податком, яке регулює виробництво та споживання в суспільстві.
На відміну від законодавства В’єтнама, законодавство України встановлює ширше коло суб’єктів - платників податку на прибуток.
Об’єктом оподаткування по законодавству СРВ та України є валовий прибуток підприємств.
Прибуток для обчислення податку визначається на основі юридичних еле-іентів, які закріплені в законодавстві про податок на прибуток. При сплаті податку ажливим моментом є вірне визначення собівартості продукції.
На завершення розгляду податку на прибуток наводяться деякі коментарі до ового закону про оподаткування прибутку, який діє в Україні с 1 липня 1997 року, [кщо зазначити об’єктивно, то в цілому новий закон принципово змінив систему податкування в кращу сторону.
Наступним видом прямих податків є подоходний податок. В СРВ до реформи одоходний податок не існував. По законодавству В’єтнама платниками подоходно-э податку з осіб, що мають великий доход, є в’єтнамські громадяни, іноземні гро-адяни і особи без громадянства, які мають доход на території В’єтнаму.
Діюче в Україні законодавство про подоходне оподаткування фізичних осіб їсновано на принципах резидентства, тобто виходить з тривалості часу перебування соби на території України. Досліджуючи коло платників податку з осіб, які мають гликий доход у В’єтнамі, ми можемо зробити висновок про те, що визначення латників цього податку залежить від сум та характеру отриманого доходу. Платни-и податку зобов’язані подавати відомості про доходи фінансовим органам.
Податок на розробку природних ресурсів також є різновидом прямого податку, гідно із законодавством В’єтнаму платниками данного податку є організації та осо-и всіх економічних устроїв В’єтнаму або інших країн, що здійсніють розробку при-одних ресурсів на території СРВ.
Суб’єкти податку не залежать від форм власності. Об’єктом податку на роз-обку природних ресурсів є мінерали, руди, каміння, лісова продукція, риба та про-укти моря і рік.
Ставки данного податку залежать від групи природних ресурсів.
Строки сплати вказаного податку встановлюються раз або два рази на місяць.
Введення окремого податку на розробку природних ресурсів в податковій сис-;мі В’єтнаму відіграє важливу роль в мобілізації коштів до бюджету, підвищує Активність розробок і використання природних ресурсів.
Параграф третій - “Непрямі податки” дає аналіз таких непрямих податків, я: податок на додану вартість, акцизи, податок на експорт та імпорт у В’єтнамі.
Податок на додану вартість (ПДВ) є загальним податком і охоплює всі галу. матеріального виробництва, в яких створюється і реалізується продукція виробниче технічного призначення, товари народного споживання, виконана робота та платі послуги.
ПДВ сплачується кінцевим споживачем продукції і не зачіпає інтересі підприємств.
Коло суб’єктів вказаного податку за законодавством Уіфаїни досить широкі Законодавство України встановлює ставку ПДВ у розмірі 20% і вказує, що суми ш дагку відраховуються в державний бюджет України.
Згідно з новим Законом про ПДВ строки сплати податку залежать від об’єм операцій по продажу товарів.
На відміну від України в СРВ поки що не прийнято Закон про ПДВ. В’єтнамі діє Закон СРВ про податок з виручки. По своїй економічній суті податок виручки - це непрямий податок, який включається в ціну товарів та продуції пр продажу. Платниками податку з виручки є всі організаії та фізичні особи будь-які форм власності. Не сплачують вказаний податок підприємства, які здійснюю-сільськогосподарську діяльність. Дослідження застосування ПДВ в СРВ дозволі зробити висновок про те, що трансформація податку з виручки в ПДВ є необхідно вимогою економіки В’єтнаму.
Акцизи. Даний податок у всіх країнах і називається по-різному. В Україні - і акцизний збір, а у В’єтнамі - це податок з особливого споживання.
Виходячи з аналізу законодавств України та В’єтнаму, можна зробити висн вок про те, що коло платників цього податку дуже широке. Слід зазначити, що ції обчислення податку включає в себе суму податку з особливого споживача. На оснс дослідження змісту юридичного регулювання податку з особливого споживані (акцизу) ми переконуємося в тому, що по своїй економічній суті акцизний збір гр роль засобу мобілізації коштів до державного бюджету.
Податок на експорт та імпорт згідно із законодавством В’єтнаму є платежем за еревіз товарів через кордон держави. Суб’єктами даного податку є підприємства і громадяни, що здійсніють вивіз та ввіз товарів через кордон держави.
Розмір обчислення податку на експорт товарів - це ціна продажу в порту по-упцям у відповідності з документами продажу товарів.
Розмір обчислення податку для імпорта товарів - це покупна ціна покупця в орту, яка встановлюється по договору між продавцем та покупцем у відповідності з окументами продажу товарів.
Досліджуючи податок на експорт та імпорт за законодавствами України та ’єтнаму, ми приходимо до висновку про те, що законодавство про податок на екс-орт і імпорт створює юридичну основу для здійснення зовнішньоекономічної олітики держави і дає можливість для стимулювання іноземних інвесторів.
Розділ третій даного дослідження носить назву “Правове регулювання валют-их операцій при здійсненні іноземних інвестицій”.
Параграф перший - “Законодавче регулювання валютних операцій при ційсненні іноземних інвестицій” дає аналіз законодавства, яке врегульовує валютні перації при здійсненні інвестицій іноземцям.
Законодавство України та В’єтнаму до валютних операцій відносить операції, ов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обороті в якості за-обу платежів з переведенням боргу та інших зобов’язань, предметом яких є валютні Інностї, операції, пов’язані з ввозом, переведенням та пересиланням за кордон ва-ютяих цінностей.
Валютні відносини характеризуються особистим складом суб’єктів, для яких икористовуються спеціальні терміни “резидент” і “нерезидент”.
Вивчаючи питання валютного регулювання за законодавствами України та і’єтнаму, автор робить висновок, що необхідно внести в Закон України “Про режим тоземного інвестування” та в Закон СРВ “Про іноземні інвестиції” спеціальний юзділ про особливості операції з іноземною валютою іноземних інвесторів та іідприємств з іноземними інвестиціями.
Другий параграф -“Валютно-фінансові пільги та гарантії іноземни інвесторам” досліджує валютно-фінансові пільги та гарантії іноземним інвесторам метою їх зацікавлення до вкладення своїх капіталів в економіку країни. Збережеш капіталів забезпечується законодавством.
Так, по податкам іноземним інвесторам надаються ті ж пільги, що вітчизняним підприємствам і організаціям по всім видам податків.
Аналіз валютно-фінансових пільг та гарантій дозволяє автору зробити виснс вок про те, що оподаткування іноземного інвестора повинно бути таким, щоб дл нього був сенс вкладати кошти саме в економіку України (В’єтнаму), не наносяч при цьому збитків державам.
Основні положення і висновки дисертації викладені в слідуючих працях:
- Иностранные инвестиции во Вьетнаме. Результаты, перспективы и напраЕ ления // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Інститут міжнародних відноси Київ 1996. Випуск 2.
- Участие СРВ в АСЕАН с правовой точки зрения // Актуальні проблем міжнародних відносин. Інститут міжнародних відносин Київ 1997. Випуск 3.
- Правовые социально-экономические условия для иностранных инвестиций в В’єтнаме // Вісник міжнародних відносин. Інститут міжнародних відносин Киї 1997. Випуск 7.
Нгуен Тхань Хай. Податкові та валютно-фінансові аспекти іноземних інвестицій (порівняльно-правовий аналіз досвіду у В’єтнамі і в Україні).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук п спеціальності 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне праве міжнародне приватне право. Інститут міжнародних відносин, Київський університе ім. Т. Шевченка, Київ, 1998 р.
Дисертація присвячена дослідженню законодавства СРВ та України з регулк вання іноземних інвестицій; в порівнянні визначити загальні та особисті ознакі
цінити поточний стан законодавства і визначити перспективи його розвитку, аналізовані міжнародні двосторонні і багатосторонні угоди про захист іноземних івенстицій. В порівняльному контексті розглядається податкове законодавство СРВ а України для іноземних інвесторів на основі теоретико-правового підходу до вибачення податку і структури податкової системи. Також розглядається валютно-іінансове законодавство України і СРВ, яке регулює операції, пов’язані із ційсненням іноземних інвестицій.
Ключові слова: іноземна інвестиція, двосторонні угоди, міжнародні конвенції, іашингтонська конвенція 1965, Сеульська конвенція 1985, податок, система оподат-ування, валюта.
Нгуен Тхань Хай. Налоговые и валютно-финансовые аспекты иностранных инвестиций (сравнительно-правовой анализ опыта во Вьетнаме и в Украине).
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по пециальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное пра-о; международное частное право. Институт международных отношений, Киевский ниверситет им. Т. Шевченко, Киев, 1998 г.
Диссертация посвящена исследованию законодательства СРВ и Украины о ре-улировании иностранных инвестиций; в сравнении выявить общие и отличные при-наки, оценить состояние законодательства на сегодняшний день и определить пер-пективы развития. Анализированы международные двусторонние и многосторонне соглашения по защите иностранных инвестиций. В сравнительном плане рас-матривается налоговое законодательство СРВ и Украины для иностранных инве-торов на основе теоретически-правового подхода к определению налога и структу-ы налоговой системы. Также рассматривается валютно-финансовое законодатель-тво Украины и СРВ, которое регулирует операции, связанные с осуществлении :ностранных инвестиций.
Ключевые слова: иностранная инвестция, двусторонние соглашения, между народные конвенции, Вашингтонская конвенция 1965, Сеульская конвенция 1985 налог, система налогообложения, валюта.
Nguyen Thanh Hai. THE TAX AND MONEYTARY ASPECTS OF FOREIGN INVESTMENTS (the comparative-legislative analysis of the experience in Vietnam am Ukraine). - Manuscript.
Thesis for a candidate's of law science master's degree on the speciality 12.00.03 Civil Law and Civil Process, Family Law, International Private Law - Inctitute of th< International Relations, The T. Chevchenko Kyiv University. Kyiv 1998.
The thesis consists in the Socialist Republic of Vietnam and Ukraine Laws study oi the foreign investments regulation; to compare and to detect the general and differend signs to evaluate the actual Law state and to detect the prospects of development. Th< international bilateral and multilateral agreements on the foreign investments protectioi were analysed. In the comparative aspect the Tax Law for the foreign investors of th< Socialist Republic of Vietnam and Ukraine is considered on the basis of the theoretica and legislative approach to the tax and tax system structure detection. Also, the moneytar Law of Ukraine and SRV which regulate operations connected with the foreign investmen fulfilment is considered.
Key words: foreign investment, bilateral agreement, international conventions, Washingtoi Convention 1965, Seul Convention 1985, tax, taxation system, currency.
