АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Право граждан на объединение в политические партии в условиях правового государства»
1СТЕРСТВ0 НАУКИ, ВКОМ: ¡¡ШШ И ТКЛШ1ЧЕСК0>1 ПОЛИТА! РСТ€Р
МОСКОВСКИМ ЮР11,ШЧЕСШ ИНСТИТУТ
На правах рукописи. Токмаков Константин Константинович
1РАВ0 ГРАлДАН НА ОБЪЕЗД! 1Е11ИЕ В ИОМШЧЕСКИЕ ПАРТИИ В УСЛОВИЯХ ПРАВОВОГО ГОСУДАРСТВА
дальность 12.00.02 - Государственное право и шление, советское строительство, администра-юе право, финансовое право. " - .
Автореферат диссертации на соискание- ученой степени кандидата юридических наук.
Москва - 1992 г.
Работа выполнена на кафедре Государственного права Московского юридического института.
Научный руководитель - доктор юридических на
О.Е'.Кутафин.
Официальные оппоненты: ■ доктор юридических на;
Ю.И.Скуратов
кандидат юридических т В.В.Альхименко
Ведущая организация - Институт государства 1
права АН.
Защита диссертации состоится " ¿^"^¿¿ъруггк в 14 час. на заседании Специализированного Сс та 003.07,03 по защите диссертаций ученой сте ни кандидата юридических наук при Московском юридическом институте по адресу: 107005, Моек Старокирочный лер., д.13.
С диссертацией можно ознакомиться в библиотек Московского юридического института. Автореферат разослан г'
Ученый Секретарь Специализированного Оовета - доктор юридических наук п.А.Ыихалевг
- 1 г
ЗАГА.ЛЫ1А ХДГАКПЛ'ИСтКЛ РОГ,0111
Актуальш'сть теми
. Давно вЦомя та не викликяе cyMninin активна участь тромбоцитов у атерогенез! та розвитку хшем1чно1 хпороби серця (IXC) та УТ ускладнень. Тромбоцита медноють" цт'лий ряд nporjecÍB, кшцевим результатом яких е утворення атеросклеротичних ущкоджеш. в судтшак arperyicni тромбоцита видшпоть тромбоцитарний фяктор росту, який забезпечуе MÍrpaijiio гладком'язевих клтш до ¡нтпми з наступньою i'x пролкрерац'1ею; щюдукугать рсмвинк, як-i посилгоють судинну прониклив^сть та пошкоджуюче Д1ють на ендотелт. Агрегацгя Громбоцшгв е початкопим етапом процесу тромбоутворекня, який, в свою чергу, править За основу розвитку гострих форм 1ХС.
В нопмалытх умогах тромбоцита не взасмодтоть з непошкоджешш еидотеддем та поблизу нього мЬк собою завдяки ¡снувлнню так званого тромбоцитарно-судинного гомеостазу. Иого пхдтримка забезпечуеться. завдяки атромбогенним властивостям ендотелд'ю, яга обуАоплеШ, голошшм чином, продукте«) ним антпагрегаптних речовнн.
1снують дан1 про те, що тромбоцита та судшший ендотелт синхронно та взаемозв'язано реахують на рЬномаштт зовтшш та внутр^шш впливи ( Худавердян Д.Н., Чурсдаа ЮЛ., Амроян Е.А., ■ Габрклян Е.С., 1991); зшип функцюкалъних властивостей тромбоцита) та (або) судинного ендотелш приводить до модифтзцп нормального характеру взаемодй mí ж ними. Тому гстотну роль в атерогенез! та розвитку IXC тпдгграе, напевно, порушення характеру тромбоцитэрно-судинно1 взаемодй' в целому, а не ¡зольоват змши окремих й комлоненттв. Одиак до цъого часу нема« чтсих данчх про те, яким чином змшюеться характер тромбоцитарно-судитгоУ взасмодп в npoyeci атерогенезу та яке значения маготь дат змши для розвитку атеросклерозу. Bíaxiobíaí на iji запитаиня дали б можливкть отримати бхльш детально уявлення про патогенетичт механЬми атерогенезу , а наявтсть 3aco6is для визначення pistos тро.чбоцитарно-сули!1ио1 взаемодй' in vivo у кожному конкретному випадку сприяла б розробц1 шдиЫдуалгзованих заходов для йою корекци.
Мета досл1дженпя. '
Визнячити nn-rorfiif-Tiniiiy поль ям1Н ттюмбопитарно-сумшноУ взаемодй в становлент атеросклерозу на ochobí вивчення спрямованосп та вираженость змш активности тромбоцитов, антиагрегантиого потешралу судинноУ ctíhku, а також характеру Ух взаемодй' на piaimx еталах експерименталыюУ гшерхолестеринемй' та при
ста6ш>ному nepe6iry ¡шемхчно? хиороби серуя.
Задачт дослуркенни.
1. Визначити" змши фуик!)10нал1них властиюстей тромбоуиттв кролш n pi3iii термши алиментарно! ГХЕ.
2. Дослмити в . умовах експерименту стан та молслит мехашзми змш зптпагрегантного потенциалу судшшо! стшки на р!зних етапах атерогенезу.
3. Визначити причшщо-насидков1 взаемовадносини Mix змшами функцюяальких властивостей тромбоцита та станом антиагрегантного потешдалу судиннся стшки.
4. Вивчити вплив ГХЕ на тромбоцитарно-ендот&малъну взаемод1ю та визначити патогенетичну значунрстг, змш дано? взаемодп на р^зних етапах розвитку атеросклерозу. •
5. Розробити методи оушки стану тромбоцитарно-судинно1 взаемодп в умовах цшсного оргатзму, я:а можка було G никорисговувати в кллшчних умовах
6. Дослйити стан тромбоцигарцо-судилно'] взаемодп у хворих зэ стабы.ыюю формою iuiej\m!io'i хпорсби серуя та визначити фактори, iijo мають патогенетичну значущкт. для змш характеру дано! взаемодп.
Наукоиа новизна.
В робоп вперше вивчена динамка змш характеру тромбоцитарно-судинно'1 взаемодп в умовах тршалоУ гшерхолесгеринемп та визначена иатогенетпии зкачуцрсть даних змш для атерогенезу на piauiix етапах процесу.
Докладио визначена структура антиагрегантного. яотенуилу судишшУ стшки,. истановлена роль окремих йога компонента) в падтримант тромбоцитарно-судинного гомеостазу в звичайних умовах та при виникненш екстремзлытх ситуаций. Вперше досДджена аиншшя зши рЬковидш aiirnaiperanmoro потенщалу на рииих етапах експершенталы[о'1 ГХЕ га визначена роль даних змш в стюренш окремих ршней тромбоуитарно-ендотел1алышх взаемовЦносин.
Заиропонована методика досл1Аженн>1 тром6оцитариоеудчнно1 взаемодп в клпriyi та виявлею складов!, ям вчзначають стан даноУ взаемодй у хпорих на IXC
Практична цмтсть.
Запропонований злоб визначешш антиатрегаитно1 активное™ судинно1 стшки у лабораторно! гварини, який дае можлчвкть дослилупатн стан тромбоуитарно-судиннсн взаемодп в умовах цшсного организму , а також замб визначеннл чутлипосп хворого до препарата, яю мзстять нгграти .
Дана робота дозволяе виробити 110111 критерп для оцжки активное™ атеросклеротичного процесу, ефективносп його терапп, а також ¡иди шдуялтуп лжування з врахуванням стану тром6оцитарко-судинно1 пэаемодп.
Впровадження в практику.
За темою дисертацй" опублжомно 9 наукових роиЬ', огримдно дга решения на винаходи Державного комггету по справах винаходдв та пЦкриглв № 93 -153317/14(014600) та № 93 - 0530?1/14(052658>
Апробауя роботи.
Основт положения роботи доповгдались на науково-практичких кокференцгях в Украшському НД1 кардюлопТ 1м.акад. М.Д.Стражеско ( листопад 1993р., юптень 1994р:), та на республ1канськш иаукопй конферешр з акгуалмтх питань патогенезу, д1агаостики гз лкування атеросклерозу та ¡шеличноУ .хвороби серця (м. Хармв, травень 1994 р.). Апробацм 'дисертацй вЦбулась на мЬкВ1М1лковв1 конференцп Украшського НД1 кардюлогй'(червень 1994 р.).
Положения, як1 виносяться на захпст.
Тромбоцита та судинний ендотелш, завдяки сво'т властивосп синхронно i взаемозп'язано реагувати на р1зноматтт активудан та шпбуюп впливи, утворюють едину функцюнальну систему, яка-тдтримуе тромбоцитарносудинний гомеосгаз.
На початкопих етапах атерогенезу, незважаючи на тдашцеиу актнвшсть тромбоцита, в базалъних умовах тромбоцитарно-судинний гомеостаз повноцшно 36epiraeTi.cn за рахунок тдсилення антиагрегаитних властилостей судинно? с-пики. Цим в значим лир! гальмусться д!я факторов, яи сприяють атерогенезу, але одиочасно спюрюються умови для порушення ртноваги у напрлмку перепажашгя проагрепшптх вплив1в при вшшккенш сигуацш, в яких тромбоцити рхзко активуються.
У бш>ш пин! термши ГХЕ навт> в базалышх умовах в1дбуваеться порушення тромбоцитарно-ендотелильного гомеостазу за рахунок переважаючого пригтчення антиагрегантних влястивостей судинно! стшки, ща являе собою сприятливий момент для прискореного розвитку атеросклерозу. Але при цьому внасл1Док перерозподглу вираженосп окремих компонентов антизгрегантного потенц1аду судинно) стшки стае
р13кою активахрею тромбоцитов.
Структура та об'ем дисертацй.
Дисергафя складаеться 13 вступу, огляду лггератури, 3 глав, заключения,
BiicHOBKiB, та списку лиератури, njo мктить 74 втилняних та 117 шоземиих джерел. Робота викладена ка 115 стоткках машинописного тексту, «люстрована 8
малюнками та 3 таблицами.
ОСНОВПИЙ 3MICT 1'ОБОТИ
Материал та методи дослууження.
Експериментальна частица роботи була виконана на 60 дорослих кролях. вагою 3 -3,5 кг. Вони булл розлодием на три групп. Першу групу склали 26 контрольних тварин, Б Аругу группу ввйшло 18, а в третю - 16 кро.ив. Тварини Apyroi та треткп труп утримушлис! на гшерхолестериновш aistj на протяги двох та восьми мкящв в1ДВДмано. Пг.ерхолестерииемш шдтворюволась введениям 5 дтв на тиждень per os суспензи холестерину э розрахунку 0,3 г/кг ваги гварини. РЬень холестерину в плазли 1 xpoai виэначався за метолом 1л1ка.
Адгезивт аластипостп тромбоцит визначались за методом Hellen - за здаттстю платок прнлипати до чужорино! noaepxni. Arperayia тромбоци-пв досл^джувалась фотометричним методом по Born - визначались зшки оптично? щгльиосп плазми, яка мктить 3 X 10б тромбоцитов в 1 мл, гид дгею iuAyicropa агрегацп. В якосп индуктора використовувалась Harpiesa сш> аденозинд!фосфорно1 кислоти (АДФ) виробництва фхрми "Reanal" (Угорщина) в кшцеаш конуентрдци 1 X ICH3 Моль /мл. При цьому визначалась максимальна иггенсивнкть ai"pemijii ( в % амши оптичжп ¡цмьносп (ОЩ) плаами ) та п середня швидккть.
3 метою 0Ц1НКИ чутливосп тромбоцит« до шгибпхГрно! дп ендотелШ-залежного фактору розслаблешя ми використовуаали датрошцернн, тому що дш даких речовин на тромбоцит опосередковусться через одш й Ti ж сам! ферментт системи. Чутливкть тромбоцита до а« щтрогмуерину (НГ) назначалась таким чином. В кювету, що мктила 1 мл збагачено'1 тромбоцитами плазми (з кмуевою концентрацию тромбоуипв 3 X 1С/' в мл), вводили розчин НГ в юиуевШ концентрат! 1 X J0 ~^М/мл. Через 5 хвилин в ту саму кювету вводили розчин ДДФ у вшуезгадашй концентрауи та фотометричним методом визначали агрегац1Ю тромбоцптт. Припичення агрегацй' розраховували, пор^внюючи штенсивтсть АДЗйндуковано! агрегацн в конгрольних умовах та в присутносп НГ.
Ддя вивчення тромбоцмтлрио-судинно1 взаемодй до кювети ¡з збагаченога тромбоцитами плазмою вмиуували смужку грудно! аорти кроля, стандартизовану по плоид (2x5 мм). ГНсля цього в кювету вводили розчнн АДФ у втуезгадаш'й концентрацп та фотометричним методом визначали агрегацхю тромбоцитов. Про ¡нтенсивн1сть спонтанною шнильнення ендстел;с.\*. ретсакн, ям рц-пч-п ють бязалыгей ргвень його ангитромбоуитарно'1 ди, робили висновки, врахстуючи эм1ии характеру агрегацй в даних умовах у порпшянш з контрольною АДФ-шдукованою агрегацгею тромбодчпп.
3 метою стимуляцй видыення судиниим ендотелгем атиагрегантнчх речовин використовували розчин ацетилхолшу (АХ). В кювету 1з збагачеиою тромбоцитами плазмою та суди иною смужкою вшуелазначецсн плогу» вводили 0,05 мл розчину АХ в концентрЛцп 2 X 10 "5м/мл. Через 3 хвилини мфузхя АХ повторювалась в тому ж дозувант. Через 5 хмшш пкля першоУ шфузй АХ у кювеп з допомогою АДФ шдукувалась агрегацш тромбоцит!». Поршнюючп агрепирю тромбоцита), отриману в цих умовах, з контрольною АДФ- зндуковаяою агрегацкю, ми оцшювали стимульоване вивШ)Не«11я аитиагреганптх речовин судинною спнкою.
3 мегою бгльш детально? .оценки зм1н можлнвостей ендотелда судия продукувати антиагрегзнтт речоаини при ГХЕ о робоп досл]Джувалась взаемоД!я судинноИ спнки крол^в , утримуваних на гтерхолестериновш Д1{гп, з тромбоцитами нормалытох тварин. Змши тромбоцитарно-ендотел1ально1 взаемодй, яи виявляготься в цьому втшадку, практично повмстю обумоялюються судчнною ланкою гомеостазу.
Для дослиження тромбоцита рно-судинно! взаемодй в експериметп в умовах цшоюго орпишму нами буп запропонопакий заоб, який полягае у визначенш галькосп уиркулюючих тромбоцитаргшх агрегата (ЦТА) в судинному русл! кролш до та через одну хвилину теля внутр1ве1то1йгфузй АДФ. Досладжеиня проводилось таким чином. 3 крайопо! вени вуха кроля набирали кров у юлькосп, леобхгдтй для визначення тромбоцитарпих агрегата. ГТхсля цього через ту ж голку, криь яку проводился эаб1р кров!, твармш пнуфшенно щвидко, на протяз! одно!" хвилини, вводили розчии натркпо!
алл» 'т1 1.v 1 v 1л-5 м я .п« <7 111 /,11. аппп rnint.ini 1 и111111н«
» .. - '....... - - -............ - —.......]
госля закшченпя шфузй АДФ удруге проподився заб1р крот, в якт також визначалось сш'впиношення вш,но циркулюючих громбоцшгв та тромбоуитарних агрегатгв.
К1льккть тромбоцитарних агрепгпв визначалась за методом, запропонованим
Wu K.K. et Hoak J.C. у 1974 p. Паралельно ощнювалась також АДФ-шдукована агрегация тромбоцита! та чутливкть тромбоцита до НГ до та теля гнфузй' АДФ.
Внутривенно' ¡¡ведена АДФ мдукуе агрегащ'ю громбоуитт. Одночасно в1дбуваеться стимуляЦ1я судинного ендотелда, що призводить до збгльшеиня продукцц ним антиагрегантних речовин ( Furlong В., Henderson Q.H, Lewis M.J., Smith J.A, 1987; Schror К, 1990). Визначення к1лькост1 ЦТА до та niovii шфузп АДФ дозволяе зробити висновки про стан тромбоцитарно-судшшо1 взаемодй, а доелгдження агрегаци тромбоцита та чутливосп i'x до НГ дае можливкть визначити роль тромбоцита у створент даного ртня тромбоцигарно-ендотелдальних взаемов^носин.
За матер1аламн даного -методу стримано позитивне ркцення на BHHaxiA № 93 -153317/14(014600).
Юитчний фрагмент роботи грунтуется на ьбетежеиш 26 хворих 1шем1чною хворобою серця i3 стабильною стеиокард1ею II - III функционального класу вжом ввд 34 до 52 рокдв (в середньому 45,6 ± 2,3 роки). BciM хворим кмыисть циркулюючих тромбоцитарних arperariB, агрегацйна здатшеть тромбоуипв та i'x чутливкть до дм 11Г визначалась з допомогою вшцезгаданих методик.
У 12-ти хворих дат показники дослижувались двЫ - в crairi спокою та л Ц раз у шеля припинення ф]зичного навантаження (аелоергометрп). ВЕМ проводили за безперервно зростаючою методикою з початкового навантаження 25 Вт, з реестрацгёю ЕКГ в 12-ти сгандартних выведениях на annapaTi "Mingograf" до появи загальнонрийнятих критерпв припинення навантаження. Безпосередньо перед, початком ВЕМ та п/сля досягнення порогового навантаження проводипся забор Kpoai з кубггалыкп вени.
Контрольну групу склали bicim здорових добровйьцш у isiiji 21-38 рогав, у котрих галькктъ ЦТА, arperayiitm властивоеп тромбоцита» та ix чутлипкть до НГ визначались в стат спокою та теля ВЕМ.
Цифров1 дат опрацьоваш за методом capiayifiHoi статистики з застосуванням Kpixepira Стыодекта, а також вар1ацшно- кореляцШним методом. Опрацювання проводилось на ШМ-сулисному комп'ютер! з допомогою программ "Stat Graph ".
Результата дослцження.
■ ГНд час досл!джешш тварин з модельованим атеросклерозом була визначена певна фазтеть в злшп функцкшальнвих властивостей тромбоцитов на р!зних етапах
атерогенезу. Так, адгезивна здапп'сть тромбоцит!» в норм! дор1втовяла в середньому (14,5 ± 3,2)%. Iianpiiidinii другого мкяця ГХЕ попа зменьшилась на 46 % (р<0,05), на четвертому mîcîuji ГХК - достоверно збиьшилась, хоча все ще була на 33 % (р<0,01) меньша, шж у контрольних твярин, i naupiiKÎniji восьмого мкяця ГХЕ практично_ досягала контрольних величии.
В той же час змпш aiperaijifiiroï здатносп тромбоцйтт малч прогиле;кний характер - максимальна штенсившсгь АДФ-шдукованоУ ягрегацй в норм! складала в середн10л»у (28,2 ± 6,6)% ОЩ ; напргшюд другого м!сяця вона ш'лвнщувялася на 30 % (р<0,05), однпк вже на четвертому mîc-ujî ГХЕ зменьшувалась практично до контрольних величин ((29,4 ± 5,2) %), lia я к ил i зберй-алась без статистично достсшрми min до восьмою мкяця ГХ£ ((28,4 ± 5,7) %).
Важко з пезшстю сказати, з ч<т пов'язане змеш.шення акпшносп т!>омбоципв у шэдт строки ГХЕ Гснують дат про ге, що в судинному русл! тромбоцити можуть веребувати в однол_1у з чогирьох сташ'п: актквопат, Heaicriinonani, дегранульопат та тага, що входягь и склад тро.ибоцитарпих агрегггпп. Можна припустит«, ujo вияначеие нами зняження arperayiöüoV здатосп т(юмбог;ц-пв пов'язане з перероэиодглом ïx галькоси в окремих групах - зСмьшенням числа частково деграиульованих т^омбоцнпв, здапп'сть яких до arpeiatjit зш.чга зменыцусться.
Виразна заоротньо припорцпша залежшсть адгезивних та агрегацпших влястивостей тромбоцит!«, що спостерилась нами при експериментальному атеросклероз!, низначаеться, за даними Т.Пващенко, також i у хворих з ргзннми формами стенокардн. Можливо, rjeit факт св|дчпть про те, що реалтцЫ цих властивостей забезпечуеться рдашли функцюналшгми механЬмами.
Як »же 1Ндличалось нище, з метою до^лгджекня чутливосп тромбоцит до антиагрегаитних внливхв ми використовували два методичних подходи - визначеиня 3MÙI АДФ~шдуковано1- агрегацп трймбоцтпв в присутност) НГ, та поршшшя дй, яку справляють иестимульоваш судинн! смужки крол1в на агрегацию "власних" (аутентичных) тромбоцитов та тромбоцигц контрольних (нормальних) тварин. Дат, отриман1 за лопомг>гок> обох метолтп. cni/чили про нляйн1стъ прпнги ib-.vuH-K'1-i и mum чутливосп Tj>OM6oipn)B до антиагрегаитних biumbîb в процеа атерогенезу. Так, в HopMi НГ пригмчува.ч агрегацпо тромбоцппв в середньому на 42 % (р<0,01); m другому та четвертому шсиф ГХЕ ця його властивкть зберпалась на контрольному pimii (43 % та 42 % BiAiio»iw). а наприынц! восьмого мкяця ГХЕ вона зменьшупаласъ в порйшяшп
з контролем на 12 % (р<0,05).
Разом' з тим при дослиженш безпосередньо! дн смужок судишю! стшки на тромбоцитарну агрегацию було встановлено, що налрикшу) другого мкядя ГХЕ чутливкть тромбоцитов до антиагрегаитно! дп ендотелпо зростала - нестимульоваш судиню смужки твария дано! сери пригтчували агрегащга "власних" тромбоцит на 9,5 % (р<0,05) щтенсивтше, нЬк агрегацию тромбоцитов нормальних тварин . У тздш термши ГХЕ В1ДМ1НН0СТ1 у дп нестнмульованих судинних' смужок на агрегацш "власних" тромбоцита та тромбоцита нормальних тварин були В1дсутнх, що свичило про зниження чутливосп тромбоцитгв до антиагрегаитно! дп судинно! стшки на даному еташ ГХЕ до контролших значень
Отримаш дат свичать про те, що чутливкть тромбоциттв до нггроглщерину не повшстю ви°бражае !х чутливкть до антиагрегантИо! дн судинно! спнки в уиому. Напевне, це пояснюеться тим, що остання визначаеться не тиьки продукцкю ЕЗФР,' а також 1 простациклшу, а на тдставх дп НГ можна робити висновки про.чутливкть тромбоцитов тш.ки до ЕЗФР.
Т.ч., змши функцюнальних власгивостей тромбоцитов в проце« атерогенезу мзютъ фазний характер - спочатку вибуваегься зростання агрегацЫно! здатност! тромбоцитов та !х чутливосп до антиагрегантних вплив1в з максимальном проявом цих тенденцш на другому мкяхр ГХЕ Дал! ф процеси набувають протилежного характеру - агрегацшна здатшсть тромбоцита та !х чутливкть до антиагрегаитно! ди судинно! стшки у вкт мкяу^в ГХЕ повертаються до контрольной величин.
Пи час досл!дження антиафегатТах) потенц1алу судинно! спнки визначались таю його компонгнти: свонтанний (базалытй) потенц1ал, хцо забезпечуеться антиагрегантними речовинами, як% енлотелШ продукуе поспйно (фоново); стимульований (резервний) погенфал - прирхст продукцп антиагрегантних речовин внаслддок стимуляцн ендотелда; загальний антиагрегантний потенцгал - сума базального та сгимульованого вивйьнення антиагрегантних речовин судинною сттнкою. Базальний антиагрегантний потенциал забезяечуё' пмтримку тромбоуитарно-судинного гомеостазу в сташ в1дносного функцюиального сцокою, стимульований - вхдповмае за його збереження при виникнент додагково! активацп тромбоцитов, пи кликано! рцномднггнилш нейро-гуморальнями впливал»и.
■ Пи час дооидження в експерименп антиагрегантних властивостей судинно! стшки було встановлено, що спонтанна продукция антиагрегантних речовин наприхицр
другого мкяця ГХЁ збольшувалась в поровнянш з нормою. Про це сводчило те, lijo на даному еташ ГХЕ кйыисть тромбоцитов, уиркулюючих в судинному русл1 поза тромбоцитарними агрегатами, була на 10 % (р<0,01) бглына за норму (значения хндексу колЬкостг ЦТЛ складали 0,84 ± 0,02 та 0,76 ± 0,07 виповодно) , незважаючи на тдсилеиня no-peraijmHoí здатносто тромбоцитов. Кром того, нестимульовано суднтн смужки кролов даиоТ серй приппчували агрегацо'ю нормальних тромбоцитгв на б % (р<0,05) штенсишпше, иЫ судинш смужки нормальних тварин ( на 38 % (р<0.01) та 34,4 % (р<0,01) BÚnoBiAHo).
Однак стимульоваиий ajiniaiperaimmü потенциал судинно') ctíhku в два мкяцо ГХЕ був значно нижчим за контрольна показиики. Про це свцчило те, ujo у тварин дано1" cepií пкля в/в шфузй АДФ кглькость тлъно циркулюгочих тромбощтв зменьшилась на 19 %(р<0,01) вроти початковоУ (0Д4 ± 0,02 до та 0,68 ± 0,05 теля щфузп"), в той час як в нормо цей показник збольшувзвея на 13 % (р<0,01) (0,76 ± 0,07 до та 0,87 ± 0,07 теля шфузй') . Дослодження in vitro також подтвердили цей висновок - при стимуляцй' судинно'] смужки тварин дано! cepií ацетилхолоном Vi здатшегь приппчувати arperaijira тромбоцитов зростала лише на 34 %(р<0,01) (аорео-ац1я припшувалась на 38 %(р<0,01) до стимуляци" та на 51 % (р<0,01) теля стимуляцй) , тод! як у контрольной групi пкля епшуляцн антиагрегангна доя судинноо смужки тдсилюпалась йльш як в 2 рази (пригтчення на 34,4 % (р<0,01) та на 74,6 % (р<0,001) теля стимуляцй)
Загальний антиагрегактний потенуоал. судинно! стшки каприконцо другого мосяцю ГХЕ також знижупмся в поршшнт з нормою - стимульоваш судинт смужки KpoAin дано!' серн пригтчували агрегаЦ1Ю нормальних тромбоцитов на 34 % (р<0,01) слабгаше, нож аналогом!« судинно смужки контрольных тварин.
Таку динамику компонентов антиагрегантного потеяцоалу судинноо стопки на дзному стало атерооенезу можяа ложЭвдти гим, що ГХЕ, яка швидко розвинулзсь, привела до значного подйиьцення штенсияносго тромбоцитарно-судинноо взаемодп внаслодок суттевого посяленйя проагрегантних пластивостей тромбоцитов. Спонтанна продукция ендотелЗем антиагрегпятннх речовин в цпх уметах також зростала - чзсткодо
ü 3d »vib}' J Г.úKTiiüiíGvTt SIrtllC 1)|ЛС, UlMUllAUh íMlftrt
вязисних характеристик Kpoei та годвиоцекня пристшкопоо напругк эсуву (що, за деякими даними, сприймаегься глжопротеодами мембраки ендотелооуитов та призводить до активацп синтегаз простациклша та ЕЗФР (Ando J. et alt, 1990; Busse R.
et alt,1993))
А-ктивацш спошанноУ продукуп антиагрегантних речовин на pawiix етапах ГХЕ приводить до поступового виснаженкя антиагрегантних можливостей ендотелйо. В значшй Mipi це пов'язаие з носиленим спожшсшням ендотел^ем субстрата -попереднигав антитромбоцитарних речовин та вичерианням. i'x запаяв (Мевх А.П. та ш., J990). Через те вже наприкшцг другого мкяця ПСЕ визначаеться зниження загального антиагрегантного потенциалу судинноУ сгшки. Осшдьки спонтанне вид^ення антиагрегантних речовин судинною спнкою зростае, а ршень максимально можливоУ Ух продукцп знмжуьться, то при стчмумщп ендогелш судия спроможний видixuri додагково лише невелику кгльккть антиагрегантних речовин, зиачно меньшу, ник в яорм1 та недостатшо для запоб1гання внутршньосудиннш агрегацп тромбоцит]'п, особливо з урахуванням Ух збйьшеноУ проагрегантно) активность
Т.ч., в pawn строки ГХЕ в базальному crani д1я <}актор1в, ujo снрияють атерогенезу, в эначтй Aiipi твелюегься. Однак це вимагае злачного напруження пристосувальних можливостей судинноУ стшки, ujo позначаеться в ситуациях, пов'язаних з додатковою активац1ею тромбоцитт.
На кшець четвертого мгсяця ГХЕ спонтанна продукцш антиагрегантних речовин судшшою спнкою иабувала тенденцп до понижения в поршнянт з тим ршнем, який cnocTepiranoi в два мгеяцг ГХЕ. Про це свЦчить те, ujo п дата cepi'i тварин ¡ольюсть вмьно циркулюючих тромбоуи-пв була на 8 % (р<0,05) л«:ниш, нЬк в два лисяц! ГХЕ (0,77 i 0,1 та 0,84 ± 0,02 випов»дно), причому зростання числа агрегопаних-тромбоцитов вадбувалось на фот зниження ix агрегацннюУ здатносп.
Стимульована продукцхя антиагрегантних речовин судшшою спнкою на
N
четвертому мгсяц1 ГХЕ дещо зростала в пор1внянш з другим лисяцем ГХЕ, але все ж була нижчою, тж в нормь Такий висновок був эроблеиий ид пЦстав! того, ¡цо на даному етзш ГХЕ теля в/в шфузп АДФ кальюсть вольно циркулюючих тромбоцигш лишилася незмшною. Отже, у в1дп0в1дъ на стимуляц1Ю судшшл criiiKa продукупала таку мльисть антиагрегантних речовин, яка була достатньою для 3ano6iranna гшутршшьосудингай агрегацГУ тромбоцит.
На восьмому мюящ ГХЕ спонтанна продумал антиагрегантних речовин судинною стшкою зменьшувалась значно та достоверно в iiopimuumi як з другим лисяцем ГХЕ, так i з нормою. Про це сличило подальше зменшення ("«залыюУ шлькост1 виьно циркулюючих тромбоцитов - на 18 % (р<0,05) меньше, пЫс в два Micsnji 1'ХЕ, та
иа 10 % (р<0,05) меньше, шж в конгро.и (0,66 ± 0,05 , 0,84 ± 0,07. та 0,76 ± 0,07 вЦполйно). KpiM того, нестимульоваш судинга смужки крол1в дано! cepii пригшчутали arperayira кормальких тромбоцита «а 47 % (р<0,001) слабюше, тж нестимульопаш судинт смужки кролхв у два мзсящ ГХЕ та на 44 % (р<0,001) слабюше, тж нормальт судпнш смужки (ил 20,3 % (р<0,01), 3S % (р<0,01) тл 34,4 % (р<0,01) вЦпозино) .
Порпд з цим стимульований антиагрегантний потенц1ал судипноТ стойки на восьмому MiCBiii ГХЕ вгдчутно зростяв порЬняно з таким в два Micaiji ГХЕ. Про ijz сш'дчило те. rijo у тпарин дано!" cepii теля в/в шфузп АЛФ ыльккть вйьно цирку«okniix тромбоцита эростала на 20 % (р<0,01) (наприкшц1 другою мкяця ГХЕ - змепьшувалась на 19 % (р<0,05), на четвертому Mioiyi ГХЕ не змниовалась); а також те, що здатшсть судинних смужок кромв дано! cepii пригшчувати агрегацш нормалышх тромбоцитов теля стимулаци ацетилхолшом эростала в 1,5 рази ( в два MiCiUji ГХЕ - ita 43 %,р<0,01)
Стосовно запального антиагрегантного потенц1алу судинн01 сгшки, наприганц! восьмого м^сяця ГХЕ ein збер!гався на тому ж piEiii, до якого знизився на другому М1СЯЦ1 ГХЕ. Такий висновок був зроблений на шдставг того, що стимульова»п судинт смужки кроли вищезгадаиих cepiii пригтчували arperayiio нормальней тромбоцита з одкаковою иггенсипшстю - на 51 % (р<0,01), що на 34 % (р<0,01) меньше, шж епшульовяш судинт смужки конгрольних тварии."
Виявлет в П1здн1 строки ГХЕ змши тромбоцитарнб<удинно1 взаемодп пов'язага з тим, що з наростанням термшу ГХЕ набувають зш» власгивосп i тромбоцитов, i судиино1 спнки. Нд четвертому мкmji ГХЕ актйвн1сть циркулюючих а судинному русл! тромбоцитов дещо эменыиуеться. Можлнво, в зв'язку з цим на даному eTani ГХЕ спонтанна антиагрегсштна активность судикноТ ctihkii набувае тендеяцй до зниження в пйршшшт з тим pitine«, якнй спостер^гався на бйьш рашш етапах ГХЕ.
У BiciM мкяци ГХЕ проагрегактна активтегь циркулюючих в судинному руслг тромбоцитов вЦпоп1лае такт в нормк Але яюсно цг тромбоуити вцрЬкяються ви нормалышх. Про це може свЦчити ix нюкча пи контрольно? чутливкть до дй НГ, i, аймяпдио, до ЕЗФР.
i к'.-тджаюти на те, що на даному еташ ГХЕ активтеть тромбоцитов суттево не В1др1'зня€ться в!д тзкоУ в чотири мкяц! ГХЕ та мдповцае контрольшй, спонтанна продукцш анткагрегангнмх речовин судинною стопкою значно падае як в портвнянт з Т1€ю, яка виэначалась в ранн! строки ГХЕ, так i в поршшшт з контролем 1мов!рно, це
пов'язано 13 змшами, iyo водбуваютъся з ендогелюцитами под час атерогенеэу. 1снуооть даю про ге, що и збиьшекням тершну ГХЕ вЦбуваетъся руйнування глококалоксу, я кий вкривае ендотелой та е сенсором, сприймаючнм змши пристшкожл шшруги зсуву. А змони напруги зсуву Kpoai е, за деякими даними, больш зачухцим стимулом для синтезу та спонтанно! продукци ендотелоем антиагрегантних речовин, опж рецептор-опосередкована д^я медоаторш атрегацй' тромбоцитов.
Зменынення спонтанна антиагрегантнся активносп ендотеию на поздгах етапах ГХЕ шдвищуе доступность судияноо стоики для ди тромбоцитов та, водпоподно, створюе бмыв сприятлив1 умови для атерогенеэу.
Загальний антиагреганпоий потенциал судииноУ стонки в поздно термони ГХЕ зберпаеться на тому ж piBHi, до якого вш впав на другому моей у i ГХЕ. Оскольки на даному еташ ГХЕ спонтанне видиекня антиагрегантних речовин суди мною стшкою зкачно падае в порЬнянш з там, яке було в рант термони ГХЕ, то при стимуляцоо ендогелой додатково продукуе значно биьше антитромбоцитарних речовин, нос на paHHix етапах ГХЕ. Тому при викикненш ситуацй, пов'язаошо з розкою аосгивацоею Тромбоцитов, збережено компенсаторно мехаоазми судикноо стонки дозволяють збалансуваги зсув тромбоцитарно-ендотелоального гомеостазу, хоча це о водбуваеться на тло значного зииженмя ровня пристосувальних можливостей ендотелйо.
Т.ч., вивченкя динамжи змш тромбоуитарНо-судииноУ взаемоди в умовах експериментальноо тривалоо FXE дозволило виявити складний нелшшний характер даного процесу, який вйображае пейну фазнкть та синхрошпсть змон окремих. його складопих
Пд час досладженкя тромбоцитарно-судадщоУ взаемодп у эдорових добровольцев та хйорих на IXC було встановлеио, що агрегацойна здаттсть тромбоцч™ у пациккгш з IXC в стат спокою була нижчого (на 30 %, р<0,05), а чутливость до ди НГ ¡стотньо не В1др1зняласЬ тд такоо в контрольнш rpyni (онтенсквтсгь агрегацп (21,2 ±3,7) % ОЩ та (30,4 ± 3,3) % ОЩ водпоподою). Однак при визначеной киькосп циркулюючих тромбоцитарних агрегапв в даной rpyni aiporiAoii водмшносто вод контрольно? групи були ыдсугда ( 0,82 ± 0,08 в контрольной rpyni та. 0,88 ± 0,05 у хворих иа КС, р>0,05)
If#» ."i)iл'.гця„мл .
iiltlinuiu
погешралу судинноо спнки. .,
Т.ч., наявний' в стано спокою у дбсл1джених нами хворих близький до нормального ровень тромбоуитарно-судинно! взаемодп ямсно водриняетъся вод такого
- 13в норм!, тому оцо Bin досягаеться на тло паралельного понижения arperaijiHHo'i здатносп тромбоцитгв та антиагрегантних моделиnocreii судиннох стшки в поеднант ia збережеиою чутливостоо тромбоцитов до дхх анти;и"регантних речовин.
Пи час фозичного навантаження мдбуааооться шяш неоороо-уморального фону, яга приводить до актинацн тромбоцитов ( Малая Л.П, Ладний A.I., 1990; iidt J.F. et alt 1989). В контрольной rpyni ije млнофестувалось посялекням ¡ирегацнпг.ц: пластивостей тролЛоцитхв та подвигуешоям Vx чутливосп до дох ИГ на 15,7 %(p<Q,0i). Зменшення млькостх ЦТА на 8,5 % (р<0,05) посля фхзичиого навантаження в даному випадосу сводчило про те, що паралелыга з активацию тромбоцита вхдбувалася стимуляция судинною ендотелою, внаслодок чого в судинний просит продукувзлись аоггиагрегантоох речопнии, яких (з урахуванням подвищення до них чутливосп тромбоцитов) з надлкшком вистачало для запобхо-ання тромбоцитарнш внунрйцньосудиннгй arperaijoi.
У 11-ги'з 12-ти обстежених нами хаорпх на IXC фхзичне навантаження супрокоджувалось розвитосам проявгв хшем.и млокарду; посля припинення навантаження агрегацшна здатнхетъ тромбоцитов понижувалась на 27 % (р<0,05), чутливхсть останшх до доо НГ не змпокталась, але разом з цим кгльисть ЦТА зростала на 7 % ( зм.они наближувались до вороотдних): Такий тип реакцн сводчить про те, що в даному випадосу не подбувалась нейтралгэацш виникаючах при фозичному навантажешп активацп тромбоцитов (неэпажаючи на -те, що чутливость тромбоцит до дх1 антиагрегантних речовин зберох-алась незмхноюго), вохасл1док, очевидно, суттевого зменшення резераних (стимульованих) антиагрегантних можливостей судинно'1 стхнки. В результато активоаанх тромбоцита юаьмодхялц в судинному русл! з утворенням оборотних агрегапв; тромбоцита, я ко дисоцоювали зохэдом з цих агрегатов, мали менший проагреоантний потёнцхал, що i виявлялось при дослхдженш Vx агрегацойноУ здатностх в • уМовах in vitro.
Визначеш змйш тромбоцитарко-судинноо взаемодн у хпорих обумовлеш, очевидно, такими патох'енетичними особливостями ¡шел40чно0 хвороби серця.
Морфолопчним фундаментом, на якому розвиваются клоночно прояви IXC, слугуе, як правило, виражене в тхй чи оншой Mipi атеросклеротичне ураження коронарних артерой ( Грицюк A.I., 1984).Чисельнх дан» евхдчать про те, що в процесс атерогенезу функцшналып властивостх судинного ендотелио, в тому число i його антаагреганттп можливосто, змонюються (Лямона Н.П. та in, 1991; Мрочек АГ. та он., 1991; Книшов Г.В. та хн.,1992; Шумаков ВА, Братусь ЕЕ та ¡н., 1994). В експериментальному розд!л!
Hamoi робота було вияплене сугтеве знюкення загальнош антиагрсгаитного потенциалу судшшо1 стшки »же на початконих етапах атеросклеротичдаго провесу.
У биьшосп обсгежених нами пацгешЧв наяаккть атеросклеротичного ураженкя коронарних aprepiß або була остановлена за допомогою коронарографочного дослодження, або матфестуаалась iuieMieio миокарду при досягненш порогового фйичного навантаження, ¡ндивадуального та вдтворюваиого в кожному окремсму випадку. Наявшсть атеросклеротачних змш у судиннш стмхд обумовлювала энайдене нами зменшення базальтеп антитромбоцитарноо активносп епдогелна Однак завдяки зменшенню проагрегантного потенциалу тромбоцит™ та збереженню i'x чутливосто до актиагрегантннх вплив^в ргвень тромбоцитаркс-судиннс» взаемодй в сташ спокою гсгогньо не вадрозшшся над контрольное
Под час фозичного навантаження у бмьшост! обсгежених нами пацоенпв виникала йиемоя ммжарду внасл!док невйповздносп мож можливостями коронарного Kposoo6iry та вимогами миокарду. Це було обумовлено, верш за все, наяанктю стенозуючого ураження коронарних артерш (про це свгдчила иитворюнашсть iuieMii мюкарду). При цьому виявлялосъ значке обмеження резервних (стимульоваких) антиатрегантних можливостей судинного ендотелою, яке проявлялось зростанням юлькосп ЦТА на tai послабления агрегацюного потенцгалу тромбощтв.
Однак отримат дано вказують на те, ujo эмши характеру тромбоцитарно-судинно! взаемодй под час фЬичного навантаження були поя'язам, кайбйьш niooipuo, не ильки 13 змшами функцкшальних властивостей ендотелпо, але i з виникаючою у цих умовах особливою гемодинам1чною ситуацию. Так, гпд час фЬичного навантаження icTonio зболынуеться швидисть кровотоку, i при цьому проксимальтше та дистальшше мкц» стенозу внаслиок утворення турбулентного току Kpooi! в!дбуваеться штенсивиа стимуляции тромбоцитов ( Staitz. J.F., 1983, Falk Е., 1989). Бона не нц.~люегься в достатнш Mipi антитромбоцитарними речовинамй, иы продукуе ендотелой, оточуючий мкце пошкоджеиня, тому що загальний антиагрегантний потенциал судиино! стшки первинно знижений. В результат» штенситшкть внутрцхшьосудигаю! агрегацй зростае та утворюються оборотш тромбоцитарш агрегати. j
Про вплив гемодинамочних умев на стан тромбоцита рио-суд' шно; взаемодй св1Д1ить иаггупнии приклад. В одному випадк} з 12-ти у хворого фиичне навантаження не привело до iuieMii лиокарду; теля В ЕМ у нього було виявлене зменьшення киькосп
ЦТА на 26 % при тому, що пpoзq>eгa отпои потащил тромбоцита та ох чутлимсть до НГ суттево не водрознялчся вод аналопчних показооиков у шших пациентов. Та кий характер реакцн свЦчив про достатньо збережет можливосго по тдтриманню тромбоцитарно-судинного гомеостазу. Дакому хворому в грудш 1993 роцо була проведена корошроанпопластикл, внаслиок якоТ ровеооь стенозу коронарно! артероо був зменьшений ои СО Гстотяе злччпиешю ровня стенозувашся супрозоджувллось знижснням онтенсшшоот стимуляцй тромбоцита на висото наваоотаження. Ось чому, шоао'рно, у даиого пацгента резеринх антиагрегзнпп можлчоюсто ендотелою, в певиш мор; энижезп, все ж виявоолися достаттмо1 для запобогаошя вооутрошньосудинной згрегацоо.
Виходячи з пиоо;еооаведенооч> патогенетичного механозму посилешоя виутршшьосудикноо ао-регацоо под час фозичного напантаження, можна було б припустит оцо прирост оильо<осто ЦТА на висото напантаження мав би корелюпатоо 3' виражешстю (студенело) коронарного стенозу, та, водповино, з величиною порогового фозичного навантаження. Але в нашому дослужено« такси' залежносто не впялилось. Колнвання приросту галькосп ЦТА юослд ВЕМ складали вод б % до 40 % та не залежало1 вод ровня воокоооаоюго напантаження. Найбольш омоворно, це пояснюеться тим,-оцо для хплтроомання тромбоцитзрооо-ендотелоалыюго гомеостазу суттеве зооачешгя мае три складово1Х - функцоональний стаоо тромбоуотв ^ судинюого ендотелда, та наяипсть осоронарного стенозу, янаслодок чого результат Ух 'взаемодоо у виглядо числа тромбоцитарохих агрегатов мае складну багагокомпоиелтиу природу. Наявность пираженого о<оронлрноох) стенозу суттево попршуе локальну гемодинамоку, I гим самим приводить до створенкя умов, в яких послаблений резервний антиагрегантний потенцоал стае недостатком для запобогання внутрошньосудинной агрегацп тромбоцитов.
Т.ч., на осново дослодження тромбоуитарно-судинноУ пзаемодоо при атеросклеротичооому ураженно судин п експерементальних та клотчних умовах молена зробити гагат подсумок
Тромбоцитарно-судинний гомеостаз визначаеться як ровновага мтж проагрегантним потенцоалом тромбоцитов та антиагрегантними можливостями судинно! столки. Змии обох ланок гомеостазу подлягають загалыюбоологочним ззкономорностяло, сияхронга та взаемозв'язань
Антиагрегантний потенцоал судинно'У стоики мае складну багатокомпонентну природу; окремо йога компоненти у процеа атерогенезу змонюються в розной морь
Виражетсть 3mih тромбоцитарно-судинноо взаемодоо не е прямим вёдображенням важкосп атеросклерогичного процесу. Дослгджепня па тваринах продемонстрували, оцо иже на раншх етапах атерогенезу на фоно полноценного збереженкя громбоцитарно-судикного шмеостазу в сташ опекою стюрюються умови для зрушення ровноваги в 6iK переважайня проагрегантних вголии1в при виоомкненш ситуаций, яга приводять до рико! активаци тромбоцитов. Саме цей механизм може брата участь у розвитку внутршшьосудинноо-о тромбоутвореншо та отстрих коронариох явихц у ооацоентов без суттевих морфологочиих змш в коронарних артериях.
На больш тзнгх етапах розпчтку атеросклерозу в умовах змон функ^ооиальних властивостей як тромбоцитов, гак i ендотелюципл, стабшзац1я тромбоцитарно-судинноТ взаемоди водбувалась за рахунок перерозподиу мЬк виражетстю окремих компонентов антиагрегаятного потенфалу судинноо стшки - суттеве знихсення базальноо актитромбоцитарноо активнос-ri обумовило деяке наростання резервних антиагрегантних можливостей ендотелпо. Ось чому у хворих на 1ХС у стаболыоои фазо перебогу хвороби, незважаючи на значке порушення фуоокцннкельних властивостей ендсггелцо, може бути' водсутньою тенденция до тромбоемболочних усосладнень.
Однак ситуаодя сутгево ускладнюегься npti наявяосп вираженого коронарного . стенозу. В уих умовах знижеиий антиагрегантний потенцёзл ендотелою не в змозо вёдвернути надлишкову пнутршшьоеудикну агрегацию тромбоцитов, внаслодок чого виникае реальна загроза розвитку тромбоемболочних усоааднень.
висновки
1. Змши тромбоцитарно-ендотелоально! взаемодп в процесо розвитку атеросклерозу мають складний нелшшний характер, ujo t подображеошям рознонаирапленосп' та певноо фазиоспу зруюееннях окремих його скледових.
2. Змши функцоональних властивостей тромбоцитов в умовах довготривало'о пперхолесгеринемп мають фазний характер - на pawiix етапах становления атеросклерозу водбуваегься пипажений pier агрегашйно! адатносго тромбоцита та i'x чутливосп до актиагрегантних апливов; в тздно термши пперхолестеринемоо дано показники знижуються до контрольних величин.
3. Мож агрегацойною та адгезивною актииностю тромбоцитов на ncix етзпзх атерогенезу сяостер!гаеться виражеооа реципрокна залеЖность, оцо може розглядатись
як один з факторов збереження тромбоуитарно-ендотелхального гомеостазу.
4. На початосопих етапах атерогенезу вхдбуваеться зболынення спонтанно? продуосци антиагрегантних речовин ендотелхем, що яоеднуеться Ь значним зкиженням 1*1 ого резервних можливостей. Ц{ ефекти в значтй моро можуть бути наслхдком тдвихценоо активно«! тромбоцитоп.
5. Сйнхротн змонн фуншрональних властипостей тромбоцита та ендотелхю, ¡цо виниканэть в раннг строки ятерогенезу, албезпечують збереження тромбоцитарно-судинною гомеостазу в базалших умовах та перешкоджають розвитку атеросклерозу. Однак снижения резерших антиагрегантних можливостей ендотелгю пже на даному етздп атерогенезу зменьшуе эдатность судинноУ' сгхнки тдтримувати. тромбоцитарно-судинний гомеостаз в екстремальних умовах, що може бути одним з провхдних патогенегичних мехашзмхз розвитку внутрошньосудинного тромбоутворення та хшеми мюкарду у хяорих з морфолохччно незшненими коронарними артериями.
6. Ь збгльшенням термину гхперхолестеринемп тромбоцитарно-судинна пзаемод1я ииходить на шший ровень, якому Пластове снижения спонтанно!" продукцоУ антиагрегантних речовин, поеднане з вЦносним збхльшенням стимульованого вивхльнення антиагрегантних речовин судинною стшкою. Такого роду змши антиагрегантного потенциалу судинноУ спнки приводить до чаеткового подновления УУ здатностх пхдтримувати тромбоцитарно-судинний гомеостаз в екстремальних ситуациях, але при цьому в баязльному стаж створюються можливосп для реалхзацх'У "атерогенноУ" доо тромбоцитов.
7. Внутрхшньосудинна реа/шацхя агрегаф'йноУ здатностх тромбоцитов в значной морх виэначаеться антиагрегантними можливостями судинноУ стопки. В зв'язку з цим оцшка проагрео-антних властивостей тромбоцитов, зроблена без урахування йЛиагрегантного потенцхалу ендотелхю, е недостатньо шфорлативною.
8. Стан тромбооротарно-судмтох взаемодох у хворих на гшемхчну хворобу серця визначаеться не толо.ки змонами функцюнальних властивостей тромбоцита та судинного ендотелхю, а й наяанхстю коронарного стенозу, який через створення особлиг.их гемодинамхчних умов потенцхюе антиагрегантну недостатшсть судинного ендотелою.
СПИСОК POBIT, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11
1. Динамика изменений функциональных характеристик эндотелия и гладкомышечных клеток сосудов в условиях длительной гиперхолестеринемии//Физиологический журнал СССР им. 14 .М. Сеченова. - 1 990-№8- С.1055-1060 ( соавт.Т.В. Талаева, В.М. Тараненко, И.М. Исаечкина, О.И. Сергиенко, В.В. Братусь).
2. Антитромбоцитарна актившсть судинно? стшки //Республканський з,1зд фозюлопк Тез. доп. - Кмв, " Наукой думка". -1£. -C141-14Z ( сшвавт. Т.В. Талаева)
3. Механизмы изменений реактивности сосудистой стенки в условиях экспериментального атеросклероза .//Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность - Киев, "Здоров'я". - 1991. - вып.23. - С90-95 ( соавт. Т.В. Талаева, ИМ. Исаечкина).
4. The mechanism of the vessel wall antiplatelet activity// The 10th Asian Pasific Congress of Cardiology. - Seoul, Korea.- 1991, Oct 6 - 11 ( with T. Talaeva, V. Bratus)
5. Роль эйкозаноидов в антитромбогической активности сосудистой стенки // Роль эйкозаноидов в патогенезе и терапии сердечно-сосудистых заболеваний; Тез. докл. - Харьков. - 1991. - С 15 ( соавт. ЕВ. Братусь, Т.В. Талаева)
6. Antioxydants calcium blockers in protection platelet and vessel wall functional properties during atheroschlerosis // XIV Congress of the European Sosicty of Cardiology.- Barselona, Spain. - 1992, Aug. 30 - Sept 3 ( with TV. Talaeva, V.V. Bratus)
7. The changes of vessel wall reactivity during prolonged hypercholesterolemia // XV Annual Scientific Sessions International Society for heart Research Meeting ( American Section) - Columbia, Missouri -1993, June 20 -24 - Abstr. P.276 (with T.V. Talaeva, LM. Isaecnkina, V.V. Bratus)
8. Vasoactive and antiplatelet properties of vascular endothelium in hypercholesterolemia and early atherosclerosis//European Heart Journal, Abstract Supplement - 1993. - v. 14. - P.395 ( with T. Talaeva, I. Isaechkina, V. Bratus)
9. Характер изменений тромбоуитарно-сосудистого гсмеостазд в условиях гиперхолестеринемии // Актуальные воп^сы патогенеза, диагностики и лечения атеросклероза и ишемической болезни сердца: Тез. докл. IV Съезда кардиологов
- UJ~
Украины - Харьков. - J994, 25 - 26 мая (а авт. ТВ. Талаева, D.B. Братусь)
Третях. ИМ.
ХАРАКТЕР II МЕХАНИЗМЫ ТРОМБОЦИТАРНО-СОСУДИСТОГО ПЗАИМОЛГ.ЙГЛЧтя НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ЛТР.РОГШЕЗА.
Диссертации lut соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14-0006 - кардиология.
Укрншский НИИ кардиологии им акад. / АД Огражеско, Киев, I995.
Установлено, что тромбоциты и сосудистый эндотелий, благодаря своей способности синхронно и взаимосвязанно реагировать на различные активирующие и ингибирующие воздействия, образуют единую функциональную систему для поддержания тромбоцитарно-сосудистого гомеостаза, обеспечивающего нормальные реологические свойства крови. Аитиагрегаитный потенциал сосудистого эндотелия, имеет сложную многокомпонентную природу, и отдельные его компоненты в процессе атерогекеза изменяются в различной степени. Выраженность изменений тромбоцитарно-сосудистого взаимодействия как системы не является прямым отражением тяжести атероскмгротического процесса. На ранних этапах атерогекеза, несмотря на повышенную "активность Тромбоцитов, п базалъных условиях тромбоцитарно-сосудистый гомеостаз полноценно сохраняется за счет усиления антиагрегантных свойств сосудистой стенки. Это в значительной степени ограничивает действие факторов, способствующих прогрессированию атеросклероза, однако создает условия для сдвига равнопесня в сторону преобладания проагрегантных влияний при возникновении ситуаций, приводящих к резкой активации тромбоцитов. На более поздних этапах развития атеросклероза поддержание тромбоцитарно-сосудистого гомеостаза происходит на качественно ином уровне, что обеспечивается за счет перераспределения между выраженностью отдельных компонентов антиагрегантного потенциала сосудистой стенки - существенное - снижение базальной антитромбоцитарной активности обуславливает некоторое нарастание резервных ангнагрегзнтнмх возможностей эндотелия. Существенное влияние на состояние тромбоцитарно-сосудистого гомеостазз у больных ишемической болезнью сердца имеет наличие коронарного стеноза, который посредством создания особых гемодинамических условий может выяплять скрытую антиагрегантную недостаточность сосудистого эндотелия.
Tretjak ¡.V.
The mode and mechanisms of platelet-vascular interaction under the different stages of atherogenesis
Ukrainian stcaá. N.D. Strazhesko Research Institute of Cardiology
The investigation performed both on rabbits with experimental atherosclerosis and on patients with ischemic heart disease showed that platelets and vascular endothelium due to their ability to react sinchroneously and in correlation to different activating and inhibiting influences create the indivisible functional system which supports the platelets-vascular homeostasis and provides the normal rheological blood abilities. Vascular endothelium antiaggregative potential has complex multifactorial nature and its individual components change during the development of atherosclerosis in different digrees. The magnitude of the changes of platelet-vascular interaction as a system is not a direct function of the atherosclerotic process severity. At the early stages of atherosclerosis in spite of the increased platelets activity platelet-vascular homeostasis in rest is preserved in a full value due to enhanced antiaggregative abilities of the vascular wall. This substantially limits the action of factors which promote atherosclerosis but meanwhile it evotes the shift of the equilibrium in favour of the proaggregating influences domination in situations where platelets are sharply- activated During the progression of atherosclerosis platelets-vascular homeostasis is also supported but on the qualitatively different level which is provided by the redistribution between the separate components of the vascular wall antiaggregative potential - significant decrease of spontaneous antiplatelet activity enhances in a certain degree the reserved endothelial antiaggregative abilities. In patients with ischemic heart disease the existance of pronounced stenosis may exert a clear influnce on the state of platelet-vascular homeostasis: by creation of the special hemodynamic conditions it may reveal the hidden antiaggregating insufficiency of the vascular endothelium.
Kakwobí слова- гроллбоцити, судшший Сндогелш, атеросклероз.
