АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Уголовно-правовые и криминологические меры предупреждения хищений государственного или коллективного имущества, совершаемых путем грабежа и разбоя»
НАЦМНАЛЬНА АКАДЕМ1Я ВНУГР111ШХ СПРАВ УКРА1НК
Р Г Л О Л
1 3 №)7 На правах рукопису
МАРТИНЕНКО Ор1й ДмитровйЧ
КРИМ1НАЛЬН0-ПРАВ0В1 ГА КРИМ1НОЛОГ1ЧН1 ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ РОЗКРАДАНЬ ДЕРЖАВНОГО АБО КОЛЕКГИВНОГО МАЙНА. ЩО СКОЮЮТЬСЯ ШЛЯХОМ ГРАБЕ1У ЧИ РОЗБСЮ
Спец1альн1сть 12.00.08 - крим!нальне право 1 крим1нолог1я; крим1нально-виконавче праио
АВТОРЕФЕРАТ дисергацН на здооуття наукового сгуленя кандидата юридичних наук
Дисертац1ею е рукопис.
Дисертац1я виконана на кафедр! крим1нолог11 Нац1онально1 академП внутр1шн1х справ Укра1ни.
Науков1 кер1вники - доктор юридичних наук, професор Лихолоб В. Г. доктор юридичних наук Лукашевич В.Г.
0ф1ц1йн1 опоненти - заслужений д1яч науки Укра1ни, академ1к.
доктор юридичних наук, професор Михайленко П.П.; кандидат юридичних наук Роц1н 0.1.
Пров1дна орган1зац1я: Запор1зышй кридичний • Шститут МВС Укра1ни ,
Захист в!дбудегься
997 р. о 14. 00 ГОДИН 1 на зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д 01.56.01 при Нац1о-нальн1й академП внутр1шн1х справ' Укра!ни (252035. м.Ки!в-35, Солом'янська пл.. 1). .
3 дисертац1ею можна ознайомитися в б!бл1отец1 Нац1онально1 академИ внутр1шн1х справ УкраХни (252035, м.Ки1в-35, Солом'янсь-ка пл.. 1).
• Автореферат роз1сланий "___ 1997 р.
Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради кандидат юридичних наук, ст.науковий сп1вроб1тник
ВЛ-ЖенУнт1й
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ
■ Актуалыпсть теми досл1дження. Зд1йснюван1 в Укра!н! ссШ-ально-економхчн! та пол!тичн1 перетворення,побудова демократично! правово! держави гальмуються серйозним загостренням крим!ногекио! обстановки, зростанням злочинност!. Статистичн! дан! засвЗдчують, що к1льк!сть зареестрованих злочин1в в Укра1н1 з року в р1к р1зко зб1льшуеться: 1980 р!к - 196,2 тис.. '1985 р1к - 249,5 тис. 1939 р!к - 322.5 ТИС.. 1391 р!к - 405,5 ТИС.. 1994 р!к - 572.2, 1995 р!к - 641.Э. Б1льше 1,5 тксяч! з них у 1996 рос! скоено !з загте-. суванням зогнепально! збро! та •вибухових пристргл'в. кохен тр«тгй злочин скоено злочипними трупами, ксжен четверти:"! - рецидив Ютами, б!льше половши - !з застосуванням насилля.
В структур! загально! злочинност! пог1ршились як!сн1 показ-ники ЗЛОЧКННОСТ1. що щюявляеться насамперед у зб!льшенн1 к1ль-кост! корисливо-насилькицьких та агресивно-руан!вних прояв1Б. в
л
зростанн! к1лькост1 !нших тяжких злочин!в. як! в 1995 роц! склали понад 2/3 ,в1д загально! к!лькост1 зареестрованих злочин!в. Корис-ливо-касилЬкицьк! злочини з 1989 року зросли майже в десять ра-з!в. В два рази~ б!льше за цей пер!од втягнуто в цо злочинну.д!-яльн1сть неповнол!тн!х. ЗлочшнЮть наблизилась до фактор1в пол!-тичного значения,.стала характеристикою стану сусп1льства, сутте-Еим.'ДеетабШзатором суршльного шття. Тому гострота крим1коген-но! обстановки вимагае нев!дкладно1 протид!!-злочинност!. зд1йс-нення широкомасштабних. насамперед соц!альних, комплекснкх захо-д1в з боку сусп!льства ! держави. а .також адекватних зм1н в д1-яльност! правоохоронних орган!в, ' як! реал!зують крим!нальну та крим!нолог1чну пол1тйк'у. що визначае' зм1ст 1 Форму того, то иззи-вають системою впливу на злоч;шн!сть.
Для стаб1л1зац11 кркм1яолсг1чио1 обетановш з ¿оку л^рг-л.-;:
вживаютъся в1дпов1дн! заходи зг1дно з Державною програмою бороть-би 1з злочинн1стю. В комплекс! правових заход1в. то забезпечують правоохорокну д1яльн!сть, велике значения мають Закони УкраХни. Укази Президента, що випливають з Державно! програми i передбача-вть ршуч! д11 орган!в крим1нально! юстиц11 Укра1ни у боротьб! i3 злочинтств з посиленим вар1антом оперативно-службово! дхяльност! з yciua видами злочин!в.
У цьому зв'язку досить акгуальним е дослШення дисертацш-ним шляхом проблем боротьби з корясливо-насильницькими злочинами, зокрема розкраданням державного чи.колективного майна шляхом гра-оежу та рсьбою i ix спец1ально-крим1нолог1чного попередження. Зростання к1лькост1 цих" вид!в -злочин1в спостер1гаеться особливо за останнЗ роки. Так. якшо в 1980 рощ таких злочин!в було скоено в Укра1Н1 '608. то у 1990 роц! - 697, в 1992 роц1 - 1518. у 1993 род! - 2113. Б 1994 роц! - 2291. а в 1995 роЩ - 2215. '
Актуальн1сть теми дзсл1дження обумовлюеться й тим, що проблема корислнво-насильницьких злочин1в. будучи одн1ею з централь-них i наШльш гострих крим1нолог1чних проблем, виявилась, в к!н-цевому рахунку, найменше досл1дженою в .кримщалько-правовому та крим1нолог!чному аспектах.
Б1дзначимо, цо питания, пов'язан! з попередженням ррзкрадань державного та колективного майна шляхом грабежу 1 розбою -в певн!й Mlpl досл1джувались в роботах вчених 1 фах1вц1в-практик!в. Так, П. С.М^тшевський дав кркм!нально-правову характеристику ррзкрадань державного 1 колективного майна, що скоюються шляхом грабежу. 1 розбою. I.М.Лань^ин-досл1дЕував проблема, пов'язан! з поперед-хенняк рогкрадань державного 1 колективного майна, у тому числ1 -
Ь р;:. тах В. -А. Бл&свафова. Л. I. Гаухмана. D.I. Ляпунова,- '
- О -
В. I. Холостова та 1н. дослШ:увались питания еШовШльност! за граб1ж 1 розб1й з метою заволод1ння державним 1 колективним май-"ном. - Проте 'основну увагу вони зЕертали на крим1нально-правовий аспект дано! проблеми, а не попередженню указаних злочин!в. Це було обумовлено ранте зд!йснюваноо крим1нальнсю политикою, у в!дпов1дност1 з якою головний натиск був сконцентрований на ка-ральний аспект боротьби 1з злочинн1стю. До того ж, науков! дос-л!дження названих Бчених були проведен! в 1нших соц!ально-еконо-м!чних 1 пол1тичних умовах, коли насильницьк! посягання на дер-жавну '1 колективну власн!сть не мали такого широкого розповсюд-ження. як у сучаснлх умовах. 1 не но'сили такого сусп1льно-небез-печного характеру. ■ '
0дн1ею з обставин, яка обумовила необх1дн1гть досл1дження дано! проблеми е вивчення фактор!в. що сприяють к1льк!сному зрос-танню указаних злочин!в, . вивчення правозастосовно! практики. Ак~
л
туальн!сть досл!дження визначаеться й тим. ¡до II висновкп та про-позицП сприятимуть удосконаленню редакцП ст.82 та ст.86 КК Ук-ра!ни, удосконаленню правозастосовно! д!яльност1, крим!нолог1чно-го попередження указаних-злочин1в.'
Вказан! обставини засв!дчують про те, що досл!дження данох проблеми знаходиться в числ1 актуальних наукових проблем.
- Дисертац1я виконана у. в1дпов1дност1 з планом проведения нау-ково-досл!дних роб 1т Укра!нсыш академП внутр!шн1х справ.
Об'ектом досл1дження е орган!зац1йн1 та правов1 в1дносини у сфер1 збереження та охорони державного та колективного майна, як! випливають з обов'язк!в державних орган!в. колективних п!дприек-ств та установ 1 правоохороннкх орган!в. зокрема оргак1в внутр!ш-н!х справ.
Предмет досд!дження включае в себе криШнально-правсеу та
кримХнслэПчну характеристику грабеж1в та розбо!в з метою заволо-■ Л1ННЯ деркаввим чи колективним майном, . причин та умов, • ио пород-жугтъ ш злочини, прогнозування та основн! надрямки хх'поперед-кення правоохоронкими органами. •
Мета досл!дження полягае у тому, щоб на основ! ааал1зу факторов, що сприяють скоенню розкрадань державного чи колективного майна шляхом грабежу 1 разбою, а також матер!ал!в узагальнення сл1дчсл та судово! практики Еизначити ефективн1сть'1снуючих форм 1 метод!в крим!нолог!чного попередження цих сусп1льнр-небвзпечних явищ 1 розробити рекомендацп, спрямован! на !х-удосконадшня.
Зг1дко з- указано» метою конкретними, узловими заеданиями яосядаення с так1: . ' ■ ,
- пскагатл сошально-правову небезпеку розвовсюджвжя грабе-зе!в 1 р08б'01В 1 розкрити елементи та-ознакм складу; злочаа!в, пе-ред&ачеак. ст. ст. 82 1 86 КК Украакг;
йш: юридичнкй анал!з квал1ф!кац!йних ознак указашх скла-д!в злочкаШ 1 провести !х вШежування в1д сум!жних сктадХв зло-чин!в;
- сформушвати й обгрунтувати пролезши 3 по удоекокаленню конструктивных йотбшвостей указания нерк'та практики застосу-
■вання;
- дата анал!э, ежиезшв крим1нолог!чно1 характеристики гра-беж1в 1 розбо!в, а також фактор!в, ига впливають на 1х вшшшешя;
- проанал!зувати егобливост! крим1нолог1чно! характеристики ос!б. як! скоюють грабеж! 1 розбо!;
проанал!зувати пркчзши та умови скоення грабеж!в ! розвохв та запропонувати заходи по 1х усуненню чи нейтрал1зац!5; '
- ейзначите основн! напряма угосконалення форм 1 метод!в д1-я.ньнсст: пс попередкенню грабег.1в ! розбохв.
Методолог1я та методика досл1даення. В якост1.методолог!чно! основи дисертац1йного досл1джекня використовувались концептуальн! положения сучасно! юридично! науки, науков1 прац! з проблем за-гально! теорИ держави ! -права, теоретичн! основи крим!наль-но-правово! I крим1налог1чно! науки. ф1лософськ! концепцП з причинности психологП управл!ння. В процес! досл1дження дисертант керувався дясерелами права Украгни. в!домчими актами 1 документами, що регламентують д1яльнз.сть орган!в 'внутр!шн!х справ у сфер! боротьби 13 ЗЛ0ЧИНН1СТЮ.
Сформулъован! в робот! теоретичн! висновки-i практичн! реко-мендацП спираються на спец1альну монограф!чну л1тературу з проблем крим1нзльно,го права, крим!нолог11, крим!нально-виконавчого права та 1нших галузей знань. зокрема на науков! прац! таких вче-них як Аван.есов Г.А., Александров-Ю,В., Багр1й-Шахматов Л.В., Ба-жанов M.I.. Даныш'З.М.', Лолгова А. I., Закалюк А.П.. Зел!нський
A.Ф.. Коржанський И. Й.. Костенко о.м., Лановенко 1.П.. Лихолоб
B. Г., Лопушнський А.Ф., Матишевський П. С., Михайлов O.G.. Турке-вичЛ.К.. Яценко с. с. та 1нших фах1вц!в з крим1нолог11 та npaeà.
В процес! досл1дження застосовувались так! методи: - пор!в-няльно-правовий анал!з, анкетування. статистичний анал!з данях зв!ткост! про. структуру, динамШу корисливо-насильницьких злочи-н!в по матер!адах правоохоронних орган1в. •
1нструментар!й досл!д:кення складаать:
- анкета для вивчення крим!нальних справ;
- форми-таблиц! для збор'у та анал!зу статистичного матер!алу;
- анкета для- опитування прац1вник1в орган!в внутр!шн1х справ.
Емп!ричноо базою дослШення стали 316 виб!рково ЕИЕченцх арх!вних крим!нальних оправ (при.в!дом1й генеральнШ сукупнсст!)
на понад 800 учасниав грабезпв 1 розбо!в з метою заволод!ння державнкм чи колективниы майном, скоених у 1992-1994 рр. в Укра!-н1. ' Вивчення зд!йснювалось в ДонецьгЛй. Ки1вськ1й, К1ровоградсь-к1й областях та в м.Киев!. Число документальних джерел, генераль-на сукуптсть яких (И) була в5.дома, визначалась з максимально запасом за формулою
N' ; . ■ .
п = - ПрИ значенн1 помилки (а) - 0,05:
1 + агП
Дисертантом зд1йснено анкетування 1 тематичне 1нтерв*ювання понад 350 пра1пвникЛв орган1в внутршн1х справ, як! брали участь у розкрнтт! та попер^дженн!' грабеяив та розбо!в. Додатковш масив склали дан: про попередг/вальну. д!яльн!сть орган1в внутр1пш1х справ стрсовно ран1ше суднмих ос 16. як! скоювали грабеж1 1 розбо!.
Науко&а новизна досл1даення лолягае в тому, що проблеми бо-ротьби з корисливо-насилышцькою злочинн1стю. питания правового регулюЕання та правозастоговно! д1яльност1 розглядаються б крим1-нолого-правовому комплекс!" проблем теорИ 1 практики боротьби 1з ' злочинн1с.тю в Укра!к1. стосовно до новпх сощально-економ1чнкх 1 пол1тичних перетворень у кашоку сусп!льств1. В дисертацП обгрун-товуеться ряд нових полохень. як! г важливими' як для удосконален-ня крим!нального закону, так 1 для правозастосовно! практики, а також для погтередкекня указания злочин1в. Дисертант не претендуе на зак1нчене вир!шення питань ц1с1 складно! проблеми. а лише в межах дисертац!йного досл!дження пропонуе ряд теоретичних конс-трукЩй, визначекь, що торкаються теми 1 вир!шення по сут!пов'-язаних з КсЮ проблем.
Ь робот! сформульаван! та аргументован! так1 положения, щз виносяться на захист.
- от .•.'5Но укязаних склад1е злочину розроблена •
система показник1в 1х крим!нолог1чно! характеристики, а також проведена класиф!кац!я чинник1в, що сприяють виникненню цих зло-*шн1в, що проявляються здеб!льшого в таких основних сферах: сощ-ально-економ1чн1й. правоохоронн!й. психолог!чн1й, а також виснов-ки про соц!альнс-декограф1чн1, правов! та 1нш1 особливост! осо-бистост1 граб!жник!в та розб1йник!в, рекомендацИ по 1х обл!ку при проведенн! проф!лактичних заход!в;
- концепц1я спец1ально-крим1нолог1чного попередження грабе-ж1в та розбо!в у вигляд! комплексного м!вдисципл1нарного напряику попереджувально! д!яльност1, що включае крим!нолог!чну проф!лак-тику, запоб1гання та припиненкя цих злочин1в;
- пропозицП по удосконаленню д1яльност! правоохоронних ор-ган1в по крим1нолог1чному попередженню грабеж1в 1 розбо!в з ура-хуванням в1ктимолог1чних чинник1в;
- напрями удосконалення форм взаемодИ ■ системи суб'ект1в спец1ально-крим1нолЬг1чного попередження грабеж1в 1 розбо!в. удосконалення коорданацИ проф1лактично1 робота; обгрунтування висновку про те. що в проф1лактиц1 цих злочинних акц!й головною координуючою ланкою повинн! бути спец!альн1 структуры! п1дрозд!ли МВС Укра1ни по боротьб! з орган!зованою злочинн1стю;
- пропозицП про доц!льн1сгь створення м1жв1домчо1 централ1-зозано! 1нформац!й'но-анал1тично1 бази, що акумулюе дан1 про стан, зм1ни крим!ногенно1 ситуацП в конкретних рег1онах 1 напрямах д1-яльност! суб'ект1в проф!лактжси корисливо-насильницьких та 1нших злочин1в;
. - обгрунтування необх!дн.ост1 в нових ,соц1ально-економ!чних умовах розвитку сусп1льства та на основ! Закону Украши "Про власн1сть" об'еднання склад1в злочину ст. ст.82 1 141 КК. а також ст.86 1 142 КК в един1 норми про граб1ж 1 розб!й, пропокусться азторська редакЩя цих статей КК Укра1ни.
Теоретичне га практичне значения результатов дисертац1йного досл!дження полягае в тому,-що висновки 1 рекомендацН досл1джен-ня можуть бути використан! для подальше! розробкн проблем попе-редження корисливо-насильницьких злочия1в проти ус!х. форм ' влас-ност1, розБитку вчекня про компетенцию суб'ект!в попередження щх злочин!в, ■ механизму управления у сфер! проф!лактики, взаемодИ в Ц1й роботх державних орган!в, громадських орган!зац!й. а також громадян. Кр!м того, вони можуть. бути використан! в практичних Шлях для удосконалення д1яльност1 орган!в внутр!шн!х справ, вик-ладання в кавчальних закладах ИБС Укра!к*л курсу крим!нологп 1 попередження злочитв, а "такок при ,п!дготовц! навчальних пос!б-НИК1В.
Алробац1я положень ! результат1в досл!даення. Теорегичн! положения 1 результата доелЖжения в1дображен1 в трьох опубл1кова-них роботах,-- а також у виступ! на науково-практичн1й конференцП професорсько-викладацького складу Украхнсько! академП внугр!ш!х справ у грудн1 1993 року. Результата досл!дження також. використо-вуються е навчальному пронес! Нац!онально1 академ1Гвнутр!шн1х справ Укра1ки. П1дготоБлен1 автором методичн! рекоыендацП "В!к-тимоЛопчн! аспекта проф!лактики грабен1в ! розбо!в" направлен! у 1994 роц! через.ЛВС Украши в органи внутр!шн!х справ для вико-ристання у'проф1лактичн1й д!яльност1. _ .
Структура дисертацп складаеться з вступу, двох глав, що об'еднувть п'ять параграф1в. висновку, додатку та списку л!тера-тури. ' '"
..:/. з и I С Т Р О Б О Т И
л:-'.'.- У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть, ■ об'ект. предмет 1
■ ц1ль досл1'дае'ння.'• його завдання, визначаються методолопя 1 методика його проведения. новизна ! осиовн1 положения, що. виносяться на захист. теоретична ! практична значуаЦсть одержаних результа-т!в та 1х апробац!я.
- Глава 1 "Крим!нально-правова характеристика розкрадань державного або колективного майна иляхом грабежу чи розбою" склада. еться 1з двох параграфов. В'першому параграф 1 "Социальна 1 юри-дична характеристика посягань на державну ! колективну власн!сть.
- що скоюються шляхом грабежу 1 розбою'" розкриваеться соц1альна 1 вридачна, характеристика посягань на державну чи колективну влас-н!сть.що сковаться'шляхом грабежу чи розбою, як! в сукупност1
■ обумовлшть в!днесення 1х до категорп тяжких злочин!в. Предметно показуеться. що■анал1зован1 злочини набули за останн! роки досить широкого розповсюдження 1 мають тривояну, як св!дчить крим!нальна
..статистика, стаб1льку тенденц!ю до розширення сво!х масштабу
На ц!й,об'ективн1й основ! внсловлюеться пропозиц1я актив1зу-вати крим1нально-правову 1 крим1нолог!чну боротьбу з указаними алочинами. 'удосконалиги лрзвов1 та орган1зац1йн1 Форш Щс I -бороться. В цьому роздШ анаЛзуються крим1нально-правов! ознаки грабежу 1 розбою з точки зору 1х псяхолог1чного зм1сту та юридич-но1 оц!нки. судово-сл1дча практика 1х застосування при квал!Ф!ка-ц11 злочинних д!й;
. Тривожнов тендёнц!ею. ' як св1дчить лосл!джеяня,' стало те, серед засуджених за участь у грабежах 1 розбоях з метэа .-азо.-п-д!ння державним чи колектявнкм майном эб1льаилась х.1льа!-.ть не- .
- 1С - '
повнол1тн1х злочинщв. Ягло у 80-т1 роки неповнсл1тн1 складали' .• близько одк1е! п'ято! в!д числа засуджеких за. участь!у грабежах 1 ; розбоях. то на початку 90-х г.ск!в ах питема вага майже подво1лась. :
На основ!, вивчення коим1кальких справ автор дае крйм1ноло-Пчний аналхз прояву таких квал1ф1кац1йнйх ознак як проникнення.в -прим1щення", чи 1нше сховице, що зд'1йснювалось з подоланням перешкод; прояву насильницьких д!й, чи погрози 1х застосуваняя. Разом ' . з тим, автор п!дкреслюе, що спос-16 проникнення не мае вир!шально- "' го значения для квал1'ф1кац11 скоеного. оск!льки визначадьними оз-наками квал1ф1кац11 розкрадання повинн! бути спос'16 посягання (таемно, в!дкрито, шляхом застосування насилля) та вид майна (державке, колектавне чи 1ндив1дуальне). Способ;же проникнення може бути квал1ф1каЩйною ознакою лише в рамках- того " ,чи 1ншого складу злочину. Грунтовно аналхзуються й,1нш1 квал1ф1кац1йн1 037-. наки грабежу та розбою.' , '. ." --~ / ;'-'*
Шдвищена небезпека грабеж!в 1 розбоХв ,з-метою заволодШш . деркавним чи колективним майном корениться не т1льки в об'ектив- . них, але й суб'ективних особливостях. - Безпосер.едн1м об'ектом, наприклад, даного виду грабежа е не тдльр( державна чй' кадективна власн1сть, але. й особист1сть (т1лесна.недоторкан1сть,'. свобода особйстост1). .Тобто мова йде про граб1ж. поеднаний з насильством." . що не е небезпечшм для життя чи здоров'я потерп1лого чи'з погро- . зою застосування такого, насильства. Закон .(ст.82 КК) визначае гра-б1ж як.в1дкрите викрадення державного чи колективного майна. Про-те це закснодавче положения стосуеться лише ненасильницького виду грабежа, хоча. як св1дчить практика. в!дкрите викрадення, якщо не г Стльи'ост:, то в багатьох випадках скоюетьоя 1з застосуванням касальства стосовно ос!б. як! в!даютъ майном чи охороняють його. • Основною визначальною озкакою- грабежа е в1дкритий характер
' . ■ . ; .и -
'дШ винного', коли викрадення скоюеться зав!домо- очевидно. пом1тно . ' для'ос!б. як1 81дають майном; що охороняють його або ж для сто-ронн1Х очевидц!в. !. коли особа, . що скоюе розкрадання, усв!до1>шое, ,. що прясутн1 при 'цьому особи розум1ютъ характер його д!й, але !г-норують дану обставину.. В-робот! викладаються результата конкрет-, н'о-соц!олог1чних доСл!джень розповсюдженост! прояв1в крим!наль-но-правових.-ознак.- указания алочин!в, даеться 1х крим1ноло_г1чна • характеристика. ■
У другому параграф! "ВЦщежувания грабежу ! розбсю з метою заволод1ння державним да колехтивним майном в!д сум!жних склад!в злочин!вн автор анал!зуе ознаки в!дмежування грабежу 1 розбою в1д сум!жних склад!в_ злочин1в. В сл!дч!й та'судов!й практиц! так! : .в1дмежування часто викликаать утруднення. Зустр1чаються випадки нев!рно! "квал1ф!кац!1 скоених насильницьких д!й таких склад!в 'злочин!в як граб!ж.." розб1й. вимогагельство, бандитизм, хул!ганс-тво.
Визначаючй склад розбою, закон в якост! основних його озкак називае: а)'.напад; б) мета заволод!ння державним чи. колективним майном; в) застосування ф!зичного насильства, небезпечногог,для життя ! здоров'я особи, на яку зд!йснено напад; ! г) погроза застосування такого насильства. В1дм1чено. що в. судовШ практиШ. в юридичн!й л!тератур1 поняття нападу 1 насильства. як ознак розбою. не знаходить единого пШоду. 0дн1 автори взагал1 не давть його визначення, !нш! ставлять знак р!вняння м1ж нападом 1 засто-суванняи насильства. що, на-погляд яисертанта, с принайми! неточно, бо таке ототожнення не вггражае само! сут1 нападу, який являв собою -активну 1' кеспод1ваиу для потеря!лого агресквну д!». що створюе реал'ьну небезпеку кеганного застосування насильства к'-..-особист!стю, на яку напал:', з меток заволод!нкя чужим майном. еаме
з ц1е! причини закон говорить.про напал,- лоедааний:з;;.насШ1ьством;': - Бипадки'застосування психхчкого нзсильства з. метоэ- заэолс-д!ння майном можуть квал!ф1кузатися,-як роз61й, яюцо' погроза на- , сильством, небезпечним для гитгя чи здоров'я потерп!лого, була . V д1йсно реальною. Якщо ж мала Micue погроза. ч.яка об'.ективно не,' * ' представ'ляс реально! небезпеки, але -разом' з та.!, було^ встаяовле*-. V.: -но, що вова зд1йснювалась з явним розрагунком на сприЙШ5ття.II ^ . потерп1лим як небезпечна для ;":сго х:::ття чк здоров*я. ..дц бкких сл1д-квал1Ф1кувати як розб1й. Якщо г у винного ке було рсзрахукку на таке сприйняття погрози' погерп!лим.;■ але останя1Я 'сприйняв- 'II як небезпечну для життя чй.здоров'я,, то це ке дае п!дстави вважа- ■ ти, що була заетосована. погроза,- яка характерна" для розбою. ' * "
В poooTl автор'анал!зуе pl3Hi пер!оди.' розвитку крим1наль-' но-правово! науки, в як!й по р!зному ,Екр1шувалось 1. питания ;про,. : Mioue розбою та грабежу в систем! норм. Особливо!.частиниКК. 'При '.' розробц! нового КК Укра1ни, природньо, постало питания про м!сце -розбою та грабежу в систем! КК. Висловлюеались обгрунтован! Nip- /; кування про збереження цих'склад1в'злочину. - як корисливих. май-
НОВИХ. - - - .'..-■'- '
Це було лог!чним, так як ч!тко розр!зняло вида власност!, як , в1дпов1дн1 об'екти крикйнально-правово! охорони 1 об'екти злочин- :■ них посягань.. Враховуючи. що_ Законом Укра1ни в!д 7 лютого 1991 р. .' _ "Про власнють" передбачен! р!зн! форми власност!, дисертант про-понуе.в новому КК пок!ститй указан! злочинк в' главу "Каран! д!ян- . ня проти власност!", об'еднавши посягання на ус! вида власност! гдд одним предметом: посягання на чуже майно, враховуючи схож!сть ..'..''■ диспозицп указаних склад!в та ix квал1ф!кац!йних ознак (ст.82 та-141 КК 1 ст. 86 та 142 КК). .; ; ' : .
В дисертацП докладно ана/Лзуються. в!дм!нн! .ознаки грабежу'. !-* ■
. щдШй? грабеау/I_ рбайзю.";'шмогательства, а також бандитизму, .'.' вяссяться в1дг1овШ1 '-рекомендацЦ: щояо удосконалення правогасто-■ ' - согзо1. д1ЯЛЬйост1 оргф11в'внутр1шн1х справ, а також' попередження злочини. - ;'
. У другш глав!' "Крим!нолог!чна характеристика розкрадань - державного.чя кодективного майна, що скоюються шляхом грабежу 1 . розбов.та;1х пояереяЕення" досл1джуеться сучасний стан розповеюд-. . кення грабея1в 1 розбогв проти державно! та колективно! власнос-т1, особлиБосг1.-кр;ш1нолог1чноа характеристики ос!б, як! скоюють . указан1-корисливо-насильницьк1 злочини. Автор висловлюе 1 обгрун-товуе. ряд пропозиц!й щодо попередження грабеж1в 1 розбоав. ■'.'.: У параграфу.'першому "Сучасний стан' грабек1в 1 розбо!в з ме-■ ■ . то» ;заво'лод!ння державник чи колейтивним майном 1 особливост! крим1нолог1чно! характеристики ос!б, як1 1х скоюють" подаеться ; - крим1нолог!чна характеристика даних вид!в злочин!в. що дозволяв не т*1льки одержати уявлення про стан, структуру, динам!ку, геог-.•'.,раф1ю-цих злочин1в. але й ор!ентуе прац1вник!в правоохоронних ор-ган!в на.застосування конкретних заходхв попередження та розкрит-.тя"грабеж1в 1 розбо!в, викорястання рац1онапьних методгв зхцйс-нення ц!е1. д!яльност!. Сучасний стан злочинност! в Укран-Л зас-• в!дч уе.'що к!лък1сть корисливо-насгльнвдьких зло чин! в'- продовжуе . зроста'ти. У пор!внянн! з 1991 роком к!льк!сть грабеж!в у 1995 роЩ вросла на 48%. ' розбо!в - на 62%. Зростае частка'цих злочиШв серед так званого'ларПнального, тобто соЩально нест1йкого сере-' довища, 1
..'■.' Звертае увагу зб1льш&ння частки грабеж!в 1 розбо1в, що скс&г . ються молоддю. питома вага яких складае бдизько 45%. Значним 5а-лишаеться й рецидив цих злочин!в, -'.зокрема багаторазовий. Разом.з там р!вень розкритгя 1х. особливо грабеж!в, залишаеться пзьким.
-и-. - .л/.-. - /Г:;.--.; розкризаеться лише кожен трет!й граб!* та два з трьох розбШних напад1в. ДоШДхення показали, що розбо.1 та грабеж!: проти держав-. но! чи колективно! власност! уиовно можна назвати м1ськими злэчи-нами. оск!лькк переваяна !х 0!льш!с?ь скоюеться в м!стах 1 селищах м1ського типу. Найб1лыл вражен! ними обласн! центри 1 велик! м1ста, на як! припадае понад половини указаних злочин1в. : /
АналГз реПонального розпод!лу грабежШ 1" розбо1в з кетою заволодшя державши чи колективним мзйном'вшшляе також -дов-' •" гострокову сПйкдсть ряду важливих у-. крим1нолог!ч>{ому ' розум1нн!':. тенденц1й цього негативного явища. Вид!ляються три гругштерито-р1й: 1) найбхльш крим!ногеш1 - Дн1пропегроеська, Донецька.; ЗаЯо- : р!зька, Луганська. Микола1вська/ Х.арк!вська област1. Автономна ■ . республ!ка Крим та м.Кихв. Ц! територИ характеризуются 1нтен- V сивним темпом еконоа!чного розвитку,. великою к1льк!стю промисло-. вих м1ст; 2) другою групою областей е В1нницька, Витомирська.' К1-' ровоградська. Полтазська. Сумська. Хмельницька. Черкаська облает! ' та м.Льв!в', як! займаю-гь'промже • полохення. .. '
До третьох групи' входять Волинська. Закарпатська,; ;1ва-но-Франк!вська, Ки!вська. Р1вненська. ■ Терноп!льська, Черн1г!всь-. ка. Черн1Еецька облает! та м.Севастополь, як! мають кижч! показ--ники указаних 'злочг.н1в. .
' В дисертацП анал1зуються так! нитання.як скоення'грабеж!в 1' -розбо!в з метою заволод!ння державним . чи колективним майном. у р!зн! пори року. дослшуеться питания про активность . оп!рност1 ■ ос!б, як! охороняють майно, Виявлена характерна риса, що потерп!-л!; як правило, або ж зовеш не чияйли опору, або ж зд!йснювали • його пасивно (75%). . .'•-.■
Перевазша б1льш!сть грабеж1в 1'розб1йних напад1в з метою за-«сдод1ннд державши 1 колективним майном (96.2%) скоюютъ чолов!- -
• е.
'. •.. га. Проте досл1дження заев Шуе. що к1льк1сть ж1нок, як! беруть ■. участь 'у.-''грабежах 1 .розб!йних нападах, зб!лызуеться. Основну кри-' ; м!ногенну трупу за в!ком, . що скове указзн1 злочини, складають
■ особи. в!д 25 до .50 рок!в' (70%). Питома вага неповнол1тн1х. засуд-
' жених за скоення грабек1в 1 роз0о1в. е майке в чотири рази ннжчою за ":аналог!чн1 злочини проти 1яднв1дуально1 власност! громадян. . Зб1лыпуеться к1льк1сть ос 16. як! на час скоення злочкн1в не ира.' давали 1 не навчались.
;3а. соц1альним станом б1льш!сть граб1жнюс1в 1 розб!йник1в . складають роб1тники (47%) та. прац!вники с1льськогосподарського виробництва (16%).
Серед злочинЩв досить високий в!дсотох ос1б. як1 на час .скоення злочину, не праця>Е,али 1 не навчались. Питома вага-гх серед, засудаених за грабеж1та .розб1йн1 напади з метою заволод1ння дер-■• жавнйм. чи колективним майном складае близько 40%. 1ндив1дуальним •-майном -' 43.5%. . Фактично кожен трет1й, хто скохв грабеж1 1 роз-бо1. не придавав 1 не навчався.
Прозэдене досл1дження п!дтверд»:уг юнуючу в кркм1нологП
- точку гору: про .крим1ногенну роль пияцтва у скоснн1 грабеЗйв 1 розб1йних'напад!в.. Так,. 76,3% засуджеяих за указан1 злочини .зна-
• ходились п1д час скоення злочину у "етверезому стан1.
, Як ,св1дчать результата дослШення значна частина ,грабен1в 1
- розбо!в пов'язана не з поодинокими та випадковими, а'з система-; тичкими порушеннями норм адм1н1стративного права. Якщо врахувата,: що при сшвставленн! даних,'.як1 характеризуясь стан боротьби орган^ внутр1шн!х справ з проступками 1 злочинами, спрстер1гаст.чбя така законом1рн!сть: одному крлм!нальному д1янню передуе--^над, 'сто вшюдк1в др1бного хул!ганства, • а при ухиленн! в!д суспШно' корисно* прац! сп1вв1дноиення - злочин1в 1' проступк1в; ч:\<складаг-
: ' ■. v" 16 ."л:/.^'V'V^-V
i : '4.7. то сигуац1я уявляеться''• "v.:r
Суттевий LHTepec предстааляють результата вивчення рецидиву серед граб!зшик1в i розбЦник!в. Висока небезпека ран!ше судимйх •. виражаеться не т!льки у повторному- скоенн1 ними нэвшсшх;.. злочи- ,'V н1в, не т!льки в тому, чдо майке кожен другий знихсковезлочини на протяз! першого року пьоля зв!льнёнкя 'з М1сць позбавлення вог -'•-■ л1. але й s тому, що п!д 1х впливом значка частка непаЕНОл1тн1х ! :.'"■ молод! починае злочинну д1яльн1сть. Серед вивчених ос1б'.' засудае- ' них за граб i к- i розбШшй напал,, Ъо.,2% -у,неповкол1тньому. в!Д! -Шдтримували nocriilHi контакта !з- ' злочинним середовищем. ■ п!д - -вплквом якого стали на шлях скоення ;злочин!в.
У другому параграф! "Обставкни, що детерм1нують посягання.на; державне чи колективне майно шляхом грабежу ! розбою" викладея1 результата вивчення причин та уков.. до обумовлвють скоення злочи- -■'■ н1в прота державно! та-кодеетивно! власност! шляхом грабеж1в та розб1йних напад!в. Серед обставин. -. сконцентрованих -у соЩадь- : . но-економ1чк!й сфер!, сл1д в1дм!тити, насамперед, * т1, що мають Бисоку ступень позитивного кореляц1йного зв'язку з темпаш росту злочикност!, у тому числ1 1 корнеливо-наскльшщько 1. До них"сд1д .. в1даести: 1) нев1дповШ!сть р!вня потреб населения р1вню ix фак-. тичного задоволення; 2) ,нев!дпов!дн1сть м1ж 1нтенсивниш процеса-ми урбанизацию ! ы1грац11 населения та р1внем соц1ального контро- . лю: 3) стан о!мейно-побутових стосунк!вг 4)- незбалансован!сть, ф!-нансовнх вклад!в у виробничу сферу 1 сферу виховання та культури.
Kpivs того, до обставин, що сприяеть нападам з метою заволо-гДная дерказшш чи колектишшм майном, можна в1днесги: недолив в. д!яльност1 п2дприемсте. установ та орган!зац!й у справ1 орган1за-цП зб<?ре*еная та. охорони власностЦ. . недол1ки у сфер 1 контролю i счсачаеьс.го f-г.явдення ocio. як! стали на шлях злочиняост!: недо-
о
л1ки в д!яльност! правоохоронних оргак!в. в першу чергу орган!в внутр1шн1х справ, як! знизили р1вень оперативно-розшуково! д1яль- . ност1 у виявленн! ! розкритп задуманих 1 уже скоених грабен1в 1 розб!йних напад1в; недолги у зд!йсненн1 адмШстративного взгляду за особами, зв!льненими з м!сць позбавлення вол! 1 як!, як правило, в перший же р1к скоюють тяжк! злочнни. Дисертант прово-• дить приклада таких злочин!в, як1 п!дтвердкують !снування указа-них причин та умов, що обумовлоютъ 1х скоення.
У третьому параграф! "Попередження грабен1в ! розбогв з метою заволод!ння державним чи колективним майком" дисертант пропо-нуе систему заход!в попередження корисливо-насильницъких злочин!в проти державно! ! колектавно! власност1, як! в1н класиф1куе по об'ектах попереджувальноГо впливу:. серед працюючих; серед тих,' хто навчаеться; серед службовц!в в армП; серед сс!б, як! н!де, не працтоть ! не вчаться, ведугь аморальний, антисусп!льний спос1б дагта. •' ;
__ В кожн!й п!дсистем1-попередження коже здайснкватись яа за-' гальносод!альному, спец!ально-крим!нолог!чному та 1ндиБ1дуальнаиу р!внях. 'Особливу увагу автор зосереджуе на характеристищ попе-реджувально! д!яльносг! правоохоронних орган!в, -зокрема орган!в внутр!шн!х справ. Попередження граб-;ж!в :.розбо!в умовно автором . под!ляёться на два вида. До першого вШосйться попередження тих злочин!в. умисел на скоення яких виник заздалег!дь до. його реал!-?, зац!1, .а безпосередн!м злочинним д!ям передувала с'пец!альна п1Рг готовка, тобто прац!вники мШцИ мали, чи повинн! мата можли'-в!сть своечасно одержати в!домост! про цп п!дготовку.до злочйну'5,' зартосувати заходи щодо його попередження. Переважно це стосуеть*' ся розб!йних напад!в на державн! Шдприемства, установи ..чи орга-н!зац!1 Сбанки, каси, опадбанки, поштов! в1дд!лення-,. маг&зшйг."
бази, склада та 1н.): грабеж! та розб1йн1 напади на касир!в, 1н-касатср!в та !наих ос!б, що транспортують грошов! засоби та !нш! Шнност1. Як правило, тай злочики скоюють ст!йк1, добре орган!-зован! групи ос!б, як! в переважн!й б1льшостз випадк!в мають хо- • лодну або вогнепальну зброю. орган1зован! злочинн! групи ум!»ть коксп!руватися, а 1х учаскикк у виповШШ м!р! об!знан! з мето--дами робота орган!в внутр!шн!х справ. Виявлення ос!б,. як! задуму-ють чи готувться до скоенкя грабеж!в 1 розбо!в, зд!йснюеться як в прсцес! поточно! проф!лактичяо1 д!яльност! орган!в Енутр!шн!х справ, так ! в результат! проведения спец!альних заход!в по установлению таких ос16.
3 матер!ал1в досл!дження установлено, що нер!дно злочинна група формудться ще в. м!сцях позбавлення вол!, а п!сля зв!льнення починае пЦготовку до скосння конкретного злочину. Матер1али дос-л1дження засв1дчують 1-про те, що значна частика ос!б в пер!од п!дготовки до скоення указаних злочин!в в!дбула покарання. що не пов'язане з позбавленняи вол!, або була засудаена до умовно! м1ри покарання чи умовно-досгроково зв!льнена з м1сць .позбавлення вол!.
Проте задумують. готуються. а пот!м 1 скоюють злочини. що-анал!зуються,. ке т!льки засуджен!. чи т1. що в!дбули покарання. Тому вияеляти-таких ос!б сл1д 1 серед несудимих. Ними можуть бути особи з антисоц!альною мотиваЩею повед!нки. неповнол1тн1. як! повернулися !з спец!альних навчально-виховних уставов 1 Шдтриму-. ,ю;ть з такими особами т!сн! стосунки, що виникають на основ! поед-н'ання ангасуеЩльних погляд1в та переконань.
Для оргаИзац!! робота по попередженню -злочин!в указаного виду необхШо, на погляд автора, враховувата наступив. Своечасно мякляти групп, ос 16, яка ретельно готують злочини: розробляти
О '
. - !Э -
спец1альн! плани полередзгення грабеж!в 1 розбо!в з метою заволо-_ Д1ння державним-майном, включати заходи. спрямован1 ка усуненкя причин та умов ix скоення; для виявлення та усунення обставив, що сприяють скоенню грабеж1в i розбо!в. праи!вники мШцП. повинн! рётельно 1 систематично досд!джувати розташован1 на в!дпов!дн!й . територП об'екти, звертаючи увагу на т1 з них. де зосереджен1 матер1ааьн! Щнност! та грошов! засоби. де часто скоюються грабеж! та розбо!.
Дисертант особливу увагу звертае на проведенн! в1дпов!дних проф!лактичних заход!в з кер1вниками пХдприемств та установ по посиленню стану збереження грошових засоб!в, сировини 1нших мате-р!альних ц1нностей; з прац1вниками баьтЛв. 1нших ф!кансовкх орга-н1в по виконанню правил'1нкасацП грошових засоб!в та íhíimx опе-рац!й.
Анал1з крим1нальних справ засБ1дчуе, що якими б досв1дченими 1 обережними не були орган !.:атори груп та ix учасники. хм не вда-' еться ус! д!1 по Шдготовщ до скоення злочину провести при дс-держанн! повно! консп1рац!1. В'1х повед!нц! е в1дпов!дн! ознаки, установления яких може дипомогти ьиявнти учасник1в злочннних груп. Основними з них е:" Шдтук сп1вучасник!в для скоення грабе-ж1в i роз'богв; пошук об'екта майбутнього нападу; застосуваяня га-ход1в (включаючи напади на прац1вник1в мШцП та 1н.) для прид-бання вогнепально! збро!. кабо!в тощо; придбання чи'виготовлення можливих техн1чнкх пристроив. кеобх!лних для лроникнення'на об'-' екти нападу; придбання Ihehx предмет!в особистого маскування тощо.
Важливим напрямком в д!яльност! орган!в внутр!шн1х. справ по виявленню oció, як! замишлявть. чк готуються до скоення грабеж1в i розбП':них напаяхв, е влдпсрхг-н-щх.ялактачна.робота з особами, сс ухрикуютьсл в спедар1;:!»"1.пс-н;;кь;-; для зреатованих. приймальни-
- 20 - '
ках-розпод!лькиках для- бродяг, !золяторах. тимчасового утримання. Як св!дчить анал1з- праЕоохоронно! практики серед указаного контингенту зустр!чаються особи, як1 брали участь у п!дготовц1 до грабежу чи розбою.
Таким чином, систематичнмй анал1з даних про скоення корисли-во-насильницьких злочин!в з метою заволод1ння. державним чи колек-тивним манном, сШвставлення 1х з в1дпов!дними. показниками за по-передн1 аналог!чн1 пер1оди 1„ авторитетний коментар!й в засобах масово! 1нфорМац!1, а також знания-специф!ки конкретних об'ект1в, .зон 1'територШ, проф1лактика шяцтва, наркотизму та 1нших форм аморально! повед!нки, регулярний контроль за виконанням 'правил збереження матер!альних ценностей 1 .вогнепально! збро! - усе це складае той м!н1мум умов, виконання яких, насамперед органами " внутр1шн!х. справ' може у в!дпов!дн!й м!р! пережодити скоенню зло-чин1в, як! розглядаються. При цьому сл!д. зауважити. що Д1йсне • гюсл!довне скорочення . злочинност!. у тому числ1 1 корисливо-на-сильницько!, може.бути забезпечене т!льки з урахуванням зусиль ' ус!х суб'ект!в попереджувально! д!яльност1, ! в першу чергу дер-жавних орган1в за участи громадськаст!. -
У висновку вякладаються основн! теоретичн! п1дсумков! положения та практичн1 рекомендацП. що випливають !з результат!в досл!дження, а також'пропонуються можлив! вар!анти удосксналення статей Крии!нального кодексу Укра!ни. Зокрема, автор пропонуе но-ву редакцЮ статей-КК Укра!ни про граб!ж.та розб1й у глав 1 "Кара- и! д!янш? проти Блйсност1", об'еднавши посягання на вс1 вида власност!. Формулювться та визначаються конкретн! пропозицП щодо вдосконалення попереджувально! д!яльност1 стосовно грабеж!в 1 рсзс!3шх нйаад!в проти державно! 1 колеКтивно! власност!.
Основн 1 положения дасертаиП опу&л!ковгн1 б таких наукгвих працях автора:
• 1. Попередэгення груповкх •наекльницьких злочинхе про та державно! ! колективно! власност1 // НаукоЕий _в!снкк Украгясько! акаденИ ЕНутр!Ен!х справ. - Ки1в, 1996. - ¡1 1. - С. 23 0-216 '(у ст.вавторств1 з В.Г.Ляхолобом).
2. Деяк! аспекта крим1нолог!ччо! характеристики ос1С, як! скоюють пограбування та розбо! // Актуальна питания розслхдування злочин!в у сучасних умовах: тактика, методика, !нфор!/лц!Гше за-безпечення. Зб1рник наужовях праць.- - Ки1в, 1936. - С.181-187.
• 3. КримШологтчне та соц!ально-правове забёзпечешя вдоско- • налення крш1нального законодавства // Удосконалення криминального законодавства Укра1ни. Збхрник наукових праць. - Ятв, 1996. -С.114-117 (у сп1вавторств1 з Б.Г.Лихолооом)- -
- 22 -
' Мартшенко Ю.Д.
Уголовно-правовые и криминологические меры предупреждения хищений государственного или коллективного имущества, .совершаемых путем грабежа и разбоя. • Диссертация на соискание.. ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 уголовное право и криминология; уголовно-исполни-тельяое право.Национальная академия внутренних дел. Киев. 1997. Рукопись.
Диссертация-посвящена уголовно-правовым и криминологическим проблемам борьбы с грабежами и разбойными нападениями с цель» завладения государственным или коллективным имуществом. Вносятся и обосновываются предложения по совершенствованию уголовного законодательства и криминологического предупреждения указанных преступлений. • •
Ключов1 слова: граб1ж; розб1й; квал!ф1кац1я д!янь; крим1но-лог1чн1 попередження; орган!зован1 злочинн! группи.
Martynenko Yu.D.
Criminal, legal and criminological measures of preventing plunder of state or collective property being committed in the course of robery or burglary. Candidate thesis (Zaw! Speciality 12.00.08 - Criminal law and Criminology; Criminal Executive Law National Academy of Internals of Ukraine Kiev 1997
The thesis is dedicated to the criminal, legal and criminological problems'of fighting robberies and burglaries having the 'aim cf taking pasession of state and collective property. The thesis contains the proposals as to perfection of Criminal legislature and criminological prevention of mtntioned crimes.
Key words: robbery: byrglary; 'guailficatlon of actions; criminological prevention; organised criminal groups.
